Паурурава-манасіджа-сутра

Передмова

«Манасіджа» в назві твору – це одне з імен бога Ками, бога чуттєвості, кохання, бажання та насолоди. Етимологічно це ім'я походить від слів манас — розум і джа — народжений. Тобто "Манасіджа" — це "Народжений у розумі". Тонка рефлексія того факту, що джерелом бажання є думка, а не фізіологія.

Слово «паурурава» у назві вказує на міфологічне авторство, яке приписується легендарному цареві Пуруравасу. У Ригведі є приголомшливий гімн, присвячений історії закоханості цього царя у врятовану ним апсару Урваші. Частина гімну, схоже, загубилася, але частина сюжету, що бракує, викладається в «Шатапатха-брахмані».

Блискуча апсара поставила цареві кілька умов. Він повинен був задовольняти її сексуально тричі на добу, ніколи не брати насильно і не застосовувати до неї насильство і, що цікаво, вона не хотіла бачити його оголеним, тому перелічене відбувалося вночі. Але хитрі гандхарви, яким апсара і самим подобалася, зробили так, що одну з умов було порушено, і Урваші, перетворившись на лебедя, полетіла.

Подальший сюжет про пошук коханої ви знайдете у казках на кшталт «Царівни Лебеді», але нас цікавить перша частина міфу. Складність завдання та розмаїття любовних вправ зробили Пурураваса архетипом ідеального коханця. Саме тому авторство сутри приписане йому.

Звісно, це не так. Сутра написана цілком класичним, а не ведійським санскритом. Окрім того, в ній зустрічаються терміни Натья-шастри та ньяйї. Також для позначення жіночого лона використано термін «свадхіштхана», який окреслився в Йозі приблизно до ХІІ століття. Отже, сутра написана після цього часу. З іншого боку, в ній згадуються ведійські боги, такі як Кама, Індра та Брахма, але не боги індуїстського пантеону. Крім того, описані досить вільні звичаї, наприклад, рекомендований секс до весілля. Тобто сексуальна культура ще не зіпсована ісламським чи європейським впливом. Тому я припустив би датування тексту як ХІІ—XIV ст.

(с) Андрій Сафронов, «Нотатки на полях стародавніх текстів»

athātah paurūravasaṃ manasijasūtraṃ vyākhyāsyāmaḥ ॥ 1॥

tacchāstraparijñāne yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt ॥ 2 ॥

Отже, ми викладемо Манасіджа-сутру Пурураваса тому, що в юному віці існує бажання пізнати цю науку.

Етапи любовної гри

aṅgacatuṣtayopalakṣito ratyānandaḥ ॥ 4 1॥

1 У доступному нам виданні цей рядок був під номером 4, ми перемістили його відповідно до структури оповідання..

Задоволення від пристрасті можна розділити на чотири етапи.

darpakodvodhane śyāmādharasudhāprāśanamaupadeśikāṅgam ॥ 3॥

Перший етап — смакування нектару з губ молодої дівчини, коли виникає бажання.

urasi kucābhyāṃ saṃśleṣaṇaṃ dvitiyamaṅgam ॥5॥

Другий етап — це притискання жіночими грудьми до чоловічих грудей.

doṣbhyām kucayorupamardanaṃ tretīyamaṅgam ॥ 6॥

Стискання грудей руками – це третій етап.

jatukāṣṭhavatsaṃśleṣaṇaṃ turīyamaṅgam ॥ 7॥

Четвертий — це з’єднання [настільки щільне], наче [поєднання] дерева зі смолою.

Типи насолод

svādhiṣṭhānasudhāyā anuprāśanaṃ paramānandakāraḥ ॥ 8॥

[Після]2 наступає вища насолода, що досягається  смакуванням нектару свадхіштхани.

2 Після перерахованих етапів.

ananyajasadmani sākalyenodañjipraveśaḥ brahmānandasyoupādānakāraṇam ॥ 9॥

Причина отримання насолоди [подібної до насолоди] Брахми — повне проникнення статевим членом в обитель Ками3.

3 Лоно.

udañjisāmipraveśaḥ lekharṣabhānande prayojakībhūto hetuḥ ॥10॥

Особливе джерело насолоди [що подібна до насолоди] Індри — це проникнення членом наполовину.

añjisthāne anukṣaṇavyāghātāsya sādhakatamaṃ dārḍhyaṃ paramakāraṇam ॥ 11॥

Джерело найвищої [насолоди] — це дуже потужні, часті удари статевим членом у лоно в стані сильної ерекції.

saṅkucitasvādhisthānasya bhedanakāryajanyamānandamavāṇmanasagocaram ॥12॥

Насолода, народжена активним розкриттям стиснутої свадхіштхани, — за межами обговорення та розуміння.

sardagṛdivyāghātaḥ cidābhāsasyānudarśane paramakāraṇam ॥13॥

 

Причина найвищого [задоволення, під час якого виникає] споглядання світла свідомості — удари в точку сардагріді4.

4 Точка сардагріді, згідно з коментарем, знаходиться нижче пупка на 4 пальці й асоціюється з квіткою. Ймовірно, це шийка матки..

Способи збудження бажання

darpakajanyasyābhyarhitatve ekatalprāohaṇasyātyāvaśyakatvāt ॥14॥

Гостра потреба піднятися на одне ліжко [обумовлена] повагою до бажання, що народилося.

yuvatiabhilāṣā ratyutsāhavardhane hetuḥ puruṣābhilāṣāyāścānuṣaṅgikatvāt ॥15॥

Причина посилення пристрасті — це бажання молодої жінки внаслідок обумовленості [його у відповідь] чоловічим бажанням.

aupadeśikasyānaṅgasaṅgrāmasya yuvatīnamānandatṛptau prayojakatvābhāvāt ॥16॥

[Бажання ж жінки існує] через відсутність у неї прагнення задовольнитися оргазмом під час першої любовної битви5.

5 Дослівно «у битві Безтілесного». «Безтілесний» — один з епітетів Ками.

dvitīyāhave tu tatsattvāt ॥17॥

Але існує [прагнення задоволення оргазмом] під час другої [любовної битви].

puruṣānāṃ tadvaiparītyāt ॥18॥

 

У чоловіків це [відбувається] навпаки.

āliṅganakucadhāraṇdiriva nīvīśayasthāpanasyāpyabhimatatvāt smaroddīpane asādhāraṇakāraṇarūpatvāt ॥19॥

Особливий спалах пристрасті [виникає] від бажання покласти руку на лоно6, подібний [спалах пристрасті відбувається] під час обіймів, стискання грудей та інших [етапів].

6 Можливе прочитання «у лоні».

Почуття, що переживаються при злитті (в сексі)

vyānatādiprabandhasya yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt ॥20 ॥

Для молодого віку підходять пози, починаючи з пози нахилу7.

7 Йдеться про список п’яти поз тексту Kalyaana-maala, у якому «поза нахилу» — перша.

sardagṛdi-vyāghātajanyasyānandasyānubhūter ubhayaniṣṭhatvaṃ rasānandānubhūter ubhayatra saṃśliṣṭatvāt ॥21॥

Відчуття оргазму, що народжується від ударів у точку сардагріді, перебуває в обох [у чоловікові та жінці] внаслідок з’єднання насолод соками з обох боків.

secanakālaḥ sāyujyānandasya anubhavadarśane prayojakībhūto hetuḥ ॥22॥

Момент сім’явиверження — це особлива причина відчуття задоволення від злиття.

urojasaṅgrahaṇe tadgatakāṭhinyasya prayojakatvam ॥23॥

Спосіб викликати ствердіння8 сосків — стиснення грудей.

8 Слово gata можна інтерпретувати як виникнення так і зникнення ствердіння. Коментатор звернув увагу на цю дуальність і припускає інше трактування сутри: Спосіб [який слід використовувати] при зникненні ствердіння сосків, полягає у стисканні грудей.

kāṭhinyasyopādānakāraṇarūpatvāt ॥24॥

Тому що [таке стиснення] — це безпосередня причина твердості [сосків].

śambarārerāyodhane udañjidhārṣṭyaprayojakatvam ॥25॥

До битви [ж] ворога Шамбари9 твердість члена [є] спонукачем,

9 Ворог Шамбари — Прадьюмна, тобто втілення Ками. Мається на увазі любовна гра.

dhātusañcayodrekasyāpi tathātvamubhayoḥ kāryakāraṇarūpatvāt ॥26॥

внаслідок того, що обидва10 [стани перебувають] у причинно-наслідковому зв’язку зі зменшенням або збільшенням соків тіла..

10 Жорсткість грудей та твердість члена.

yonimukhe udañjimukhapraveśasyācireṇa urojodbhave paramakāraṇatvam ॥27॥

Найвища причина швидкого підняття жіночих грудей — у проникненні головкою члена в основу лона11.

11 Або в дотику члена до клітора.

prakṛtivikārasya lohitaupacayaḥ ratyutsāhavardhane hetuḥ ॥28॥

Причина зміни форм — приливання крові при збільшенні сили пристрасті.

ubhayorupacayaḥ manmathasaṅgarasya rucyutpādakatve hetuḥ ॥29॥

Причиною любовної згоди12 з появою бажання [є] приплив крові [до статевих органів] в обох.

12 Можна також перекласти як «любовної битви».

adharāmṛtāsvādanaṃ tu aupadeśika-rasotpatternidānam ॥ 30॥

Смакування нектару безсмертя з губ є причиною появи першої із рас13.

13 Найближче слово для перекладу терміну «раса» — посмак — емоційний чи чуттєвий післясмак, що залишається в людині після перегляду будь-якого об’єкта мистецтва. Перша раса (перша з восьми посмаків, наданих у «Натьяшастрі») — шрінгара-раса: емоційний стан еротичного збудження.

radane daśanaṃ tu sannihitarasāvirbhāvasya kāraṇam ॥31॥

Укус зубами [є] причиною відчуття іншої раси14, пов’язаної з попередньою.

14 Віра-раса – героїчний, піднесено-маніпурний стан.

saṃśleṣaṇasyāpi pūrvoktarasasyaiva avasthāntaratvam ॥32॥

Стан, подібний до вищеописаної раси, [також виникає] при обіймах.

jatukāṣṭhavat saṃśleṣe’api caramarasasyautsargikatvena prādhānyam ॥33॥

Головне для виникнення останньої раси15 — [міцні] обійми, подібні до поєднання дерева зі смолою.

15 Віра-раси.

Самовідчуття після злиття у сексі

secanadiṣṭasyopariṣṭādvartamānasyānehasaḥ viragotpādane hetukāraṇatvam ॥34॥

Час після настання оргазму – головна причина відстороненості.

muhūrtakālasyopariṣṭādvartamānasya samayasyotpannavirāgasya pradhvaṃsanadvārā ratyutsāhaśaktau paramakāraṇam ॥35॥

Головна причина [повторного] виникнення пристрасті — зникнення відстороненості через 1 мухурту16 після її наступу.

16 48 хвилин.

nirlomayonisambhedasya puruṣaśakteḥ paramakāraṇatvam ॥36॥

Найвища причина чоловічої сили — злиття з лоном, позбавленим волосся, 

puruṣaśakterabhāve sambhedaṃ kartumaśakyatvāt ॥37॥

тому що за відсутності чоловічої сили — неможливе злиття з лоном.17

17 Ймовірно, тут також рядки змістилися, і цей рядок має бути після 33.

pañcaśarajanye yuvatianumateḥ prayojakatvāt ॥38॥

Згідно з приписом, згода жінки — необхідна для зародження бажання, 

anumatyabhāve janyāvasānasyārthākṣiptatvāt ॥39॥

оскільки будь-яка причина втрати виниклого [бажання] полягає у відсутності згоди [жінки].

Залежність бажання від пори року

sahasyadiṣṭe darpakajanyasya atīvepsitatvam ॥40॥

Особливо бажано виникнення бажання у період сахасьї (грудень-січень).

kusumasamaye’pi tathātvam ॥41॥

У період цвітіння (навесні) — також [бажане злиття].

rohitāśvasyādhiṣṭhāne ‘ṅgapradhāna-sākalyenānanyajasaṅgare yatheccham abhyanujñāsampradānam ॥42॥

У жовтні-листопаді згода до любовної битви та її головних етапів18 [дарується] відповідно до бажання.

18 Описаним у рядках 3-6.

jaivātṛkādhiṣṭhāne’pi tathātvam ॥43॥

Таким самим чином [стається] у листопаді-грудні.

anīcakāśe kāle bāhyatantrasyaiva prādhānyam ॥44॥

У період високої трави (восени) перевагу [треба віддавати] іншим мистецтвам.

uṣmakasyānehasi śaraghasrāntarite jhaṣaketorāyodhanasyābhyanujñānam ॥45॥

Під час спекотного сезону (літа) передбачається любовна битва раз на п’ять днів.

prāvṛṣi paṅktisaṅkhyāvicchedena ratijanyasyopadeśaḥ ॥46॥

[У настановах] сказано, що в сезон дощів (у липні-жовтні) пристрасть виникає раз на десять днів.

Рівні задоволення чоловіка в залежності від віку жінки

atiśyāmābhiḥ saha samprayogo janolokānandānubhave’ anuśāsanavākyasyopadeśaḥ ॥47॥

Секс із [дівчатами] старшими19 [дарує] насолоду мирського [рівня] — такий припис.

19atiśyāmā.

tapolokasya anandānubhave pūrvarūpapūrṇāvasthāyāḥ niyatakāraṇatvam ॥48॥

Предписана причина [набуття] відчуття насолоди [рівня] світу аскетів [полягпє] у поєднанні з молодими дівчатами.20

20śyāmā.

sarvānandasamūhebhyas utpannasyānirvacanīyānandasyānubhave upaśyāmāsamprayogaḥ ॥49॥

Секс із зовсім юними дівчатами21 — [причина] невимовної насолоди, [подібно до тієї] що виникла від збирання всіх [типів] задоволень.

21 upaśyāmā.

atikrāntāvasthayā saha samprayogo sāmānyānandasyāvabhāsakaḥ ॥50॥

Секс із жінками, молодість яких пройшла, описується як спокійне задоволення.

praveṣṭasaṅgrahaṇāttatpurastādyathecchaṃ rativilāsasyānuśāsane’ adhikāra(ka)tvam ॥51॥

diṣṭaprakṛtivikārasya praveṣṭasaṅgrahaṇaṃ ratitantrāvasāne prayojakībhūto hetuḥ ॥52॥

Право на задоволення від пристрасті за бажанням до та після заміжжя — у поясненні:

«Визначна причина закінчення практики пристрасті — заміжжя у (час) зміни віку».22

22 Можливий інший переклад: прийняття руки старості (часу зміни [своєї] природи). Тобто, прийняття своєї старості.

Про переклад тексту

«Паурурава-манасіджа-сутра» — практично невідомий широкому загалу текст канону «Камашастри» («Науки Кохання»). Треба сказати, що текст дуже відрізняється від більшості відомих текстів як за риторикою (використовується не цілком звична для цього кола текстів термінологія), так і за ідеями, що висловлюються. У тексті певно простежується вплив йогічної термінології та тантри.
У нашому розпорядженні був виданий видавництвом «Чокомба» у середині минулого століття варіант цього тексту та з ґрунтовним змістовним коментарем на санскриті, що суттєво полегшило розуміння самих сутр, максимально лаконічних. На жаль, коментар до пари сутр виявився втраченим, що створило деякі складнощі, які вдалося подолати.

Систематизацію матеріалів виконали: Віталій Кошлатий, Катерина Сотова, Ольга Фурманюк, Дмитро Данилов та інші. 

Кінцеве доопрацювання тексту: Роман Огневюк, Ольга Неліна, Ольга Черняк, Тетяна Приходько, переклад українською Тетяна Тараненко, редагування — Марта Коник.