география веток (сект) Буддизма (в районе 7 века)
Тексти – Шравака-бхумі, Боддхісатва-бхумі, Абхідхарма-мокша.
Також слова Будди, твердження 4 істини благородної [людини] – перший поворот колеса дхарми.
Автори – Асанга, Васубандху
Автор – Стхіра-маті. Епістемологія та логіка з’явилася в цей же час. Важливі автори – Дігнага, Дхармакірті.
У Тхераваді розвинулися гілки:
Вайбхашикі (імовірно, жили в Кашмірі),
Сарвастивади і Саутрантики (Васубандху – знаменитий автор традиції, один із текстів традиції Shravakabhūmi) імовірно, з регіону Гандхари (сучасний Афганістан та Пакистан).
Гілка Пудгалавадінов (опоненти Сарвастивади).
Основним текстом Тхеравади є Вішудха-магга Будха-Гхоші.
Перше джерело філософії – Пражня-параміта-сутра.
Впливовий автор – Нагарджуна, текст – Махапраджняпараміта-шастра, Дослідник Нагарджуни – Jan Westerhoff.
Тибетський буддизм
З другого до десятого століття всередині буддизму виникали концепції та тексти під впливом тантри.
Тексти, які були створені в цей період – тантри.
До 6-го століття розвинулася kriyā-tantra, yoganirutta-tantra – під впливом кашмірського шиваїзму.
На сьогодні більшість текстів буддизму збереглися саме у перекладі з санскриту на тибетську.
Буддизм народився приблизно на початку 5 століття до нашої ери поблизу Варанасі. Це орієнтовний час та місце пробудження Сіддхартхи (який після цього й став називатися Буддою).
Третє століття до нашої ери — час правління царя Ашока. Його знають за те, що став буддистом і покровителем буддизму. Вважається, що саме Ашока розіслав місіонерів до різних країн, чим спонукав поширення буддизму.
247 рік нашої ери — Шрі-ланка. Син Ашоки знайомить із буддизмом Царя Цейлону.
2 століття до нашої ери — початок будівництва комплексу печерних храмів в Аджанті (Махараштра, Індія).
67 р. до н. е. Китай. Два індійські буддійські місіонери прибувають до двору імператора Мін з династії Хань, де вони перекладають перші буддійські сутри китайською мовою.
1 століття до нашої ери — буддійські ченці зі Шрі-Ланки привозять будизм гілки тхеравади в Бірму і Тайлайнд.
з 1 століття до н.е. — з’являється перша скульптура ступи — ступа в Санчі (на місці давніх добуддійських споруд), з’являються перші тексти буддизму на санскриті: Лотосова сутра (Саддхарма-пундарика-сутра) і перша частина Праджня-параміта-сутри (вводить основні термінологічні поняття буддизму: три повороти колеса дхарми, Майтрея, боддхісатва).
Також з’являється канон на палі на Шрі-Ланці.
148 рік нашої ери — у столиці Китаю Лоян перекладають основні тексти буддизму з санскриту на китайську.
2 століття нашої ери — Нагарджуна вводить поняття «порожнечі» в термінологію буддизму і засновує школу Мадхьяміков (серединного шляху).
З Китаю буддійські ченці везуть махаянську гілку буддизму до В’єтнаму.
4 століття — вчений і чернець Асанга засновує школу Йога-чари.
з 4 по 6-е століття поширенню буддизму в Індії сприяє династія Гуптів.
500-й рік нашої ери — заснування буддійського університету в Наланді.
6-е століття — буддизм представлений правителю Японії.
601 — початок масового будівництва пагод (що містять мощі Будди) у Китаї.
620-645 роки — знаменита подорож до Індії китайського ченця Сюн Цзаня за фільмом «Сюн Цзаня — подорож на захід»). Він привозить до Китаю 20 коней, завантажених буддійськими текстами та реліквіями та починає переклад на китайську.
641 рік — Поява буддизму в Тибеті. Король Сронг -цан Сгам-по об’єднує Тибет і одружується на китайській принцесі Веньчен, яка нібито привозить до Тибету зображення Будди Шакьямуні.
775 рік Тибетський цар запрошує до Тибету йогіна Падмасамбхаву, і починається будівництво монастиря Самйе).
838-842 – Тибетський правитель Лан-Дар-ма ініціює переслідування буддійських ченців у Тибеті.
з 7 по 11 століття у комплексі храмів Еллори до індуїстських храмів додаються буддійські. Також буддійський храм з’являється серед комплексу вішнуїтських храмів Ангор Ват.
11 століття — Тибетський перекладач Марпа отримує навчання у Наропи і засновує школу буддизму Каг-ю.
12 століття — руйнування університетів Наланда та Вікрама-шила, що вважається початком занепаду буддизму в Індії.
1879 Олена Блаватська та Генрі Стіл Олкотт, засновники Теософського суспільства, прибувають на Шрі-Ланку з Америки та допомагають відродженню буддизму.
1965 Китай. Комунізм Мао Цзедуном проводить політику масової руйнації буддійських святинь у Китаї.
Перший випуск альманаху «Буддизм у перекладах», котрий пропонуємо читачеві, підготовлений Центром з вивчення філософії та психології Далекосхідного буддизму Махаяни.
Альманах починається з перекладу «Сутри про царевича Судане». Ця сутра, що збереглася в китайському варіанті, близька до жанру джатак і вводить читача в коло буддійських уявлень про карму. "Махаяна шраддхотпада шастра" — важливий релігійно-філософський текст далекосхідного буддизму. Невеликий трактат, котрий традиція приписує третьому чаньському патріарху в Китаї Сен-цаню «Письмена істинної свідомості», присвячений вченню про недвоїсність реальності, тотожну просвітленій свідомості.
Далі сілдують переклади двох трактатів буддійського мислителя VIII - IX ст. Цзун-ми: «Про основи людини» і «Предмова до збірки міркувань витоків чаньських істин».
Завершує альманах переклад китайських буддійських коротких оповідань «сяошо», написаних у період раннього середньовіччя.
Як і в першому випуску Альманаху, його автори та укладач прагнули дати читачеві найблільш повне уявлення про буддійську традицію, починаючи з філософських текстів буддизму і закінчуючи джерелами, що оповідають про народні форми цієї релігії. Частини матеріалів нового випуску Альманаху продовжують публікації першого випуску. Це переклади Махаяна шраддхотпада шастри, трактату китайського мислителя Цзун-мі про витоки чань та палійські хроніки з історії буддизму в Бірмі.
Інші матеріали відкривають серію нових публікацій Альманаху. Канонічні тексти буддизму представлені «Сутрою серця праджня-параміти» — коротким, але надзвичайно важливим текстом, що розкриває буддійське вчення про Порожнечу та Позамежну Премудрість.
© 2018 – 2024 Українська федерація йоги. Всі права захищені.