Словник термінів йоґи
Йоґа — традиція, що вже більше 20 століть систематизує знання про розвиток особистості.
На цій сторінці ми описуємо значення слова із нашого йоґівського словника.
Не всі слова в цьому словнику є санскритськими, адже розвиток притаманний усьому людству.
На цій сторінці ми описуємо значення слова із нашого йоґівського словника.
Не всі слова в цьому словнику є санскритськими, адже розвиток притаманний усьому людству.
з точки зору традиційної граматики, священний склад Ом ॐ, як і всі санскритські слова, має морфологію.
Він утворений від кореня аv — «захищати» [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної) «в» перетворилось на «у».
Від цього ж кореня походить санскритське слово avi «вівця». Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.
Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
Він утворений від кореня аv — «захищати» [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної) «в» перетворилось на «у».
Від цього ж кореня походить санскритське слово avi «вівця». Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.
Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
eṣaḥ sarveśvaraḥ eṣa sarvajñaḥ eṣaḥ antaḥ yāmi eṣaḥ yoniḥ sarvasya prabhavaḥ api āyau hi bhūtānām ॥ 6 ॥
Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.
Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.
Слово утворене коренем ās, що має аж три значення «бути/сидіти/кидати» та приставкою abhi- «назустріч».
Існують різні можливості перекладу його етимології: або «вчинення так, аби щось було» або «сидіння навпроти [того, хто коригує]». У лексичному вживанні означає «багаторазове повторення», «вправи».
Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
abhyāsa-vairāgyābhyāṃ tan-nirodhaḥ॥1.12॥
Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
tatra sthitau yatno’bhyāsaḥ ॥1.13॥
Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Обидва ці рядки Йоґа-сутри конотують до шостого розділу Ґіти:
asaṃśayaṃ mahābāho mano durṇigrahaṃ calam ।
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥
Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥
Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів»
katham bandhah katham moksah ka vidyā ka'vidyeti
Що таке зв'язаність (бандха)?
Що таке визволення (мокша)?
Що таке невігластво (авіддя)?
Що таке Знання (віддя)...
Що таке зв'язаність (бандха)?
Що таке визволення (мокша)?
Що таке невігластво (авіддя)?
Що таке Знання (віддя)...
so'bhinana atmano bandhah | tan-nivrttir moksah |
«Почуття власної значущості» (абхімана) — це зв'язаність (бандха), його зменшення визволення (мокша).
Сарва-упанішада
«Почуття власної значущості» (абхімана) — це зв'язаність (бандха), його зменшення визволення (мокша).
Сарва-упанішада
Абхімана अभिमान, abhimāna — термін, який часто використовується як синонім аханкара.
Абхімана зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «навпаки».
Аbhimāna — це міряння всього на свою мірку, «сприйняття на свій рахунок», нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Такою людиною, події оцінюються, лише за наявності якогось ставлення до неї.
Абхімана — зацикленість на відчутті себе у центрі світу.
З погляду психоаналізу це схоже на нарцисизм, а з погляду християнства — на гординю. Нагадує деякі міркування Кастанеди про «почуття власної важливості».
Абхімана має не лише негативні конотації. Наприклад, у текстах Санкх’я-каріки терміном аханкара, як рівним абхімані, позначається одна з таттв (сутностей), онтологічних основ буття.
Також, абхіману перекладають як «бажання». Але важливо розуміти, що у йогічній і тантричній Традиціях виділялися різні типи «бажань». Критерій розрізнення бажань — співвідношення їх «глибини» у психічній структурі. Найбільш глибокі (істинні), які визначають нашу природу (свапракріті), дхарму — співвідносили з атманом (іччха), більш поверхневі — з манасом (санкальпа, абхімана), ще поверховіші — з індріями (кама (пізній період), трішна).
Абхімана зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «навпаки».
Аbhimāna — це міряння всього на свою мірку, «сприйняття на свій рахунок», нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Такою людиною, події оцінюються, лише за наявності якогось ставлення до неї.
Абхімана — зацикленість на відчутті себе у центрі світу.
З погляду психоаналізу це схоже на нарцисизм, а з погляду християнства — на гординю. Нагадує деякі міркування Кастанеди про «почуття власної важливості».
Абхімана має не лише негативні конотації. Наприклад, у текстах Санкх’я-каріки терміном аханкара, як рівним абхімані, позначається одна з таттв (сутностей), онтологічних основ буття.
Також, абхіману перекладають як «бажання». Але важливо розуміти, що у йогічній і тантричній Традиціях виділялися різні типи «бажань». Критерій розрізнення бажань — співвідношення їх «глибини» у психічній структурі. Найбільш глибокі (істинні), які визначають нашу природу (свапракріті), дхарму — співвідносили з атманом (іччха), більш поверхневі — з манасом (санкальпа, абхімана), ще поверховіші — з індріями (кама (пізній період), трішна).
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Етимологічно — пасивний дієприкметник від приставки ava «розʼє-» і кореня dhū «трястися». Авадгута — розʼєднаний з потрясінням.
Опис зустрічаємо у Сіддга-сіддганта-паддгаті:
Опис зустрічаємо у Сіддга-сіддганта-паддгаті:
kvacid bhogī kvacit tyāgī kvacin nagnaḥ piśācavat। kvacid rājā kvacācārī so’vadhūto’bhidhīyate ॥6.20॥
Іноді той, хто насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадгута (йоґін, який практикує).
Іноді той, хто насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадгута (йоґін, який практикує).
Переклад — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів».
"А" у слові "авідья" — префікс заперечення. Заперечується іменник vidyā (що походить від кореня vid «знати»). Тобто авідья – це незнання, або невігластво.
Цьому слову присвячений розділ книги «Йоґа: історія ідей та поглядів», що помагає нам отримати знання про це слово.
Авідья в Йоґа-сутрах
Патанджалі визначає авідью у другому розділі:
Цьому слову присвячений розділ книги «Йоґа: історія ідей та поглядів», що помагає нам отримати знання про це слово.
Авідья в Йоґа-сутрах
Патанджалі визначає авідью у другому розділі:
anityāśuci-duḥkhānātmasu nitya-śuci-sukhātma-khyātir avidyā ॥2.5॥
Незнання є проголошенням вічного, чистого, щастя, атману невічним, нечистим, стражданням, не-атманом.
Незнання є проголошенням вічного, чистого, щастя, атману невічним, нечистим, стражданням, не-атманом.
Отже, незнання є не відсутністю певної інформації, а помилковим сприйняттям себе, ідентифікація себе не з істинним Я, а з більш поверховим; надання надмірної цінності поверховим та миттєвим речам.
Авідья у стоїків
Незнання як причину поганих вчинків та страждань у світі зазначають також і стоїки (amathia).
Авідья в Бгаґавадґіті
Коментуючи Ґіту, Абгінаваґупта називає незнання причиною протистояння на полі Куру та причину розпачу Арджуни.
Авідья у стоїків
Незнання як причину поганих вчинків та страждань у світі зазначають також і стоїки (amathia).
Авідья в Бгаґавадґіті
Коментуючи Ґіту, Абгінаваґупта називає незнання причиною протистояння на полі Куру та причину розпачу Арджуни.
В розмовному санскриті асана — стілець або будь-яка сідушка.
В санскриті Кама-сутри та інших кама-шастр асана — поза сексу.
В розмислах про устрій держави асана — це посада.
В текстах йоґи асана — це поза.
В мові сучасної йоґи асана — це поза або вправа.
Слово утворено від кореня आस् ās «сидіти» суфіксом ana, який створює імʼя дії. Тобто буквально асана — сидіння.
В санскриті Кама-сутри та інших кама-шастр асана — поза сексу.
В розмислах про устрій держави асана — це посада.
В текстах йоґи асана — це поза.
В мові сучасної йоґи асана — це поза або вправа.
Слово утворено від кореня आस् ās «сидіти» суфіксом ana, який створює імʼя дії. Тобто буквально асана — сидіння.
В розмовному санскриті атман — зворотний займенник першої особи «себе», self. Тому «атма-джнянам» можна перекласти як «пізнання себе», так і «пізнання атману».
Значення слова у філософських текстах — на сторінці слова.
Щодо етимології цього слова існує декілька гіпотез:
1. слово утворено коренем at «нескінченно рухатися» та суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.
2. коренем avaa «дути всюди» та словом tman «життєвий подих», отже атман — «повсюдний подих життя».
3. коренем an «дихати».
Значення слова у філософських текстах — на сторінці слова.
Щодо етимології цього слова існує декілька гіпотез:
1. слово утворено коренем at «нескінченно рухатися» та суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.
2. коренем avaa «дути всюди» та словом tman «життєвий подих», отже атман — «повсюдний подих життя».
3. коренем an «дихати».
Слово походить від займенника aham — "Я" та іменника kāra — “той, хто діє”. Разом вони утворюють самасу, тобто складне слово (на кшалт «само-почуття»), що перекладається як «творець я».
Тобто ahaṃkāra — це психічна функція, що створює Я.
Це загальний концепт більшості індійських традицій.
Але це не справжнє, глибинне Я — драштар чи атман. Аhaṃkāra створює відчуття Я, своє уявлення про себе ж, яке складається з навичок, соціальних програм, шаблонів і т.д.
Термін ahaṃkāra надзвичайно схожий за змістом на «Его» у термінології психоаналізу (але не Юнга). Спроба зберегти це помилкове Я в цілості, захистити його від розуміннь та усвідомлень, які вказали б людині на її невідповідність до власних уявлень про себе, і є причиною неврозів.
Санхья-каріка визначає аханкару як абхіману (अभिमान, abhimāna) слово, яке зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», але якщо вдивитися в етимологію, воно походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «назустріч». Abhimāna — це міряння всього на свою мірку, тобто собою. Включно з цим «сприйняття на свій рахунок» і нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Термін «автоматизм», що ми використовуємо, дуже близький за змістом до поняття аханкара.
Саме з аханкарою зіштовхується практикуючий, коли відчуває страх перед реальними змінами. Отож, вміння бачити різницю між аханкарою та істинним Я — знання; а нездатність, яка гарантує неможливість змін,— авідья.
Пізні тексти (особливо натхівські) часто використовували в значенні аханкари термін «манас». Це ж ситуативне Я буддисти назвивали «пудгала» (pudgala) — хибна особистість (втім, існування істинного Я – атмана — вони заперечували).
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Але це не справжнє, глибинне Я — драштар чи атман. Аhaṃkāra створює відчуття Я, своє уявлення про себе ж, яке складається з навичок, соціальних програм, шаблонів і т.д.
Термін ahaṃkāra надзвичайно схожий за змістом на «Его» у термінології психоаналізу (але не Юнга). Спроба зберегти це помилкове Я в цілості, захистити його від розуміннь та усвідомлень, які вказали б людині на її невідповідність до власних уявлень про себе, і є причиною неврозів.
Санхья-каріка визначає аханкару як абхіману (अभिमान, abhimāna) слово, яке зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», але якщо вдивитися в етимологію, воно походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «назустріч». Abhimāna — це міряння всього на свою мірку, тобто собою. Включно з цим «сприйняття на свій рахунок» і нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Термін «автоматизм», що ми використовуємо, дуже близький за змістом до поняття аханкара.
Саме з аханкарою зіштовхується практикуючий, коли відчуває страх перед реальними змінами. Отож, вміння бачити різницю між аханкарою та істинним Я — знання; а нездатність, яка гарантує неможливість змін,— авідья.
Пізні тексти (особливо натхівські) часто використовували в значенні аханкари термін «манас». Це ж ситуативне Я буддисти назвивали «пудгала» (pudgala) — хибна особистість (втім, існування істинного Я – атмана — вони заперечували).
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Іменник, утворений від корня हिंस् хімc «шкодити, ранити, мучати».
Хімса — "шкода", ахімса починається з приставки заперечення "а" अ, таким чином, значення терміна "не шкода".
Ахімса — це одна з практик йоги, описана в Йога-сутрі, згадана серед інших практик самоконтролю (ям). З погляду чакрального дискурсу, ахімса — контроль енергії войовничості, агресії, активності.
Причому цей контроль не лише на рівні тіла, а й на рівні думок про іншу людину:
Ахімса — це одна з практик йоги, описана в Йога-сутрі, згадана серед інших практик самоконтролю (ям). З погляду чакрального дискурсу, ахімса — контроль енергії войовничості, агресії, активності.
Причому цей контроль не лише на рівні тіла, а й на рівні думок про іншу людину:
У контексті войовничості та йоги, можна подивитися розмову Езотерика війни Андрія Сафронова та Дмитра Данилова.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика» і канал «Записки на полях стародавніх текстов».
Цитати — А. Сафронов «Йога: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика» і канал «Записки на полях стародавніх текстов».
Слово морфологічно утворене від каузальної основи, кореня √bhū - "бути".
Бхавана — "роблення так, щоб щось почало бути".
Переклад англійською – realization, що з вторинних перекладів, некоректно перекладають як «реалізація».
У психотехнічному контексті "бхавана" застосовується до станів свідомості, найбільш вдалими перекладами буде "актуалізація", "проживання стану" або "формування стану".
Ми систематизуємо медитацію йоги на 4 типи:
- смарана (техніка роботи з пам'яттю),
- дхарана (з увагою),
- дґ'яна з (мисленням)
- бхавана (з почуттям та станом).
Бхавана — це психопрактика, спрямована на формування незвичного психологічного стану, який може бути цінним сам по собі, або бути відправною точкою для подальшого самодослідження. Кількість варіантів бхавани величезна. У Віджняня-бхайрава-тантрі зустрічається близько 100 медитацій "Бхавана".
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Бхавана — "роблення так, щоб щось почало бути".
Переклад англійською – realization, що з вторинних перекладів, некоректно перекладають як «реалізація».
У психотехнічному контексті "бхавана" застосовується до станів свідомості, найбільш вдалими перекладами буде "актуалізація", "проживання стану" або "формування стану".
Ми систематизуємо медитацію йоги на 4 типи:
- смарана (техніка роботи з пам'яттю),
- дхарана (з увагою),
- дґ'яна з (мисленням)
- бхавана (з почуттям та станом).
Бхавана — це психопрактика, спрямована на формування незвичного психологічного стану, який може бути цінним сам по собі, або бути відправною точкою для подальшого самодослідження. Кількість варіантів бхавани величезна. У Віджняня-бхайрава-тантрі зустрічається близько 100 медитацій "Бхавана".
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Дґ’яна dhyāna утворено від кореня √dhyai — "думати".
Дґ’яна — це процес коректного роздуму, що породжує нове знання. Одна з медитацій йоги. У Патанджалі дґ’яна — «однорідний перебіг пізнання». Він вважає її інструментом знищення врітті та санскар.
Згідно Гухья-самаджа-тантрі, дґ’яна ділиться на п'ять етапів та методів пізнання:
- вітарка (розгляд з усіх строн),
- вічара (дискусійний розгляд),
- прітті (прийняття) відповідає етапу природнього перебігу думки, неможливості відволіктися від роздумів,
- сукха (ананда) насолода процесом,
- екаграта — повна та природна концентрація.
Дґ’яна — це процес коректного роздуму, що породжує нове знання. Одна з медитацій йоги. У Патанджалі дґ’яна — «однорідний перебіг пізнання». Він вважає її інструментом знищення врітті та санскар.
Згідно Гухья-самаджа-тантрі, дґ’яна ділиться на п'ять етапів та методів пізнання:
- вітарка (розгляд з усіх строн),
- вічара (дискусійний розгляд),
- прітті (прийняття) відповідає етапу природнього перебігу думки, неможливості відволіктися від роздумів,
- сукха (ананда) насолода процесом,
- екаграта — повна та природна концентрація.
Трансформація поняття дґ’яни у давніх текстах, досліджується у монографії Дмиитра Данилова. Також, рекомендуємо його відео про розмаїття термінів «дґ’яна».
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Дхарана (dhāraṇā) — утворено від кореня √dhṛ — «тримати», дхарана — це «утримання».
Дхарана — одна з медитацій йоги — свідоме утримання уваги на об'єкті, незалежно від зовнішніх обставин, під наперед обраним кутом, з метою пізнання об'єкта.
Йога-сутра так визначає дхарану:
Дхарана — одна з медитацій йоги — свідоме утримання уваги на об'єкті, незалежно від зовнішніх обставин, під наперед обраним кутом, з метою пізнання об'єкта.
Йога-сутра так визначає дхарану:
Цю цитату часто помилково переводять як “утримання уваги на об'єкті”, що призводить до практик візуалізування досягнень та завтикування.
Про подібне розуміння дхарани, цитата з Мокшадхарми:
Про подібне розуміння дхарани, цитата з Мокшадхарми:
Практики подібні до дхарани зустрічаються і в стоїцизмі. Також, окремим видами практик дхарани є практики незалученності у зовнішні об'єкти: вайрагья, пратьяхара, аспарша.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Слово жіночого роду, буквальне значення “прикрашена кільцями” або “спіральна”, у розмовному узусі — “змія”.
Так описує Кундаліні Чакра-каумуді:.
14 ब्रह्मरन्ध्रंविदुस्तस्यांकुण्डलीगमनायनम्।
Знають, що цією [Сушумною] проходить шлях руху Кундаліні до отвору Брахми.
22 सार्द्धत्रिवलयाकारा सुप्तालिसदृशाकृतिः ।।
प्रकृतिः कुण्डली नित्या लिङ्गमाश्रित्य संस्थिता ॥२२॥
Кундаліні, що формує три з половиною оберти, зовнішністю подібна до сплячої змії. Та, що є вічною енергією, у стані відпочинку вона розташовується на члені.
Знають, що цією [Сушумною] проходить шлях руху Кундаліні до отвору Брахми.
22 सार्द्धत्रिवलयाकारा सुप्तालिसदृशाकृतिः ।।
प्रकृतिः कुण्डली नित्या लिङ्गमाश्रित्य संस्थिता ॥२२॥
Кундаліні, що формує три з половиною оберти, зовнішністю подібна до сплячої змії. Та, що є вічною енергією, у стані відпочинку вона розташовується на члені.
Кундаліні — одна з найбільш туманних концепцій йоґи.
Проблема полягає в тому, що кундаліні згадується в багатьох класичних джерелах, проте погляди на неї дуже різняться поміж собою.
Таким чином:
1. Розташування кундаліні дуже відрізняється в різних текстах. Від анахати (“Віджняна-бхайрава-тантра“) до маніпури (“Йоґа-яджня-валкья”) і муладхари (найчастіше, наприклад, “Шат-чакра-нірупана”, “Гхеранда-самхіта тощо).
2. Суть кундаліні також відрізняється. Найчастіше у текстах саме енергія рухається по каналу вздовж хребта – по сушумні. Але деякі тексти вважають навпаки, що Кундаліні блокує можливість руху енергії в цьому каналі (“Падма-самхіта”, “Васіштха-самхіта”, “Йоґа-яджня-валкья). До речі, Крішнамачарʼя і його учень Мохан дотримувалися таких поглядів.
3. Різні тексти вважають рух кундаліні таким, що не супроводжується фізіологічними ефектами (“Віджняна-бхайрава-тантра”) або, навпаки, супроводжується (Хатха-йоґа-прадіпіка). Причому супроводжується двосторонньо: Кундаліні в цих текстах можна пробудити пранаямами, мудрами і навіть стисненням мʼяз ануса.
З усього цього випливає, що термін “кундаліні” в різних текстах концептуалізує зовсім різний містичний та психотехнічний досвід.
У розумінні Юнга Кундаліні це Аніма.
Корінь मन् man «мислити» + суфікс त्र tra «інструмент» або «місце дії кореня»
Буквальний переклад: Мантра — це «інструмент (або місце) мислення».
Задача мантри залежить від традиції. Завдання мантри в класичній йозі – пробудити в собі обране: психологічний стан чи почуття, пов'язане з мантрою.
На сайті ми створили розділ, присвячений мантрам.
Буквальний переклад: Мантра — це «інструмент (або місце) мислення».
Задача мантри залежить від традиції. Завдання мантри в класичній йозі – пробудити в собі обране: психологічний стан чи почуття, пов'язане з мантрою.
На сайті ми створили розділ, присвячений мантрам.
«Медитація» – слово походить від латинського meditare (розмірковувати, рефлексувати).
До філософського вжитку слово потрапило завдяки Декарту у XVII столітті. В XX столітті завдяки першим перекладам із санскриту слово потрапило в йоґу.
У санскриті не виникло терміну, що охопив би усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення».
До філософського вжитку слово потрапило завдяки Декарту у XVII столітті. В XX столітті завдяки першим перекладам із санскриту слово потрапило в йоґу.
У санскриті не виникло терміну, що охопив би усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення».
Чи можна вважати медитацією будь-які дії з увагою, почуттями, мисленням — блукання думок від обʼєкта до обʼєкта колом, вивчення інформації напамʼять, безконтрольні згадки, фантазування?
Якщо вважати медитацією свідомі дії, що мають мету, то не всі види психічної активності є медитацією. Адже не всі вони є свідомими, більшість виникає мимоволі.
Ми визначаємо медитацію не лише за формою, але також і за ефектом— народженням екзистенційних переживань, появою глибинних і стійких трансформацій особистості людини.
Медитація поєднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, немов «розганяє» психічне до духовного.
Найбільш широкий список медитацій наведений у тексті Віджняна-бгайрава-тантра.
Ми визначаємо медитацію не лише за формою, але також і за ефектом— народженням екзистенційних переживань, появою глибинних і стійких трансформацій особистості людини.
Медитація поєднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, немов «розганяє» психічне до духовного.
Найбільш широкий список медитацій наведений у тексті Віджняна-бгайрава-тантра.
Слово походить від печатка, знак, монета, в йозі — положення пальців та інших частин тіла, що впливає на емоційну сферу. Оскільки асани також впливають на емоційний стан, тому мудра — іноді синонім асани (йога-мудра, маха-мудра).
Здатність мудр активізувати емоції використовується в класичному індійському театрі й танцювальному мистецтві, де мудри мають назву «хасти» (санскр. हस्त [hasta] — рука, зап’ястя).
Відео з прикладом мудр, що супроводжають емоційни зміни.
До мудр відносять спеціальні положення очей (наприклад, самбхавімудра, вайшнавімудра), язика (набхомудра, кхечарімудра) і навіть ануса (ашвінімудра). Мудри тонко впливають на організм людини, винятково на емоційну сферу.
Наші несвідомі жести пов'язані з поточним емоційним станом та відтворюють рух енергії в тонких тілах. Мудри використовують цей принцип, створюючи «корисні» рухи енергії й тим самим формуючи обраний емоційний стан.
Пози для тіла (асани) виникли спершу як мудри для тіла — ми бачимо це с перших назв. На порозі першого і другого тисячоліття пози для тіла почали називати «асанами», наприклад у хатха-йогівських текстах типу «Амрітасіддхи».
Так у гімні (10 ст) про результати Шамбхаві-мудри Абхінавагупта пише:
Здатність мудр активізувати емоції використовується в класичному індійському театрі й танцювальному мистецтві, де мудри мають назву «хасти» (санскр. हस्त [hasta] — рука, зап’ястя).
Відео з прикладом мудр, що супроводжають емоційни зміни.
До мудр відносять спеціальні положення очей (наприклад, самбхавімудра, вайшнавімудра), язика (набхомудра, кхечарімудра) і навіть ануса (ашвінімудра). Мудри тонко впливають на організм людини, винятково на емоційну сферу.
Наші несвідомі жести пов'язані з поточним емоційним станом та відтворюють рух енергії в тонких тілах. Мудри використовують цей принцип, створюючи «корисні» рухи енергії й тим самим формуючи обраний емоційний стан.
Пози для тіла (асани) виникли спершу як мудри для тіла — ми бачимо це с перших назв. На порозі першого і другого тисячоліття пози для тіла почали називати «асанами», наприклад у хатха-йогівських текстах типу «Амрітасіддхи».
Так у гімні (10 ст) про результати Шамбхаві-мудри Абхінавагупта пише:
śabdaḥ kaścana yo mukhād udayate mantraḥ sa lokottaraḥ
saṃsthānaṃ sukha-duḥkha-janma-vapuṣo yat kāpi mudraiva sā |
prāṇasya svarasena yat-pravahaṇaṃ yogaḥ sa evādbhutaḥ śāktaṃ dhāma paraṃ mamānubhavataḥ, kinnāma na bhrājate ॥ 3॥
Кожне слово, що виходить із його вуст, є піднесена мантра,
Положення його тіла, пов'язаного з народженням, задоволенням та
стражданням (тобто фізичного тіла) є мудрою,
Його природне дихання – дивовижна йога.
Після переживання цього вищого, сильного, сяючого [стану], що не має світло?
prāṇasya svarasena yat-pravahaṇaṃ yogaḥ sa evādbhutaḥ śāktaṃ dhāma paraṃ mamānubhavataḥ, kinnāma na bhrājate ॥ 3॥
Кожне слово, що виходить із його вуст, є піднесена мантра,
Положення його тіла, пов'язаного з народженням, задоволенням та
стражданням (тобто фізичного тіла) є мудрою,
Його природне дихання – дивовижна йога.
Після переживання цього вищого, сильного, сяючого [стану], що не має світло?
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Слово походить від кореня √muh — «бути одурманеним» означає «отуплену» або «одурманену» свідомість.
Мудха — притуплений стан свідомості, стан бездумності, інтелектуальної втоми. Помилково вважати стан мудхи метою "медитації" і плутати його з ніродхою.
Такий стан легко досягти без йоги, свідомість у ньому пасивна і не породжує нових усвідомлень, які розвивають, — це суперечить йозі.
Бходжараджа про мудху в "Раджа-мартанда" каже:
Мудха — притуплений стан свідомості, стан бездумності, інтелектуальної втоми. Помилково вважати стан мудхи метою "медитації" і плутати його з ніродхою.
Такий стан легко досягти без йоги, свідомість у ньому пасивна і не породжує нових усвідомлень, які розвивають, — це суперечить йозі.
Бходжараджа про мудху в "Раджа-мартанда" каже:
mūḍhaṃ tamasa udrekāt kṛtyākṛtya-vibhāgam antareṇa krodhādibhir viruddha-kṛtyeṣv eva niyamitam। tac ca sadaiva rakṣaḥ piśācādīnām॥1.2॥
[Свідомість у стані] «мудха» [є таким станом свідомості, який] прив'язаний до несприятливих дій гнівом та іншими [пристрастями] без розуміння, що слід і не слід робити. [Це відбувається] через надлишок гуни невігластва (тамасу). Воно завжди — у ракшасів та пішачих.
[Свідомість у стані] «мудха» [є таким станом свідомості, який] прив'язаний до несприятливих дій гнівом та іншими [пристрастями] без розуміння, що слід і не слід робити. [Це відбувається] через надлишок гуни невігластва (тамасу). Воно завжди — у ракшасів та пішачих.
Всі знайомі приклади стану "мудха":
•втома, коли читати можеш, а розуміти вже ні;
•стани інтоксикації (сп'яніння);
•стереотипне втикання у телевізор.
•втома, коли читати можеш, а розуміти вже ні;
•стани інтоксикації (сп'яніння);
•стереотипне втикання у телевізор.
Нірукті — метод аналізу значення слів, спрямований на значення частин слова.
Як приклад: коментар Каундіньї до Пашупата-сутри стверджує, що слово «шудра» śūdra походить від коренів śuc шуч «бути похмурим» і druh друх — «бути ворожим». Перші дві літери слова від першого кореня, другі від другого. Тобто людина похмура та ворожа є шудра.
Красиво описує явище нірукті Бронхорст:
«Через етимології встановлюється звʼязок із прихованим царством морфологій (realm of mythology)». Це так, адже в санскритських текстах нірукті породжують міфи та слідують міфам, подібні до дзеркала вони намагаються відобразити собою сюжет. Бронхорст підмічає, що нірукті створюють звʼязок із трансцендентним [значенням слова] та є прикладом симпатичної магії на рівні слів.
Нірукті не є методом точним, науковим, таким, що враховує походження слів. Втім, погляд нірукті дарує нам метафори, які розширюють сенси слів.
Може виникнути питання — чим нірукті відрізняється від задорновських розшифровок слів у стилі «рано = Ра+но = Ра(Сонце) піднялось» «Нора = нет Ра», «Радуга = дорога(га) сонця (ра)» тощо. Відмінності принципові.
1. В санскриті, як і в грецькій мові, нірукті реалізоване засобами самої мови. А в псевдоетимологічних розшифровках слова з різних мов (Ра — з реконструйованої давньоєгипетської мови, а «га» з праіндоєвропейської).
2. В індійських текстах зустрічаємо нірукті поряд із серйозним граматичним поясненням структури слова. Це говорить, що автори чудово розуміли «ненауковий» характер нірукті та використовували їх більше як риторичний прийом або мнемонічну формулу. Сучасні псевдоетимологічні теорії створють, як правило, люди, не знайомі з порівняльною лінгвістикою.
Як приклад: коментар Каундіньї до Пашупата-сутри стверджує, що слово «шудра» śūdra походить від коренів śuc шуч «бути похмурим» і druh друх — «бути ворожим». Перші дві літери слова від першого кореня, другі від другого. Тобто людина похмура та ворожа є шудра.
Красиво описує явище нірукті Бронхорст:
«Через етимології встановлюється звʼязок із прихованим царством морфологій (realm of mythology)». Це так, адже в санскритських текстах нірукті породжують міфи та слідують міфам, подібні до дзеркала вони намагаються відобразити собою сюжет. Бронхорст підмічає, що нірукті створюють звʼязок із трансцендентним [значенням слова] та є прикладом симпатичної магії на рівні слів.
Нірукті не є методом точним, науковим, таким, що враховує походження слів. Втім, погляд нірукті дарує нам метафори, які розширюють сенси слів.
Може виникнути питання — чим нірукті відрізняється від задорновських розшифровок слів у стилі «рано = Ра+но = Ра(Сонце) піднялось» «Нора = нет Ра», «Радуга = дорога(га) сонця (ра)» тощо. Відмінності принципові.
1. В санскриті, як і в грецькій мові, нірукті реалізоване засобами самої мови. А в псевдоетимологічних розшифровках слова з різних мов (Ра — з реконструйованої давньоєгипетської мови, а «га» з праіндоєвропейської).
2. В індійських текстах зустрічаємо нірукті поряд із серйозним граматичним поясненням структури слова. Це говорить, що автори чудово розуміли «ненауковий» характер нірукті та використовували їх більше як риторичний прийом або мнемонічну формулу. Сучасні псевдоетимологічні теорії створють, як правило, люди, не знайомі з порівняльною лінгвістикою.
Слово утворене від дієслівного кореня √hṛ — «тягнути» за допомогою префіксів prati «в зворотний бік» і ā в значенні пролонгованої дії. Дослівно — «зворотне стягування».
Мова про стягування несвідомої, емоційно розподіленої через органи чуття (індрії) уваги. Для зручності ми називаємо таку увагу пасивною. Активна увага пов'язана з набуттям нового знання, розуміння.
Абхінавагупта в Тантралоці визначив пратьяхару як усунення думок і почуттів (akṣa-dhiyām) від об'єктів (arthebhyaḥ).
Він першим в індійській традиції помітив різницю розподілу уваги: на зовнішні об'єкти та всередину себе.
В Йога-сутрі у практиці пратьяхари об'єктом контролю є індрії (органи почуттів). Мислення (манас) та свідомість (чітту), Патанджалі пропонував брати під контроль практикою дхарани.
Мова про стягування несвідомої, емоційно розподіленої через органи чуття (індрії) уваги. Для зручності ми називаємо таку увагу пасивною. Активна увага пов'язана з набуттям нового знання, розуміння.
Абхінавагупта в Тантралоці визначив пратьяхару як усунення думок і почуттів (akṣa-dhiyām) від об'єктів (arthebhyaḥ).
Він першим в індійській традиції помітив різницю розподілу уваги: на зовнішні об'єкти та всередину себе.
В Йога-сутрі у практиці пратьяхари об'єктом контролю є індрії (органи почуттів). Мислення (манас) та свідомість (чітту), Патанджалі пропонував брати під контроль практикою дхарани.
ivendriyāṇāṃ pratyāhāraḥ ॥2.54॥
За відсутності зв'язку зі своїми об'єктами органи почуттів начебто слідують внутрішній формі чітти — [це і є] пратьяхара.
tataḥ paramā vaśyatendriyāṇām ॥2.55॥
Завдяки [пратьяхарі досягається] повне підпорядкування органів чуття.
Йога-Сутри Патанджалі
Переклад Островської, Рудого
За відсутності зв'язку зі своїми об'єктами органи почуттів начебто слідують внутрішній формі чітти — [це і є] пратьяхара.
tataḥ paramā vaśyatendriyāṇām ॥2.55॥
Завдяки [пратьяхарі досягається] повне підпорядкування органів чуття.
Йога-Сутри Патанджалі
Переклад Островської, Рудого
Детальна історія про формування терміну та концепції описана зі 135-ої сторінки у книзі "ЙОГА: історія ідей та поглядів."
Близькі за змістом терміни: saṃniveśya, «укладати в щось», saṃharate «збирати воєдино».
У побуті стан без пратьяхари можна описати як: «тема захопила мене», «не можу відірвати очей», «мелодія понесла» тощо.
Близькі за змістом терміни: saṃniveśya, «укладати в щось», saṃharate «збирати воєдино».
У побуті стан без пратьяхари можна описати як: «тема захопила мене», «не можу відірвати очей», «мелодія понесла» тощо.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика» і канал «Записки на полях стародавніх текстов».
Saṃskāra походить від кореня √kṛ — діяти і приставки sam-, яка означає спресованість та повторюваність дій. «Наслідки дій» або «стереотипи дій», «звички». На кшталт «посієш звичку — пожнеш долю».
Санскара — неусвідомлений динамічний емоційно-поведінковий стереотип, сформований у результаті невдалого досвіду (близько до психотравм психоаналізу, але ширше), який штовхає до невдалих вчинків і рішень.
Якщо практик сприйме свої санскари як обумовленість — то може осмислити контекст виникнення санскар і не слідувати їм. Глибинна природа людини — відмінна від санскар.
Сучасні індійські пандіти говорять «санскара» про невдалі шаблони, наприклад, про неправильну вимову звуків. В індійській традиції санскара часто згадується як елементарна частка карми.
Санскара — неусвідомлений динамічний емоційно-поведінковий стереотип, сформований у результаті невдалого досвіду (близько до психотравм психоаналізу, але ширше), який штовхає до невдалих вчинків і рішень.
Якщо практик сприйме свої санскари як обумовленість — то може осмислити контекст виникнення санскар і не слідувати їм. Глибинна природа людини — відмінна від санскар.
Сучасні індійські пандіти говорять «санскара» про невдалі шаблони, наприклад, про неправильну вимову звуків. В індійській традиції санскара часто згадується як елементарна частка карми.
ब्रह्मरन्ध्रंविदुस्तस्यांकुण्डलीगमनायनम्।
saṃskāra-sākṣāt karaṇāt pūrva-jāti-jñānam ॥3.18॥
Завдяки безпосередньому осягненню санскар [виникає] знання минулих перероджень.
Йога-Сутри Патанджалі
Переклад Є. Островської, В. Рудого [105]
Всі люди [перебувають] у цьому світі внаслідок впливу попередніх санскар.
Якщо ж людина діє відповідно до шастр (наук), то поступово настає звільнення.
Сіддха-сіддханта-паддхаті.
saṃskāra-sākṣāt karaṇāt pūrva-jāti-jñānam ॥3.18॥
Завдяки безпосередньому осягненню санскар [виникає] знання минулих перероджень.
Йога-Сутри Патанджалі
Переклад Є. Островської, В. Рудого [105]
Всі люди [перебувають] у цьому світі внаслідок впливу попередніх санскар.
Якщо ж людина діє відповідно до шастр (наук), то поступово настає звільнення.
Сіддха-сіддханта-паддхаті.
Санскара в грецькій традиції — «ате» (ἄτη) не раціональні дії, під впливом афективних емоцій.
На своє виправдання Агамемнон, відбираючи наложницю у Ахілла, говорить що діяв під впливом ате (ἄτη) і Зевс затьмарив йому розум. (Доддс «Греки та ірраціональне»).
Для опису обумовленості та пов'язаності, в індійських текстах використовувалися: «врітті», «трішна», «ракта», «рага», «клєша», «санскара», «васана» та інші.
Санскара частіше використовувалася у йогічних, а васана — в буддійських. У середні віки все перемішується. У Йога-сутрі «санскара» використовується в другому, а «васана» у четвертому (котрий зазнав більше буддійського впливу) розділах.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
На своє виправдання Агамемнон, відбираючи наложницю у Ахілла, говорить що діяв під впливом ате (ἄτη) і Зевс затьмарив йому розум. (Доддс «Греки та ірраціональне»).
Для опису обумовленості та пов'язаності, в індійських текстах використовувалися: «врітті», «трішна», «ракта», «рага», «клєша», «санскара», «васана» та інші.
Санскара частіше використовувалася у йогічних, а васана — в буддійських. У середні віки все перемішується. У Йога-сутрі «санскара» використовується в другому, а «васана» у четвертому (котрий зазнав більше буддійського впливу) розділах.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
sthāna – це слово досить відоме і просте – "місце", з приводу ж svādhi існують різні етимології.
1
префікс sva + префікс ā + корінь dhā, тобто «покласти себе». А свадхіштхана – це місце перебування себе.
2
префікс su + префікс ā + корінь dhā, тобто «сильне бажання». А свадхіштхана – це місце сильного бажання.
Друга гіпотеза описана у статті Етимологія слова «свадхіштхана».
1
префікс sva + префікс ā + корінь dhā, тобто «покласти себе». А свадхіштхана – це місце перебування себе.
2
префікс su + префікс ā + корінь dhā, тобто «сильне бажання». А свадхіштхана – це місце сильного бажання.
Друга гіпотеза описана у статті Етимологія слова «свадхіштхана».
Слово утворене від корня √smṛ —«пам'ятати» і означає «пам'ять», «запам'ятовування», «пам'ятання». Смарана — медитативні практики йоги для усвідомленої роботи з пам'яттю. Більшість традицій починають навчання з вміння запам'ятовувати та згадувати. Але в першоджерелах йоги технікам пригадування не приділено увагу: тим, хто навчав веди напам'ять, мабуть, вже не було актуально.
Також вивчення санскриту проходило через заучування напам'ять 4000 правил граматики. Тому той, хто міг прочитати текст на санскриті, мав натреновану пам'ять.
Смарана, необхідна йогу, наприклад для можливості нагадувати емоції та думки у конкретні моменти життя; пам'ятати та не відволікатися від виконання фонової техніки.
Про роботу з пам'яттю згадується у буддизмі, конфуціанстві, стоїцизмі, неоплатонізмі, ісихазмі та суфізмі, наприклад практика усвідомленого нагадування у Аристотеля називалася ремінісценцією.
Також вивчення санскриту проходило через заучування напам'ять 4000 правил граматики. Тому той, хто міг прочитати текст на санскриті, мав натреновану пам'ять.
Смарана, необхідна йогу, наприклад для можливості нагадувати емоції та думки у конкретні моменти життя; пам'ятати та не відволікатися від виконання фонової техніки.
Про роботу з пам'яттю згадується у буддизмі, конфуціанстві, стоїцизмі, неоплатонізмі, ісихазмі та суфізмі, наприклад практика усвідомленого нагадування у Аристотеля називалася ремінісценцією.
Цитати — А. Сафронов
«Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».
Слово походить від кореня sūtr "нанизувати або складати разом".
В контексті текстів слово “сутра" має два значення:
Перше, сутра — це стиль тексту, в якому головною метою автора є стисле викладення теми. (Кажуть, що коли авторові вдавалося скоротити речення хоча б на одну букву, то він радів від цього більше, ніж від народження сина. Уявляєте таке прагнення до максимально чіткого висловлення своєї думки? Тож у сутрах не повинно бути жодного зайвого слова).
Друге значення слова сутра — це стисле речення, наче формула або правило.
Перше, сутра — це стиль тексту, в якому головною метою автора є стисле викладення теми. (Кажуть, що коли авторові вдавалося скоротити речення хоча б на одну букву, то він радів від цього більше, ніж від народження сина. Уявляєте таке прагнення до максимально чіткого висловлення своєї думки? Тож у сутрах не повинно бути жодного зайвого слова).
Друге значення слова сутра — це стисле речення, наче формула або правило.
Категорія “увага” розподілена в індійській антропології між термінами “буддхі“, “манас“, “чітта“, з одного боку, та “індрії” – з іншого.
Не вдаючись у детальні пояснення цього зв’язку – те, що ми б назвали “спрямованістю уваги“, індійський автор описав би як “прив’язаність (баддха, бандха, кіла) манасу чи індрій до об’єктів” або як “захопленість (сакта) об’єктами“.
Такий опис дещо більш влучний за звичний для нас. Дійсно, ми не розрізняємо спрямованість зовнішньої уваги, наприклад, коли з цікавістю вдивляємося в певний предмет, і внутрішньої — коли ми про нього думаємо. В “індійському” описі цієї проблеми немає. Існування цих двох типів уваги акцентував уперше Абгінаваґупта в Тантралоці на прикладі пратьяхари, яку він визначив як відсторонення думок і почуттів (akṣa-dhiyām) від об’єктів (arthebhyaḥ).
Також ми розрізняємо довільну та мимовільну увагу. Перша має місце, коли ми концентруємося на чомусь свідомо, з власної волі, друга — коли увага зосередилася на предметі сама-по-собі.
Індійська антропологія описує таку ситуацію як “захоплення” (грахана) манаса або індрій зовнішнім об’єктом.
Утім, у побутовій мові ми описуємо це так само: “тема захопила мене”, “не можу відірвати очей”, “мелодія віднесла” тощо.
Довільна ж увага сприймається як акт самоконтролю, у зіставленні з дхараною і сам’ямою.
Треба сказати, що головною термінологічною проблемою, притаманною обом способам опису, є недостатньо виразний поділ уваги на активну і пасивну.
Активна увага пов’язана з набуттям нового знання (наприклад, коли ми не просто дивимося, а вдивляємося у пошуках раніше непоміченої деталі, або розв’язуємо завдання без готової формули). Пасивна ж увага — це утримання уваги без такого завдання.
Наприклад, пильний погляд в одну точку або механічне повторення мантри. На практиці легко помітити різницю між цими типами уваги, проте спеціальних термінів, які її розрізняють, немає.
Термін cakra चक्र перекладається як “диск” або “колесо”.
Слово утворене від кореня kṛ (कृ) “робити” як основа особливої дієслівної форми – “інтенсиву” – яка виражає циклічну чи дуже інтенсивну дію.
Видатний тантрик і філософ Абгінаваґупта запропонував у Тантралоці кілька інших етимологій цього терміну.
Він утворює слово “чакра” від кореня kas – “розширюватися, цвісти, рухатися”, cak – “бути задоволеним”, “сяяти” і kṛt – “руйнувати”.
Таким чином він виділяє (з урахуванням кореня kṛ) ще чотири приховані значення слова “чакра”:
