fb_pixel
українська федерація йоги
словарь йоги

Словник термінів йоґи

Йога — традиція, яка вже понад 20 століть систематизує знання про розвиток особистості. Тому словник йоги детальніший і точніший за наш щоденний словник.

На цій сторінці ми публікуємо значення слів тих санскритських понять, які використовуємо в практиці йоги.
Але не всі слова в цьому словнику — санскритські, бо розвиток властивий усьому людству.

Зміст

Санскритські терміни йоґи

Інші терміни йоґи

склад Ом ॐ oṃ

з точки зору традиційної граматики, священний склад Ом ॐ, як і всі санскритські слова, має морфологію.

Він утворений від кореня аv — «захищати» [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної) «в» перетворилось на «у».

Від цього ж кореня походить санскритське слово avi «вівця». Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.

Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
eṣaḥ sarveśvaraḥ eṣa sarvajñaḥ eṣaḥ antaḥ yāmi eṣaḥ yoniḥ sarvasya prabhavaḥ api āyau hi bhūtānām ॥ 6 ॥

Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.

абгʼяса अभ्यास abhyāsa

Слово утворене коренем ās, що має аж три значення «бути/сидіти/кидати» та приставкою abhi- «назустріч». Існують різні можливості перекладу його етимології: або «вчинення так, аби щось було» або «сидіння навпроти [того, хто коригує]». У лексичному вживанні означає «багаторазове повторення», «вправи».

Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
abhyāsa-vairāgyābhyāṃ tan-nirodhaḥ॥1.12॥

Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
tatra sthitau yatno’bhyāsaḥ ॥1.13॥

Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Обидва ці рядки Йоґа-сутри конотують до шостого розділу Ґіти:
asaṃśayaṃ mahābāho mano durṇigrahaṃ calam ।
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥

Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів»

aбхімана अभिमान, abhimāna

Абхімана अभिमान, abhimāna — термін, який часто використовується як синонім аханкара.

Абхімана зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «навпаки».

Аbhimāna — це міряння всього на свою мірку, «сприйняття на свій рахунок», нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Такою людиною, події оцінюються, лише за наявності якогось ставлення до неї.

Абхімана — зацикленість на відчутті себе у центрі світу.
З погляду психоаналізу це схоже на нарцисизм, а з погляду християнства — на гординю. Нагадує деякі міркування Кастанеди про «почуття власної важливості».

Абхімана має не лише негативні конотації. Наприклад, у текстах Санкх’я-каріки терміном аханкара, як рівним абхімані, позначається одна з таттв (сутностей), онтологічних основ буття.

Також, абхіману перекладають як «бажання». Але важливо розуміти, що у йогічній і тантричній Традиціях виділялися різні типи «бажань». Критерій розрізнення бажань — співвідношення їх «глибини» у психічній структурі. Найбільш глибокі (істинні), які визначають нашу природу (свапракріті), дхарму — співвідносили з атманом (іччха), більш поверхневі — з манасом (санкальпа, абхімана), ще поверховіші — з індріями (кама (пізній період), трішна).
katham bandhah katham moksah ka vidyā ka'vidyeti

Що таке зв'язаність (бандха)?
Що таке визволення (мокша)?
Що таке невігластво (авіддя)?
Що таке Знання (віддя)...
so'bhinana atmano bandhah | tan-nivrttir moksah |
«Почуття власної значущості» (абхімана) — це зв'язаність (бандха), його зменшення визволення (мокша).

Сарва-упанішада

авадхута अवधूत avadhūta

Етимологічно — пасивний дієприкметник від приставки ava «розʼє-» і кореня dhū «трястися». Авадхута — розʼєднаний з потрясінням.
Також це один із синонімів йоґіна, який практикує.
Опис зустрічаємо у Сіддга-сіддганта-паддгаті:
kvacid bhogī kvacit tyāgī kvacin nagnaḥ piśācavat। kvacid rājā kvacācārī so’vadhūto’bhidhīyate ॥6.20॥

Іноді той, хто насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадхута (йоґін, який практикує).
Переклад — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів».

авідья अविद्या avidyā

"А" у слові "авідья" — префікс заперечення. Заперечується іменник vidyā (що походить від кореня vid «знати»). Тобто авідья – це незнання, або невігластво.

Цьому слову присвячений розділ книги «Йоґа: історія ідей та поглядів», що помагає нам отримати знання про це слово.

Авідья в Йоґа-сутрах

Патанджалі визначає авідью у другому розділі:
anityāśuci-duḥkhānātmasu nitya-śuci-sukhātma-khyātir avidyā ॥2.5॥

Незнання є проголошенням вічного, чистого, щастя, атману невічним, нечистим, стражданням, не-атманом.
Отже, незнання є не відсутністю певної інформації, а помилковим сприйняттям себе, ідентифікація себе не з істинним Я, а з більш поверховим; надання надмірної цінності поверховим та миттєвим речам.

Авідья у стоїків

Незнання як причину поганих вчинків та страждань у світі зазначають також і стоїки (amathia).

Авідья в Бгаґавадґіті

Коментуючи Ґіту, Абгінаваґупта називає незнання причиною протистояння на полі Куру та причину розпачу Арджуни.

асана आसन āsana

В розмовному санскриті асана — стілець або будь-яка сідушка.
В санскриті Кама-сутри та інших кама-шастр асана — поза сексу.
В розмислах про устрій держави асана — це посада.

В текстах йоґи асана — це поза.
В мові сучасної йоґи асана — це поза або вправа.

Слово утворено від кореня आस् ās «сидіти» суфіксом ana, який створює імʼя дії. Тобто буквально асана — сидіння.

атман आत्मन् ātman

В розмовному санскриті атман — зворотний займенник першої особи «себе», self. Тому «атма-джнянам» можна перекласти як «пізнання себе», так і «пізнання атману».

Значення слова у філософських текстах — на сторінці слова.

Щодо етимології цього слова існує декілька гіпотез:
1. слово утворено коренем at «нескінченно рухатися» та суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.

2. коренем avaa «дути всюди» та словом tman «життєвий подих», отже атман — «повсюдний подих життя».

3. коренем an «дихати».

аханкара अहंकार ahaṃkāra

Слово походить від займенника aham — "Я" та іменника kāra — “той, хто діє”. Разом вони утворюють самасу, тобто складне слово (на кшалт «само-почуття»), що перекладається як «творець я». Тобто ahaṃkāra — це психічна функція, що створює Я. Це загальний концепт більшості індійських традицій.

Але це не справжнє, глибинне Я — драштар чи атман. Аhaṃkāra створює відчуття Я, своє уявлення про себе ж, яке складається з навичок, соціальних програм, шаблонів і т.д.

Термін ahaṃkāra надзвичайно схожий за змістом на «Его» у термінології психоаналізу (але не Юнга). Спроба зберегти це помилкове Я в цілості, захистити його від розуміннь та усвідомлень, які вказали б людині на її невідповідність до власних уявлень про себе, і є причиною неврозів.

Санхья-каріка визначає аханкару як абхіману (अभिमान, abhimāna) слово, яке зазвичай перекладають як «гординя» або «зарозумілість», але якщо вдивитися в етимологію, воно походить від кореня mā «міряти» за допомогою приставки abhi — «до», «назустріч». Abhimāna — це міряння всього на свою мірку, тобто собою. Включно з цим «сприйняття на свій рахунок» і нездатність побачити погляди та критерії інших людей. Термін «автоматизм», що ми використовуємо, дуже близький за змістом до поняття аханкара.

Саме з аханкарою зіштовхується практикуючий, коли відчуває страх перед реальними змінами. Отож, вміння бачити різницю між аханкарою та істинним Я — знання; а нездатність, яка гарантує неможливість змін,— авідья.

Пізні тексти (особливо натхівські) часто використовували в значенні аханкари термін «манас». Це ж ситуативне Я буддисти назвивали «пудгала» (pudgala) — хибна особистість (втім, існування істинного Я – атмана — вони заперечували).

Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».

ахімса अहिंसा ahiṃsā

Іменник, утворений від корня हिंस् хімc «шкодити, ранити, мучати». Хімса — "шкода", ахімса починається з приставки заперечення "а" अ, таким чином, значення терміна "не шкода".

Ахімса — це одна з практик йоги, описана в Йога-сутрі, згадана серед інших практик самоконтролю (ям). З погляду чакрального дискурсу, ахімса — контроль енергії войовничості, агресії, активності.

Причому цей контроль не лише на рівні тіла, а й на рівні думок про іншу людину:
tatra hiṃsā nāma mano-vāk-kāya-karmabhiḥ sarvabhūteṣu sarvadā kleśa-jananam । 1.12

«Хімса — це заподіяння болю жодній суті за допомогою свого розуму, слів чи тіла». (Шанділья-Упанішад)
У контексті войовничості та йоги, можна подивитися розмову Езотерика війни Андрія Сафронова та Дмитра Данилова.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика» і канал «Записки на полях стародавніх текстов».

бхавана भावना bhāvanā

Слово морфологічно утворене від каузальної основи, кореня √bhū - "бути".
Бхавана — "роблення так, щоб щось почало бути".

Переклад англійською – realization, що з вторинних перекладів, некоректно перекладають як «реалізація».

У психотехнічному контексті "бхавана" застосовується до станів свідомості, найбільш вдалими перекладами буде "актуалізація", "проживання стану" або "формування стану".

Ми систематизуємо медитацію йоги на 4 типи:
- смарана (техніка роботи з пам'яттю),
- дхарана (з увагою),
- дґ'яна з (мисленням)
- бхавана (з почуттям та станом).

Бхавана — це психопрактика, спрямована на формування незвичного психологічного стану, який може бути цінним сам по собі, або бути відправною точкою для подальшого самодослідження. Кількість варіантів бхавани величезна. У Віджняня-бхайрава-тантрі зустрічається близько 100 медитацій "Бхавана".

Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».

дг’яна ध्यान dhyāna

Дг’яна dhyāna утворено від кореня √dhyai — "думати".

Дг’яна — це процес коректного роздуму, що породжує нове знання. Одна з медитацій йоги. У Патанджалі дґ’яна — «однорідний перебіг пізнання». Він вважає її інструментом знищення врітті та санскар.

Згідно Гухья-самаджа-тантрі, дґ’яна ділиться на п'ять етапів та методів пізнання:
- вітарка (розгляд з усіх строн),
- вічара (дискусійний розгляд),
- прітті (прийняття) відповідає етапу природнього перебігу думки, неможливості відволіктися від роздумів,
- сукха (ананда) насолода процесом,
- екаграта — повна та природна концентрація.
Трансформація поняття дґ’яни у давніх текстах, досліджується у монографії Дмиитра Данилова. Також, рекомендуємо його відео про розмаїття термінів «дґ’яна».
Цитати — Андрія Сафронова «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».

Ми часто не впізнаємо термін dhyana, бо проникаючи в нову мову, він набуває нової вимови. Навіть українською та російською маємо значну різницю — дхьяна та дгʼяна. 

Санскритський термін dhyana японською звучить як «дзен (zen)». Поняття дало назву дзен-буддизму.

Китайською dhyana звучить як «чен» (zheng), відповідно маємо чен-буддизм.

В палі dhyana — jhāna, але в палійському каноні термін jhāna не займав значного місця в дискусіях. Чотири jhāna — це проміжний етап у набутті інших станів.

У текстах Тибетського буддизму дгʼяна набула переклад — བསམ་གཏན་ (bsam gdan), що звучить накшалт «сам ден».

В сучасних наукових роботах у контексті буддизму, терміни dhyana та jhāna перекладають англійською absorption «зануреність» (у сенсі рівня занурення в медитативну концентрацію).

дгарана धारणा dhāranā

Дгарана (dhāraṇā) — утворено від кореня √dhṛ — «тримати», дхарана — це «утримання».

Дгарана — одна з медитацій йоги — свідоме утримання уваги на об'єкті, незалежно від зовнішніх обставин, під наперед обраним кутом, з метою пізнання об'єкта.

Йога-сутра так визначає дгарану:
deśa-bandhaś cittasya dhāraṇā॥3.1॥
Дхарана є утримання чітти на деякому об'єкті.
Цю цитату часто помилково переводять як “утримання уваги на об'єкті”, що призводить до практик візуалізування досягнень та завтикування.

Про подібне розуміння дхарани, цитата з Мокшадхарми:
a vipannā dhāraṇās tāta nayanti naśubhāṃ gatim c netṛhīnā yathā nāvaḥ puruṣān arṇave nṛpa

О, раджа, невдале зосередження (дхарана) забирає людей по недоброму шляху, подібно до того як у відкрите море, синку, забирає корабель без керуючого.
Практики подібні до дхарани зустрічаються і в стоїцизмі. Також, окремим видами практик дхарани є практики незалученності у зовнішні об'єкти: вайрагья, пратьяхара, аспарша.

Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів» і канал «Записки на полях стародавніх текстів».

врітті वृत्ति vṛtti

морфологія: корінь vṛt бути, траплятися, обирати + суфікс ti абстрактного іменника жіночого роду.

У побутовому узусі і в більшості текстів, слово врітті позначає буття, стан, активність.

Однак, у йозі слово врітті відоме як частина визначення йоги з Йога-сутри Патанджалі: "йога - це припинення врітті свідомості". Сам Патанджалі уточнює, що мав на увазі під врітті, перерахувавши приклади:

• Нідра (дослівно сновидіння) — мрії, фантазії, мрії, дрімота, лінь.
• Смріті — пригадування уявного, спотворення спогадів, під дією санскар.
• Вікальпа ─ пустотна категорія, слова, що не мають за собою реально осмислених об'єктів у світогляді людини.
• Прамана ─ правильне знання, не відносність сприйняття знання.
• Віпар'яя ─ помилкове знання, засноване на неправильному описі.

Виконав аналіз цього списку, ми розуміємо, що врітті — це така активність свідомості, яку сьогодні ми називаємо "когнітивні спотворення".

Згадки врітті в інших першоджерелах:
Подібно тому як лампа без олії самостійно згасає, так і самостійно заспокоюється читта внаслідок виснаження врітті.
Йога-марга-пракашика.
Шанділья-упанішада концепцію йоги як контролю врітті доповнює ідеєю пізнання врітті, передбачаючи психоаналіз.
Практики подібні до дхарани зустрічаються і в стоїцизмі. Також, окремим видами практик дхарани є практики незалученності у зовнішні об'єкти: вайрагья, пратьяхара, аспарша.

Статті, присвячені розумінню врітті в Йога-сутрах.
Цитати — А. Сафронов «Йога: Історія ідей і поглядів».

кама काम kāmaḥ