fb_pixel
українська федерація йоги

Медитації

«Медитація» — це не санскритське слово. У санскриті не виникло терміну, що охоплював би усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення». Лише близько ста років тому слово «медитація» увійшло до мови йоґи.

Медитації в класичній йозі — кількість та типологія

Скільки медитацій у класичній йозі? Не об’єктів медитації – їх може бути нескінченно багато, а саме різних типів усвідомлюваної психічної активності. 

Близько сімдесяти! 70 прописаних технік, кожна з яких має власну назву, опис у класичних текстах та виражену мету. Cеред медитацій Віджняна-бгайрава-тантри  4-5 принципово різних типів і стільки ж серед технік Вісуддха-маґґі.

Медитація (психопрактика) в широкому сенсі — це насамперед вправа (абх’яса), яка, за Патанджалі, містить у собі повторюваність, сталість і тривалість зусиль.

Зусилля особливо важливе. “Шіва-сутра” визначає:

Практикуючий (садхака) — це той, хто докладає зусилля (ятна)

Однак що є точкою докладання цих зусиль і вправ?

Можна виокремити щонайменше три таких точки, які відповідають трьом рівням психіки в широкому сенсі слова.

Перший рівень — “фізіологічний”, заданий генотипом і частково активністю в ранньому дитинстві.

На цьому рівні перебувають якості різних психічних функцій:

• швидкість мислення,
• об'єм пам'яті,
• стійкість до емоцій та їхня інтенсивність,
• динамічний об'єм уваги та її стомлюваність тощо

Другий рівень — функціональний або методичний. Тут ідеться не про фізіологію мозку, а про навички коректного здійснення тих чи інших інтерпсихічних операцій. Наприклад:

• техніки запам'ятовування чи пригадування,
• логіка та методика інтелектуального дослідження,
• техніки аргументації та розумного сумніву,
• техніки та методи самоконтролю в емоційній сфері.

Співвіднесення рівнів доволі очевидне — людина з хорошою швидкістю мислення результативна, якщо вона мислить методично правильно. В іншому разі вона даремно ганяє “процесор”. Хоча за умови володіння правильними методиками така людина більш ефективна, ніж ненавчена.

Медитації на цьому рівні — це розвиток внутрішньої культури пам’яті, мислення, емоцій тощо. Практики цього рівня впливають і на перший рівень завдяки пластичності мозку.

Третій рівень — найвищий, екзистенційний. Тут ми маємо:

• реальну мотивацію (що є опорою для фактичних етичних виборів),
• світовідчуття,
• установки на ті чи інші типи реакцій (від поведінкових до інтелектуальних) на зовнішні чинники.

Це рівень найголовніший, але недосяжний без попередніх. Недарма “Йоґа-сутра” починається не з “тонких” медитацій, а з гносеологічного опису коректних методів пізнання, що належать до другого рівня…

У класичній йозі є набори медитацій, які співвідносяться з кожним із зазначених рівнів.

Поділення медитацій за характером впливу

∎ Памʼять

Вправи для розвитку вміння оперувати власною памʼяттю.



∎ Увага

Медитації, що тренують вміння управляти активною увагою.


∎ Відчуття

Практики, що формують бажаний стан відчуттів.



∎ Мислення

Методика коректного мислення, за допомогою якого можна набути нове знання. 
Цей клас медитацій — це пошук відповіді на питання.

Про ефект медитації

Чи всі дії з пам’яттю, увагою, відчуттями та мисленням можна назвати медитацією в духовному сенсі?

Чи можна вважати медитацією блукання думок від одного до іншого об'єкту по колу, вивчення інформації напам'ять, безконтрольні згадування, фантазування?
Якщо ми називаємо медитацією свідомі дії, у яких є ціль, то відповідь «ні». Бо не всі види психічної активності усвідомлені і більшість виникає мимоволі. Але й вони можуть нести певний духовний потенціал. Це так, якщо ми визначимо медитацію не за формою, а за ефектом — народженням екзистенційних переживань. Або, інакше кажучи, появу глибинних та стійких трансформацій, що відбуваються з людиною.

Медитація з'єднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, ніби "розганяючи" психічне до духовного.

Лекції про медитації

Медитація в йозі та довкола

Зміст лекції:

• історія терміну «медитація» ;

• виділення медитацій в йозі у чотири основні категорії: смарана (техніка роботи з памʼяттю), дгарана (увагою), дгʼяна (мисленням) і бгавана.

• помилкове (що не відноситься до йоґи) сприйняття медитацій: зупинка свідомості, фантазування, розслаблення розуму, віпасана тощо).
Бхаґавадґіта — один із головних текстів індійської культури, в якому окремий розділ присвячений опису екзистенційної кризи головного героя Арджуни. За сюжетом Крішна дає поради Арджуні, як вийти з сум'яття, що охопило його. По суті, слова Крішни — це опис різноманітних медитацій, які можуть бути корисні сучасному практику, так само як свого часу Арджуні.

Медитація (дгʼяна) в дискурсі йоґи від ведичних джерел до текстів «хатха-йоґи».

Запис виступу Дмитра Данилова на ХІІІ Міжнародній науковій конференції «Філософія та історія філософії» в НаУКМА.

Цитати з першоджерел

Медитація як ліки

Медитація — це ліки. Тому існують тисячі медитативних технік, кожна з яких може допомогти в конкретно визначеній проблемі. Якщо не вказані цілі конкретного методу, тоді фрази «я практикую медитацію» або «дослідження медитації» лишаються сенсу.
З цього приводу Мокшадгарма:
55a vipannā dhāraṇās tāta nayanti naśubhāṃ gatim
55c netṛhīnā yathā nāvaḥ puruṣān arṇave nṛpa

О, царю, невдале зосередження (дгарана) відносить людину недобрим шляхом,

Наче (течія відносить) у (відкрите) море, корабель без кормчого, синку.

Самдхарана — концентрація на задоволенні в нещасті

Серед типу медитацій, пов’язаних із контролем уваги (дхарана), є дуже цікава практика, згадана у коментарі до Віджняна-бхайрава-тантри авторства Шивопадхьяї. Цю медитацію за коментатором можна назвати самдхарана:

…duḥkhe … sukha-saṃdhāraṇam eva paramārthaḥ…

Саме фокусування (свідомості) на задоволенні нещастя — це найвища мета…
Дуже актуально, хоч і трохи незвично для індійського тексту, від якого ми чекаємо швидше на зворотну практику. Але це буддизм, це тантра. Тим більше, Виджняна-бгайрава-тантра.

Медитація контролю эмоцій

У текстах йоґи описані різні медитації щодо контролю емоцій. Одна з цитат наведена у тексті «Мандук'я Каріка»:
3.44. Якщо розум у сплячці — розбуди його. Якщо розум розсіяний — заспокой його. Пристрасні прояви розуму розпізнавай. Розум, який досяг рівноваги, не розгойдуй.
Результат такої медитації – розвиток здатності відстежувати стан свідомості та зупиняти руйнівні імпульси, уміння не накручувати себе – значно покращують життя.

Саморефлексія та її типи

"Пізнай себе — γνῶθι σεαυτόν" було написано на храмі в Дельфах і стало основою вчення Сократа, а за ним і всієї античної філософії. "Атаманам віддхі — пізнай себе" стверджували упанішади, і це стало лейтмотивом індійської психотехніки. Але чим, власне, є цей процес самопізнання? Яким органом, за допомогою яких процесів і прийомів він здійснюється? І головне — чи можна виділити різні типи саморефлексії?

Найдокладнішу класифікацію типів саморефлексії наведено в Тантралоці, де подано безліч термінів, здебільшого похідних від кореня mṛś — "обмірковувати", "гладити". Однак, у силу крайньої схоластичності та складності тлумачень, співвіднести їх із реальною психопрактикою доволі важко. Тому я вирішив сформулювати свою власну класифікацію, що ґрунтується як на різних логічних текстах, так і на практиках інших традицій. Поясню лише саму класифікацію, без цитат і міркувань, утім без Тантралоки таки не обійдеться.
1. Впізнавання внутрішніх об'єктів (абхіджняна). Із цим типом рефлексії ми працюємо, коли актуалізуємо істинні бажання або витіснені почуття. Це найпростіший із процесів рефлексії — прямий.

2. Розділення (дисоціація) внутрішніх об'єктів (санкх'яна). Уся філософія Санкх'я є якраз перерахуванням різних аспектів психіки, отриманих у результаті їхнього розпізнавання.

3. Самопізнання за допомогою об'єктивної самоперевірки та рефлексії реакцій у різних ситуаціях (parikṣana). Тут ми згадаємо гегелівську ідею про те, що Дух через матерію пізнає себе. А також досліди стоїків, які ставили себе в різні складні ситуації. Просто щоб перевірити і дослідити свої реакції. Так, найбагатший римлянин Сенека місяць спав на плацу на підлозі і харчувався на одну мідну монету. Щоб дізнатися, що він може жити і так...

4. Рефлексія процесу мислення (vimarśa). Цей тип рефлексії є основою філософського (у практичному сенсі) мислення.

5. Рефлексія суб'єкта пізнання (paramarśa)

6. Самовпізнавання (Pratyabhijñā)

Останні два типи притаманні тільки містичним традиціям.

Помилки при медитаціях

Спрямування погляду в медитації

медитации в йоге
медитации в йоге
Відвідуючи місця медитації великих містиків давнини, недосвідчені паломники здебільшого дивляться на монастирі, статуї, ікони чи вівтарі.
Проте щоб зрозуміти стани, які переживали ці містики, необхідно дивитися назовні, за напрямком їхнього погляду. Тоді саме місце підказує настрій і напрям медитації.

Так, на першому фото — образ Симеона Стовпника, на другому — краєвид, що відкривається з його стовпа.

Щодо плутанини медитації типу «бгавана» та реалізації

Одним із найбільш безглуздих, оманливих слів серед перекладів класичних текстів йоґи є слово «реалізація».

Від самого початку, ще у 19-му сторіччі, це слово з’явилось у перекладах англійською буддійських текстів для позначення слова «бгааванаа» भावना [bhāvanā].
Сам цей санскритський термін є іменником дії
від каузативної основи дієслівного кореня «бгуу» — «бути».
Отже, бгааванаа — це діяння так, щоб щось почало бути.
У конкретному контексті це тип медитації, який ми зустрінемо і в буддизмі, і в тантрі (наприклад, у Віджняна-бгайрава-тантрі).
Її суть полягає у формуванні певного стану через спрямування уваги на відповідний аспект.
Наприклад, бгаваною може бути актуалізація емоцій або переживань, які людина витіснила раніше. (Докладніше в моїй відкритій лекції з медитацій).

У цьому сенсі в англійській слово «realise» досить доречне.
Однак семантичне наповнення слова «реалізація» в українській та російській мовах є іншим.

Тому з’явилися такі словесні монстри як «реалізація райдужного тіла» 🤯, «духовна реалізація», «реалізація внаслідок підняття кундаліні» 🥶 тощо.

Слід враховувати, що це слово прийшло також без перекладу через психологію — «самореалізація», «реалізація Особистості» тощо — тому виникла повна каша в головах. Слово набуло самостійного онтологічного статусу.

Про медитації в телефоні?

текст Дмитра Данилова

В деякіх застосунках AppStore медитацією називають дихання за чіткою схемою. Але такий контроль дихання в йозі має назву пранаяма.

«Медитація або дг’яна — це односпрямований акт пізнання…», а пранаяма, згідно з етимологією, — це повний контроль дихання. Коли ці два поняття плутають, це призводить до редукції уявлень про медитацію 😢 .
Задача медитації — вирішити емоційні проблеми.
Розвʼязати проблему можливо лише за допомогою переосмислення причин, які спричинили небажаний результат. Тут необхідні особливі різновиди медитації (дг’яни), які чітко підібрані під конкретну проблему людини.

Висновок: заспокійливи застосунки для «медитації» — це просто гламурні й платні таймери відліку часу.

Медитативні практики в езотеричних традиціях світу

Практики, подібні до йогічних медитацій, можна знайти і в інших традиціях.
В латинському містицизмі, а саме в практиках монахів виділяли 3 основні техніки: медитація, контепляція і когітація.

Медитація — це ретельний, детальний роздум щодо слів філософскіх та сакральних текстів до такого стану, поки про щось інше вже неможливо міркувати. В цьому ми впізнаємо дгʼяну.

Контемпляція — безпосереднє відчуття. Що схоже на бгавану.

Когітація (cogo = cum+ago — збирати разом, звʼязувати) — зв'ясування ідей за дискурсивного пізнання. Самадгі (sam- +ā- +dha+ i — збирати разом) повне пізнання обʼєкту в результаті дгʼяни.

Смарану ми впізнаємо в практиках реміністенції (усвідомленого пригадування), які описав ще Аристотель.

Медитації Йоґа-сутри

Цілісність, розсіяність і отупленість свідомості. Помилки в медитації

Коли ми визнали, що перебуваємо в мудховому стані, тоді в нас зʼявляється змога активізувати розум або хоча би припинити діяльність, яка вже не є корисною. Можливо, дійсно є втомилення і варто змінити вид діяльності або просто відпочити, а після продовжити. Цікаво, але багато соціальних інститутів насаджують цей стан і «тренують» людей перебувати в ньому. Наприклад, у системі освіти очевидно присутнє перевантаження зайвою інформацією, що «тренує» засинати на лекціях. Так само діє телевізор вдома.

Самадгі та інші змінені стани свідомості

Самадгі Патанджалі часто плутають з іншими зміненими станами свідомості: від фізіологічних трансів кататонічного типу до релігійного екстазу. Я вирішив, що, можливо, читачу буде легше орієнтуватися в темі, якщо він познайомиться з розгорнутою теорією змінених станів свідомості. Тому виклав цілий розділ моєї третьої монографії «Психопрактики в містичних традиціях: від архаїки до сучасності», який присвячений цьому питанню.

Контроль дихання як метод збирання уваги

Зворотню зміну — зміну стану свідомості під дією пранаям — було б неможливо здійснити в рамках наукового методу, адже неможливо об’єктивізувати стан свідомості. Тому тут ми, подібно до прадавніх йоґів, залишаємось емпіриками у довірі своєму досвіду, який у згоді з Патанджалі каже — коли вирівнюється дихання, свідомість стає більш зібраною.

Медитація в контексті Йоґа-сутри Патанджалі

Слово «медитація» є одним із брендів, який у масовій свідомості нерозривно пов’язаний із йоґою, духовними практиками і розвитком людини. І це справедливо, йоґа без психопрактики — це не йоґа. Адже ще в Хатха-йоґа-прадіпіці сказано: «Все в хатха-йозі існує для раджа-йоґи».

Дзенські коани й медитативне питання

В одній із попередніх статей цього блогу я зазначив фундаментальний аспект розуміння медитації (дг’яни).
А саме той факт, що «медитація — це питання». В тому сенсі, що справжнє медитування є спробою знайти відповідь на певне питання. Відповідь виводить людину в метаконтекст відносно ситуації, яку вона розглядає, і змінює емоційну оцінку самої ситуації.

Надздібності в йозі, яких можливо досягти через медитацію та концентрацію

Переклад статті С’юзани Н’юкомб, проєкт«YogaScience». «Вміння літати, здатність читати думки, левітація, астральні подорожі, вміння контролювати сили природи, вміння входити в інше тіло за власним бажанням; вміння долати старість та смерть; вміння вбивати ворогів на відстані… Усе це й багато іншого — спокусливі обіцянки «екстраординарних здібностей, яких можна досягти шляхом медитації та концентрації» в індійських традиціях.

Освітні проєкти про медитації

Проєкт Музею Гімалайського мистецтва в Нью-Йорку про тибетські медитації

Rubin Daily — англомовний проєкт, створений Музеєм Гімалайського мистецтва Rubin на час карантину 2020. Цей музей наповнений мистецтвом Сходу. У проєкті музей поширює ідеї та практики, які можуть бути використані в умовах сучасного Заходу. 

Нижче — опис кількох експонатів проєкту. Це мандали й танаки, які демонструють різні божества. Архетип за кожним божеством — той стан, який має виникнути в людини, що медитує. У йозі схожу медитацію знайдемо під назвою «бгавана».

ваджраяна

∎ Ґух’ясамаджа

Мандала з центральним божеством Ґух’ясамаджа, яке оточене буддами.
Мандала — це структура, зрозуміла лише тим, кого ініціювали на роботу з нею (пояснили суть медитації та навчили її виконувати). На абстрактному рівні вони є абстрактними явленнями щодо космосу й божеств, які допомагають людині, що медитує, зрозуміти їх. «Гух’я» у перекладі з санскриту — «приховане». Автор відео пропонує розуміти мандалу як архетип пустоти й концентруватись на пустоті як на джерелі виникнення стану творчості.

Читачу може бути знайома практика, що схожа на цю медитацію, — це обітниця мовчання, її виконують на вербальному рівні та подумки.
ваджраяна

∎ Праджняпараміта

Праджняпараміта, що втілює мудрість, 14 сторіччя, Тибет.

Мудрість стоїть на заваді неосвіченості — одній з трьох перепон на шляху практика. Щоб здолати невігластво, людина має залишатися відкритою і готовою до зміни себе впродовж усього життя. Готовність міняти себе — таким є стан людини, яка медитує на цей архетип.
ваджраяна падмасамбхава

∎ Падмасамбгава

Падмасамбгава, відомий як Гуру Рінпоче, приніс буддійське вчення до Тибету.

Автор лекції звертає увагу аудиторії на зображення Падмасамбгави, який тримає дамару (двосторонній ручний барабан), що символізує мудрість та милосердя. Звук барабана допомагає викликати у практика відчуття мінливості життя, тому що кожен удар барабана затухає в супроводі інших ударів.

У сучасних умовах ми й так перебуваємо у стані нестабільності, а ця медитація допоможе зрозуміти, що так було завжди, й «мінливість» — не є чимось новим, чого не існувало раніше.
ваджрайогини

∎ Ваджрайоґіні

Гід на шляху до просвітлення.
Дакіні — «небесна мандрівниця». На цій картині Ваджрайоґіні танцює з торжеством. Вона тримає чашу з черепом у крові, що символізує подолання ілюзій. Вона стоїть на трупі, що уособлює неосвіченість.
авалокитешвара. ваджраяна

∎ Авалокітешвара

боддгісаттва милосердя.
На танках, що зображують центральний Тибет 18-го сторіччя, зображений Локешвара з 11 головами, розташованими одна над одною, різного кольору, гнівне обличчя із заколоченими кликами розташоване зверху. Над ним обличчя його духовного батька Будди Амітабгі. Велике біле коло оточує тіло Авалокітешвари. Цей ореол складається з тисяч його рук. Більшість рук виконують мудру щедрості. Коли Локешвара дав обітницю допомогти всім живим істотам, його вразила складність задачі, і він розбився на тисячу частинок. Будда Амітабга зібрав його воєдино.

Суть стану, який має виникнути у людини, що медитує — розуміння, що допомогти людям можливо лише малими діяннями, без намагання віддати всього себе.