fb_pixel
українська федерація йоги

Medytacje

медитації йоги медитации йоги

Spisu treści

Znaczenie słowa „medytacja”

Znaczenie terminu "medytacja"

Poza jogą

„Medytacja” nie jest słowem sanskryckim. Sanskryt nie miał terminu, który obejmowałby wszystkie praktyki z tymi częściami nas samych, które nazywamy „pamięcią”, „uwagą”, „uczuciem”, „myśleniem”. Dopiero około stu lat temu słowo „medytacja” weszło do języka jogicznego.

Słowo „medytacja” jest pochodzenia łacińskiego i pochodzi od terminu meditari, który oznacza „rozmyślać”. Słynny filozof Pierre Ado skorelował je z greckim terminem µελετη (troska, ćwiczenie).

W Europie termin „medytacja” pojawił się około XII wieku jako specjalna praktyka mnichów, która obejmuje rozważanie każdego słowa pism świętych. W rzeczywistości jest ona bardzo podobna do dżapy z Sutry Paszupaty. Później termin ten został spopularyzowany przez książkę Kartezjusza o tej samej nazwie, która opisuje specjalną refleksję filozoficzną autora. Na tym etapie wszystko to nie miało nic wspólnego ze Wschodem i praktykami jogi.

W jodze

Medytacja (psychopraktyka) w jodze jest przede wszystkim ćwiczeniem (abhyasa), które według Patańdżalego obejmuje powtarzanie, trwałość i czas trwania wysiłku.

Wysiłek jest szczególnie ważny. „Siva Sutra definiuje:

Ten, kto praktykuje (sadhaka) jest tym, który podejmuje wysiłek (yatna)

Niemożliwe jest podanie jednej definicji medytacji w jodze. Poniżej krótko opisujemy różne rodzaje medytacji, systematyzując je według miejsca, celu i efektu.

Narzędzia do medytacji

Narzędziami medytacji są ludzkie „ciało subtelne”, jego zmysły, zmysły somatyczne, uwaga, pamięć, emocje, uczucia i myślenie.

Medytacje można usystematyzować w zależności od instrumentu, za pomocą którego są wykonywane.

∎ Pamięć

Ćwiczenia rozwijające umiejętność pracy z własną pamięcią.

∎ Uwaga i zmysły

Medytacje, które trenują umiejętność zarządzania aktywną uwagą i koncentracją.

∎ Emocje

Refleksja dotycząca bieżących emocji i ich kontroli

∎ Uczucia.

Praktyki, które kultywują i kształtują pożądany stan uczuć.

∎ Myślenie.

Metody zdobywania nowej wiedzy i refleksji filozoficznej. 

Цілі медитацій

Цілі медитації співвідносяться з інструментами.

пратьяхара і дгарана — медитації на концентрацію спрямовані на органи чуття, вони допомагають їх зосередити в обраному об’єкті, їхня мета — розвиток здатності концентруватися,

медитації типу смарана мають на меті згадати конкретний набір інформації та розвинути пам’ять,

аналітичні медитації (дх’яна, тарка, уха) допомагають знайти відповіді на питання — знайти нове знання,


медитації на культивацію почуттів (бхавана) мають на меті народити почуття або стан,

медитації на саморефлексію себе (вімарша), спираються на концентрацію органів чуття, розвинуту памʼять,  її мета — приріст нового знання про свої мотиви, бажання та форми поведінки.

Ефективність медитацій

Чи всі дії з пам’яттю, увагою, відчуттями та мисленням можна назвати медитацією в духовному сенсі?

Чи можна вважати медитацією блукання думок від одного до іншого об’єкту по колу, вивчення інформації напам’ять, безконтрольні згадування, фантазування?

Якщо ми називаємо медитацією свідомі дії, у яких є ціль, то відповідь «ні». Бо не всі види психічної активності усвідомлені і більшість виникає мимоволі. Але й вони можуть нести певний духовний потенціал. Це так, якщо ми визначимо медитацію не за формою, а за ефектом — народженням екзистенційних переживань. Або, інакше кажучи, появу глибинних та стійких трансформацій, що відбуваються з людиною.

Медитація з’єднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, ніби „розганяючи” психічне до духовного.

Більшість першоджерел пропонують не робити медитації без вчителя. Тож визначити ефект також зазвичай допомагає вчитель.

Ми пропонуємо поміркувати про ефективність медитації співвідносно з її інструментами та цілями —

дгарана — при її розвитку, практик отримує можливість довше утримувати увагу на обраному об’єкті без відволікання і поступово розширюється кількість точок одночасної концентрації.

смарана — перевірити її найлегше — згадати ту інформацію, яку можна перевірити (таблицю, сюжет фільму, записану на аудіо розмову тощо).

дґ’яна — перевірити приріст знання поодинці не представляється можливим, навіть у науці у дисертанта є керівник і наукова рада, яка перевіряє дослідження і висновки. Єдине, на що можна спиратися, ефективність дґ’яни має давати таке розуміння, якого не було до медитації.

бгавана змінює емоційний стан, що також можна перевірити за вміння рефлексувати свої емоції та почуття, що також складно перевірити без зовнішнього спостерігача.

Лекції про медитації

Медитація в йозі та довкола

Зміст лекції:

• історія терміну «медитація» ;

• виділення медитацій в йозі у чотири основні категорії: смарана (техніка роботи з памʼяттю), дгарана (увагою), дгʼяна (мисленням) і бгавана.

• помилкове (що не відноситься до йоґи) сприйняття медитацій: зупинка свідомості, фантазування, розслаблення розуму, віпасана тощо).
Бхаґавадґіта — один із головних текстів індійської культури, в якому окремий розділ присвячений опису екзистенційної кризи головного героя Арджуни. За сюжетом Крішна дає поради Арджуні, як вийти з сум'яття, що охопило його. По суті, слова Крішни — це опис різноманітних медитацій, які можуть бути корисні сучасному практику, так само як свого часу Арджуні.

Медитація (дгʼяна) в дискурсі йоґи від ведичних джерел до текстів «хатха-йоґи».

Запис виступу Дмитра Данилова на ХІІІ Міжнародній науковій конференції «Філософія та історія філософії» в НаУКМА.

Медитації в першоджерелах йоги

Скільки медитацій у класичній йозі? (Не об’єктів медитації — їх може бути нескінченно багато, а саме різних типів усвідомлюваної психічної активності…)

Близько сімдесяти. 70 прописаних технік, кожна з яких має власну назву, опис у класичних текстах і виражену мету! При тому, що серед медитацій Віджняна-бхайрава-тантри всього 4-5 принципово різних типів, і стільки ж серед технік Віссудха-маггі.

Медитація як ліки

Медитація — це ліки. Тому існують тисячі медитативних технік, кожна з яких може допомогти в конкретно визначеній проблемі. Якщо не вказані цілі конкретного методу, тоді фрази «я практикую медитацію» або «дослідження медитації» лишаються сенсу.
З цього приводу Мокшадгарма:
55a vipannā dhāraṇās tāta nayanti naśubhāṃ gatim
55c netṛhīnā yathā nāvaḥ puruṣān arṇave nṛpa

О, царю, невдале зосередження (дгарана) відносить людину недобрим шляхом,

Наче (течія відносить) у (відкрите) море, корабель без кормчого, синку.

Самдхарана — концентрація на задоволенні в нещасті

Серед типу медитацій, пов’язаних із контролем уваги (дхарана), є дуже цікава практика, згадана у коментарі до Віджняна-бхайрава-тантри авторства Шивопадхьяї. Цю медитацію за коментатором можна назвати самдхарана:

…duḥkhe … sukha-saṃdhāraṇam eva paramārthaḥ…

Саме фокусування (свідомості) на задоволенні нещастя — це найвища мета…
Дуже актуально, хоч і трохи незвично для індійського тексту, від якого ми чекаємо швидше на зворотну практику. Але це буддизм, це тантра. Тим більше, Виджняна-бгайрава-тантра.

Медитація контролю эмоцій

У текстах йоґи описані різні медитації щодо контролю емоцій. Одна з цитат наведена у тексті «Мандук'я Каріка»:
3.44. Якщо розум у сплячці — розбуди його. Якщо розум розсіяний — заспокой його. Пристрасні прояви розуму розпізнавай. Розум, який досяг рівноваги, не розгойдуй.
Результат такої медитації – розвиток здатності відстежувати стан свідомості та зупиняти руйнівні імпульси, уміння не накручувати себе – значно покращують життя.

Саморефлексія — абхіджняна

Пізнай себе — γνῶθι σεαυτόν” було написано на храмі в Дельфах і стало основою вчення Сократа, а за ним і всієї античної філософії.

Атаманам віддхіпізнай себе” стверджували упанішади, і це стало лейтмотивом індійської психотехніки. Але чим, власне, є цей процес самопізнання? Яким органом, за допомогою яких процесів і прийомів він здійснюється? І головне — чи можна виділити різні типи саморефлексії?


Найдокладнішу класифікацію типів саморефлексії наведено в Тантралоці, де подано безліч термінів, здебільшого похідних від кореня mṛś — „обмірковувати”, „гладити”. Однак, у силу крайньої схоластичності та складності тлумачень, співвіднести їх із реальною психопрактикою доволі важко. Тому надаємо  власну класифікацію, що ґрунтується як на різних логічних текстах, так і на практиках інших традицій. 

1. Впізнавання внутрішніх об’єктів (абхіджняна). Із цим типом рефлексії ми працюємо, коли актуалізуємо істинні бажання або витіснені почуття. Це найпростіший із процесів рефлексії — прямий.

2. Розділення (дисоціація) внутрішніх об’єктів (санкх’яна). Уся філософія Санкх’ї є якраз перерахуванням різних аспектів психіки, отриманих у результаті їхнього розпізнавання.

3. Самопізнання за допомогою об’єктивної самоперевірки та рефлексії реакцій у різних ситуаціях (parikṣana). Тут ми згадаємо гегелівську ідею про те, що Дух через матерію пізнає себе. А також досліди стоїків, які ставили себе в різні складні ситуації. Просто щоб перевірити й дослідити свої реакції. Так, найбагатший римлянин Сенека місяць спав на плацу на підлозі й харчувався на одну мідну монету. Щоб дізнатися, що він може жити й так…

4. Рефлексія процесу мислення (vimarśa). Цей тип рефлексії є основою філософського (у практичному сенсі) мислення.

5. Рефлексія суб’єкта пізнання (paramarśa)

6. Самовпізнавання (pratyabhijñā)

Останні два типи притаманні тільки містичним традиціям.

Медитації Йоґа-сутри

Цілісність, розсіяність і отупленість свідомості. Помилки в медитації

Коли ми визнали, що перебуваємо в мудховому стані, тоді в нас зʼявляється змога активізувати розум або хоча би припинити діяльність, яка вже не є корисною. Можливо, дійсно є втомилення і варто змінити вид діяльності або просто відпочити, а після продовжити. Цікаво, але багато соціальних інститутів насаджують цей стан і «тренують» людей перебувати в ньому. Наприклад, у системі освіти очевидно присутнє перевантаження зайвою інформацією, що «тренує» засинати на лекціях. Так само діє телевізор вдома.

Самадгі та інші змінені стани свідомості

Самадгі Патанджалі часто плутають з іншими зміненими станами свідомості: від фізіологічних трансів кататонічного типу до релігійного екстазу. Я вирішив, що, можливо, читачу буде легше орієнтуватися в темі, якщо він познайомиться з розгорнутою теорією змінених станів свідомості. Тому виклав цілий розділ моєї третьої монографії «Психопрактики в містичних традиціях: від архаїки до сучасності», який присвячений цьому питанню.

Контроль дихання як метод збирання уваги

Зворотню зміну — зміну стану свідомості під дією пранаям — було б неможливо здійснити в рамках наукового методу, адже неможливо об’єктивізувати стан свідомості. Тому тут ми, подібно до прадавніх йоґів, залишаємось емпіриками у довірі своєму досвіду, який у згоді з Патанджалі каже — коли вирівнюється дихання, свідомість стає більш зібраною.

Медитація в контексті Йоґа-сутри Патанджалі

Слово «медитація» є одним із брендів, який у масовій свідомості нерозривно пов’язаний із йоґою, духовними практиками і розвитком людини. І це справедливо, йоґа без психопрактики — це не йоґа. Адже ще в Хатха-йоґа-прадіпіці сказано: «Все в хатха-йозі існує для раджа-йоґи».

Дзенські коани й медитативне питання

В одній із попередніх статей цього блогу я зазначив фундаментальний аспект розуміння медитації (дг’яни).
А саме той факт, що «медитація — це питання». В тому сенсі, що справжнє медитування є спробою знайти відповідь на певне питання. Відповідь виводить людину в метаконтекст відносно ситуації, яку вона розглядає, і змінює емоційну оцінку самої ситуації.

Надздібності в йозі, яких можливо досягти через медитацію та концентрацію

Переклад статті С’юзани Н’юкомб, проєкт«YogaScience». «Вміння літати, здатність читати думки, левітація, астральні подорожі, вміння контролювати сили природи, вміння входити в інше тіло за власним бажанням; вміння долати старість та смерть; вміння вбивати ворогів на відстані… Усе це й багато іншого — спокусливі обіцянки «екстраординарних здібностей, яких можна досягти шляхом медитації та концентрації» в індійських традиціях.

Медитація поза йогою

Практики подібні до йогічних медитацій можна знайти й в інших традиціях.

У латинському містицизмі, а саме в практиках ченців виокремлювали три основні техніки: медитація, контепляція та когітація.

Медитація – це ретельне, детальне міркування про слова філософських і сакральних текстів до такого стану, поки про щось інше вже неможливо міркувати. У цьому ми впізнаємо дґ’яну.

Контемпляція – безпосереднє відчуття. Що схоже на бхавану.

Когітація (cogo = cum+ago – збирати разом, зв’язувати) – зв’язування ідей дискурсивного пізнання. Самадхі (sam- +ā- +dha+ i – збирати разом) – повне пізнання об’єкта в результаті дґ’яни.

Смарану ми впізнаємо в практиках реміністенції (усвідомленого пригадування), які змалював ще Аристотель.

Проєкт Музею Гімалайського мистецтва в Нью-Йорку про тибетські медитації

Rubin Daily — англомовний проєкт, створений Музеєм Гімалайського мистецтва Rubin на час карантину 2020. Цей музей наповнений мистецтвом Сходу. У проєкті музей поширює ідеї та практики, які можуть бути використані в умовах сучасного Заходу. 

Нижче — опис кількох експонатів проєкту. Це мандали й танаки, які демонструють різні божества. Архетип за кожним божеством — той стан, який має виникнути в людини, що медитує. У йозі схожу медитацію знайдемо під назвою «бгавана».

ваджраяна

∎ Ґух’ясамаджа

Мандала з центральним божеством Ґух’ясамаджа, яке оточене буддами.
Мандала — це структура, зрозуміла лише тим, кого ініціювали на роботу з нею (пояснили суть медитації та навчили її виконувати). На абстрактному рівні вони є абстрактними явленнями щодо космосу й божеств, які допомагають людині, що медитує, зрозуміти їх. «Гух’я» у перекладі з санскриту — «приховане». Автор відео пропонує розуміти мандалу як архетип пустоти й концентруватись на пустоті як на джерелі виникнення стану творчості.

Читачу може бути знайома практика, що схожа на цю медитацію, — це обітниця мовчання, її виконують на вербальному рівні та подумки.
ваджраяна

∎ Праджняпараміта

Праджняпараміта, що втілює мудрість, 14 сторіччя, Тибет.

Мудрість стоїть на заваді неосвіченості — одній з трьох перепон на шляху практика. Щоб здолати невігластво, людина має залишатися відкритою і готовою до зміни себе впродовж усього життя. Готовність міняти себе — таким є стан людини, яка медитує на цей архетип.
ваджраяна падмасамбхава

∎ Падмасамбгава

Падмасамбгава, відомий як Гуру Рінпоче, приніс буддійське вчення до Тибету.

Автор лекції звертає увагу аудиторії на зображення Падмасамбгави, який тримає дамару (двосторонній ручний барабан), що символізує мудрість та милосердя. Звук барабана допомагає викликати у практика відчуття мінливості життя, тому що кожен удар барабана затухає в супроводі інших ударів.

У сучасних умовах ми й так перебуваємо у стані нестабільності, а ця медитація допоможе зрозуміти, що так було завжди, й «мінливість» — не є чимось новим, чого не існувало раніше.
ваджрайогини

∎ Ваджрайоґіні

Гід на шляху до просвітлення.
Дакіні — «небесна мандрівниця». На цій картині Ваджрайоґіні танцює з торжеством. Вона тримає чашу з черепом у крові, що символізує подолання ілюзій. Вона стоїть на трупі, що уособлює неосвіченість.
авалокитешвара. ваджраяна

∎ Авалокітешвара

боддгісаттва милосердя.
На танках, що зображують центральний Тибет 18-го сторіччя, зображений Локешвара з 11 головами, розташованими одна над одною, різного кольору, гнівне обличчя із заколоченими кликами розташоване зверху. Над ним обличчя його духовного батька Будди Амітабгі. Велике біле коло оточує тіло Авалокітешвари. Цей ореол складається з тисяч його рук. Більшість рук виконують мудру щедрості. Коли Локешвара дав обітницю допомогти всім живим істотам, його вразила складність задачі, і він розбився на тисячу частинок. Будда Амітабга зібрав його воєдино.

Суть стану, який має виникнути у людини, що медитує — розуміння, що допомогти людям можливо лише малими діяннями, без намагання віддати всього себе.

Книжки про медитації

Sensory Perception Mind and Metter book

Sensory Perception. Mind and Metter

Книга „Perception: mind and metterскладається із сучасних досліджень системи сприйняття людини – від біологічного до філософського рівня.

Ця збірка досліджень може бути цікава тим, хто практикує контроль уваги та бажає додати до своїх відчуттів знання фізіології.

Routledge Handbook of Yoga and Meditation Studies

Routledge Handbook of Yoga and Meditation Studies

Suzanne Newcombe, Karen O’Brien-Kop

Книга написана у форматі збірки статей сучасних дослідників йоги та медитацій. Вона не дає відповіді на всі ці питання. Проте окреслює межі відомого й невідомого та презентує сучасний рівень академічних знань навколо йоги доволі простою мовою.

Йога: история идей и взглядов книга Йога історія ідей та поглядів

Йоґа: історія ідей та поглядів

Андрій Сафронов

Філософське дослідження трансформації концепції та ідеї йоґи зі зміною сторіч і традиції.

Головні розділи:
• огляд першоджерел йоґи;
• ідея контролю в йозі;
• ідея зʼєднання йоги;
пізнання в йозі;
• різні визначення йоги;
• соціальна роль йоги;
• чакральний дискурс;
• концепція енергії в йозі.

Бібліографія книги — близько 200 першо-джерел йоги.

Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика

Йоґа: Фізіологія, Психосоматика, Біоенергетика

Андрій Сафронов

Ця книга була написана як стислий конспект з практики йоги для початківця, тому її зміст — це вправи йоги та опис їхніх принципів для побудови самостійної практики.

Один розділ видання присвячено медитаціям.

Yoga in Transformation Karl Baier, Philipp A. Maas, Karin Preisendanz.

Yoga in Transformation

Karl Baier, Philipp A. Maas, Karin Preisendanz.
Трансформація поняття дгʼяна Дмитро Данілов

Трансформація поняття дґ'яна у вченні йоґи

Дмитро Данилов
Психопрактики в містичних традиціях від архаїки до сучасності . Психопрактики в мистических традициях от архаики до современности Андрей Сафронов

Психопрактики в мистических традициях от архаики до современности

Андрей Сафронов

Словник термінів медитацій в йозі

В нашому словнику йоґи можна знайти значення термінів, яки зустрічаються в першоджерелах та сучасних дослідженнях медитацій —

бгавана, врітті, дгаранадгʼяна, мантра, медитація, мудха, пратьяхарасмарана, тарка, увага.