Про любов

Мені пощастило віддаватися, віддаватися і слідувати любові, жодного разу не пошкодувавши про наслідки. Не тільки мене, а й моїх друзів вона привела в найдивовижніші місця і до зустрічей з нескінченно цікавими людьми. Це найкращий керівник і наставник, ever.

Її настанови – тепло і ніжність, її інструкторська указка – відкритість і близькість.

І якщо їй віддатися взаємно, то з неї немає виходу.

Лабіринт, у який ти входиш, люблячи, – це інша людина і її світ у деталях поведінки і у відтінках почуттів. Люблячи, ти робиш її світ своїм – і в почуттях, і в діях, і в смакових уподобаннях, і в сміливості, і в ніжності, і в хитрості, і в забавах. Люблячи, він робить твій світ своїм, у стилі і в поезії, в мудрості і в турботі, всі його друзі стають твоїми, а твої – його. Немає вчинку більшої щедрості, ніж дати полюбити себе, і немає більшого прийняття, ніж любити іншого.

Любов – почуття з побічним ефектом – навчанням. Ті, хто дозволив любити себе – назавжди в мені. Я ніколи не розлучуся з тією, хто заразила мене своєю старанністю, самостійність і прихильність до землі. Я ніколи не розлучуся з тими, хто навчив мене дивитися поверх сьогохвилинних проблем, хто залишив у мені зерно любові до санскриту і того, хто подарував мені впевненість у створенні свого, того, хто навчив мене шукати слово, яке ідеально пасуватиме до поточного моменту й не зберігати метафор, я ніколи не розлучуся з тим, хто заразив мене своєю кайфушкою водити машину та кататися на дошці, своєю старанністю в перевірці здоров’я та своїм умінням створити затишне гніздо вдома. У моменти, коли я підбираю фото до гарного тексту, я згадую, чия любов відповідає за цю мою звичку.

Цей прекрасний побічний ефект у відповіді за те, що любов, якій ти не побоявся віддатися, не закінчується ніколи.

На фото – вид, який мене навчили любити одного разу і …