Візуалізація — найскладніша техніка роботи з енергією. Я застерігаю від цієї практики на початкових стадіях занять йоґою, оскільки візуалізацію дуже легко сплутати з уявленням енергії, яке, по суті, не дає ніяких результатів. Різниця між роботою з енергією та уявленням, що ви працювали з енергією, така ж, як різниця між обідом і уявленням, що ви пообідали.
Техніки «прокачування» в асанах #
Оскільки асана є природним енергетичним контуром, то будь-яка робота з енергією в асані буде накладанням додаткової енергії, що набирається ззовні, на вже наявний природний рух енергії в організмі. Вольове керування рухом енергії, що не відповідає природному руху, здебільшого даремне або шкідливе.
Зрозуміло, що рух енергії відрізняється у фазах входу, виходу та стабільного перебування в асані. Наприклад, під час входу в «бгуджангасану» відкривається передній канал, й енергія може опуститися від точки входу (підборіддя, середина лоба, або вішуддха — у кого як, зважаючи на індивідуальні особливості) переднім каналом до тієї точки, до якої дійшов натяг. У статичному положенні енергія продовжує опускатися до нижньої точки, яка різна у різних варіаціях асани. Коли енергії накопичується досить багато, вона рано чи пізно проривається нагору. Вона піде нагору меридіаном, що перебуває між передньо- і задньосерединним меридіаном, десь посередині, ближче до спини, можна сказати, практично хребтом, тим самим замикаючи енергетичний цикл. Це і є основна дія бгуджангасани.
У разі свідомої роботи слід накладати енергію з необхідною вам властивістю на цей природний хід енергії. Під час тривалого перебування в позі можна багаторазово прокачуватися різними енергіями, послідовно набираючи їх під час входу і проводячи зазначеною системою каналів. На початковому етапі такі рухи енергії можна узгоджувати з подихом (наприклад, у бгуджангасані енергія йде по передній частині тіла вниз, коли людини вдихає повітря, та по задній нагору, коли видихає). Надалі, з прочищенням каналів, можна відмовитися від такого узгодження.
Зрозуміло, що під час виконання асан залучаються не тільки передньо- та задньосерединні меридіани. В асиметричних позах, як правило, підключаються меридіани, що лежать осторонь від центральної лінії. Можуть також бути залучені меридіани, що проходять руками чи ногами, якщо вони досить натягнуті.
ПРИМІТКИ
1. Енергія може рухатися тільки відкритими, тобто натягнутими каналами, тому прокачування в асанах має сенс тільки у разі досконало побудованої форми асан.
2. Рух енергії у статичній асані має бути замкненим циклом.
3. Невеликі зміни в техніці виконання асани можуть приводити до істотних змін структури енерготоків (див. розділ «Підсилювачі асан»). Та навпаки, для включення й енергетизації різних каналів потрібні різні модифікації асан.
Рух енергії в сарпасані
Рух енергії в триконасані
Рух енергії в триконасані
(Не зазначені канали на руках і на зовнішній нозі)
Чоловічий та жіночий варіанти «прокачувань» #
Специфіка енергоструктур представників різної статі така, що чоловікам легше набирати енергію зверху, а жінкам — знизу. Крім того, чоловікам простіше набирати енергію, коли він вдихає повітря, а жінці — коли вона видихає. Зазначимо також, що в бгуджангасані й подібних до неї асанах енергія набирається зверху вниз, а в пашчимоттанасані й подібних знизу нагору. Отже, асани умовно можна розділити на «чоловічі» й «жіночі», що відповідає ефекту, який вони викликають — тонізуючому чи заспокійливому відповідно, а також уявленню китайської медицини щодо того, що передній меридіан відповідає інь, а задній відповідає ян. Але оскільки ми виконуємо всі асани незалежно від статі, то виникає питання про відмінність прокачування.
Чоловічий варіант #
Енергія набирається зверху. Припустимо, ви плануєте виконати бгуджангасану, набрали енергію зверху, вдихнули повітря та повели енергію вниз, усе природно, так, як ми зазвичай і робимо цю асану. Під час виконання пашчимоттанасани, ви набираєте енергію зверху. Краще за все для цієї цілі підходить фаза асани, коли ми перед входом в асану додаткову вдихаємо. Саме в цей час ми й набираємо енергію зверху та проводимо її передньою поверхнею тіла до куприка (у йоґамудрі) або п’яток. У результаті, коли ми вдихаємо повітря та починаємо входити в асану, в нас є можливість підняти енергію догори тим каналом, що відкривається.
«Добирання» додаткової енергії здійснюється зверху, коли ми вдихаємо.
Жіночий варіант #
У бгуджангасані на видиху, що передує початку виконання асани, енергія набирається знизу й ведеться спиною нагору до зони третього ока. Вдихаючи повітря здійснюється звичайний вхід в асану, в цей час опускаємо енергію вниз переднім меридіаном.
У пашчимоттанасані слід набирати енергію під час нахилу, коли видихаємо повітря, й одразу вести у задньосерединний меридіан.
«Добирання» додаткової енергії здійснюється знизу, коли ми видихаємо.
УВАГА! При роботі з енергією не слід перебільшувати. Ємність чакр чи етерного тіла обмежені. Якщо ви прокачуєтеся добре, ефективно, то після певної кількості прокачувань можна відчути перенасиченість та лінь. Це означає, що досить. Якщо перебрати з енергією, то ефект виникає приблизно такий самий, як від фізичного перевантаження. Наступного ранку — крепатура й розбитість. Іноді у разі «пережирання» виникає відчуття розкоординованості та все ліньки (не розслабленості, а саме лінності) замість бадьорого стану, який є нормою після занять. Свою індивідуальну енергетичну норму слід встановити експериментальним шляхом.
УВАГА! Іноді під час прокачування або відразу після нього виникає відчуття важкості. Головна причина — недобудованість фізичної форми асан. Практикуючи, ви можете намагатися вольовим зусиллям протягнути енергію неочищеними або закритими каналами. Це викликає енергетичну втому й хибний розподіл енергії в організмі, що сприймається як відчуття важкості.
Іншою причиною відчуття важкості може стати несприятлива енергія в місці занять. Наприклад, якщо прокачатися в щільно завантаженому суспільному транспорті, то енергія, що набирається, пройде через усі етерні тіла пасажирів, що перебувають у безпосередній близькості від того, хто прокачується це принесе купу енергетичного бруду, змінивши властивості енергії. Місце для енергетичних занять слід обирати обачно, з урахуванням його енергетичних (а не тільки фізичних) властивостей та особливо слід звертати увагу на поєднуваність енергії місця з вашою. Навіть на природі не кожне місце може бути придатне для конкретної людини.
