Шарада-тілака-тантра

— це величезний текст, переклади якого не поспішають з'являтись у світі.

Щодо його назви, звідкісь в інтернеті поширився міф про те, що «Шарада-тілака» перекладається як «Візерунок змії», «тілака» — справді, це візерунок або знак (знак у міжбрів'ї — теж «тілака»). Але, Шарада — це «новий», «осінній», а також одне з імен богині Сарасваті, про змій та їх сліди у зв'язку зі словом «шарада» словникам нічого не відомо.

«Шарада-тілака-тантра» можна перекласти як «Текст, що відмітила Сарасваті». Ця назва цілком конотує зі змістом тантри — її наповнюють візерунки метафоричних вихвалянь божеств. Однак і прозу про йогу ми знайшли у цій тантрі.

Таня Приходько та Женя Шевчук переклали 25-й розділ цієї тантри. Розділ, присвячений йозі. За сенсом цей розділ можна поділити на кілька тематичних блоків. Далі слідує опис каналів та ефірику, опис пранаям із мантрами, медитації на першоелементах та вихваляння кундаліні.

sāradātilakam tantram ।

śrīlakṣmaṇācāyryeṇa saṅkalitam ।
paṇḍitakulapatinā vi,
e upādhidhāriṇā
śrī-jīvānanda-vidyā-sāgara-bhaṭṭācāryyeṇa
saṃskṛtaṃ prakāśitañca ।
dvitīyasaṃskaraṇam ।
kalikātānagare
sarasvatauyantre mudritam । 1882

Шарада-тілака-тантра

складена санскритом, Шрі-Лакшмана-ачар’єю, видана в 1882 році в місті Каліка, видавництво «Сарасватау-янтра», редактори Пандит-кулапатіна В.І. та Упадгідгаріна Є.

atha pañca-viṃśaḥ paṭalaḥ

25 глава

Вісім частин йоги

atha yogaṃ pravakṣyāmi sāṅgaṃ saṃvit-pradāyakam। 1a

aikyaṃ jīva-ātmanor āhur yogaṃ yoga-viśāradāḥ||1|| 1b

śiva-ātmanor abhedena prati-pattiḥ pare vi-duḥ। 2a

śiva-śaktyā atmakaṃ jñānaṃ jagur āgama-vedinaḥ||2|| 2b

purāṇa-puruṣasyānye jñānam āhur vīśāradāḥ। 3a

Отже, я розповім про практики тієї йоґи, яка дарує усвідомленість.
Знавці йоґи визначають її як єдність особистої життєвості (джіви) та духовного зародка (атмана).
Практики інших традицій кажуть так: “Вища самосвідомість (самвід) [досягається] за допомоги нерозділення індивідуального духовного зародка (атмана) та Шіви”. Знавці Вед прийшли [до висновку, що] знання має природу Шіви і Шакті. Інакші мудреці стверджують, що знання – від древнього Пуруші.

jitvā ādau ātmanaḥ śatrūn kāmādīn yogam abhyaset||3|| 3b

Слід практикувати йоґу, подолавши спершу своїх [внутрішніх] ворогів, таких як бажання (кама) та інші.

kāma-krodhau lobha-mohau tat paraṃ mada-matsarau | 4a

vadanti duḥkhadān etān ari-ṣaḍvargam ātmanaḥ ||4|| 4b

yoga-aṣṭakaiḥ imān jitvā yoginaḥ yogam āpnuyuḥ । 5a

Шість ворогів, що приносять нещастя, такі: бажання та гнів, жадібність та затьмарення, сп’яніння та заздрість. Перемігши цих ворогів за допомогою восьми практик йоґи, нехай йоґіни опановують йоґу.

yama-niyamau āsana-prāṇāyāmau tataḥ param ॥ 5 ॥ 5b

pratyāhāraṃ dhāraṇa-ākhyaṃ dhyānaṃ sārddhaṃ samādhinā । 6a

aṣṭāṅgān yāhuḥ etāni yoginaḥ yoga-sādhane ॥ 6 ॥ 6b

З приводу практик йоґи, йоґіни описують такі вісім частин: яма¹, ніяма², асана³, пранаяма⁴, а після – пратьягара⁵ та частини, що називаються дгарана⁶, дг’яна⁷ і самадгі⁸.

^1-2Самообмеження.
³ Тілесні пози.
⁴ Вправи для дихання.
⁵ Вправи для уваги та концентрації органів чуття.
⁶ Концентрація свідомості.
⁷Медитація.
⁸Стан свідомості.

ahiṃsā satyam asteyaṃ brahmacaryaṃ kṛpā ārjavam (japa-ārjavam)| 7a

kṣamā dhṛtiḥ mītāhāraḥ śaucaṃ ceti yamā daśa||7|| 7b

Ось десять ям: агімса⁹, сат’я¹⁰, астея¹¹, брагмачарʼя¹², кріпа¹³, арджава¹⁴, кшама¹⁵, дгріті¹⁶, мітагара¹⁷ та шауча¹⁸.

⁹Незаподіяння шкоди.
¹⁰ Правдивість.
¹¹ Відмова від присвоєння чужого.
¹² Утримання.
¹³ Співчуття.
¹⁴ Доброзичливість.
¹⁵ Витримка.
¹⁶ Стійкість.
¹⁷ Помірність у їжі.
¹⁸ Очищення.

tapaḥ santoṣaḥ āstikyaṃ dānaṃ devasya pūjanama। 8a

siddhānta-śravaṇaṃ ca eva hrīḥ matiḥ ca japaḥ ūham²⁷ (japā ācchatam) ||8|| 8b

daśe te niyamāḥ proktāḥ yoga-śāstra-viśāradaiḥ। 9a

Тапас¹⁹, сантоша²⁰, дана²¹, шанування богів, слухання текстів сіддганти²², хрі²³, маті²⁴, джапа²⁵ та уха²⁶ — ось десять ніям, оголошених майстерними в науці йоґи.

¹⁹Практики аскези.
²⁰ Радість.
²¹ Дарування.
²² Філософська доктрина.
²³ Скромність
²⁴ Мудрість.
²⁵ Вдумливе повторення мантр або текстів.
²⁶ Філософський роздум.
²⁷ Тут ми припускаємо помилку у тексті — ऊहतम् слід читати як ऊहम्.

padmāsanaṃ svastikākhyaṃ vajraṃ bhadrāsanaṃ tathā||9|| 9b

vīrāsanam iti proktaṃ kramād āsana-pañcakam| 10a

Падмасана, свастіка-асана, ваджра, бгадра-асана, вірасана — такий послідовний перелік п’яти асан.

ūrvoḥ upari vinyasya samyak pāda-tale ubhe||10|| 10b

aṅguṣṭhau ca nibanīyāt (nibadhnīyāt) hastābhyāṃ vyut kramāt tataḥ (ataḥ)। 11a

padmāsanam iti proktaṃ yogināṃ hṛdayaṅ-gamam||11|| 11b

Ретельно розмістивши обидві ступні на стегнах, нехай з’єднає обидві руки з різнойменними великими пальцями ніг²⁷. Такий опис падмасани²⁸, йоґіни вважають [її] такою, що веде до серця.

²⁷ Відповідно, праву руку слід з’єднати з великим пальцем лівої ноги. ²⁸ Поза лотоса.

jānūr rvo antare samyak kṛtvā pādatale ubhe| 12a

ṛju-kāyaḥ viśed yogī svastikaṃ tat pracakṣate||12| 12b

Зручно розмістивши обидві ступні між стегном та коліном, нехай йоґін сидить з прямим тілом – так описують свастіка-[асану]³⁰.

³⁰ Поза щастя.

sīvanyāḥ pārśvayor nyasyed gulpha-yugmaṃ suniścalam| 13a

vṛṣaṇa-adhas pārśva-pādau pāṇibhyāṃ paribandhayet||13|| 13b

bhadrāsanaṃ samuddiṣṭaṃ yogibhiḥ pūjitaṃ param| 14a

Слід стало розмістити пару гомілок з обидвох сторін від уздечки та двома руками з’єднати бокові частини ступней під мошонкою. [Так] описують бгадрасану³¹, що її шанують йоґіни як найвищу.

³¹ Поза процвітання.

ūrvoḥ pādau kramān-nyasyed- jānunoḥ (jānvoḥ) pratyaṅ-mukha-aṅgulī (praṅ-mukha-aṅgulīḥ)32 || 14b

karau nidadhyād ākhyātaṃ vajrāsanam anuttamam। 15a

Дві стопи слід розташувати на стегнах, а руки, в свою чергу, — на колінах, спрямовуючи пальці вперед. [Так] відома найкраща ваджрасана33.

32 У дужках є альтернативний варіант запису цього тексту.

33 Поза твердості.

ekaṃ pāda-madhaḥ kṛtvā vinyasya-ūrau tathā itaram||15b

ṛju-kāyaḥ viśed yogī vīrāsanam itīritam| 16a

Розмістивши одну ногу внизу, іншу ж – на стегні, нехай йоґін перебуває з прямим тілом. Так описана вірасана34.

34 Поза героя.

Пранаями

iḍayā”karṣayed vāyuṃ bāhyaṃ ṣoḍaśa-mātrayā|| 16b

dhārayet pūritaṃ (pūjitaṃ) yogī catuḥṣaṣṭyā tu mātrayā| 17a

suṣumṇā-madhya-gaṃ samyag dvātriṃśan-mātrayā śanaiḥ|| 17b

nāḍyā piṅgalayā cainaṃ recayed yoga-vittamaḥ। 18a

prāṇāyāmam imaṃ prāhur yoga-śāstra-viśāradāḥ|| 18b

Нехай йоґін втягує повітря ззовні по каналу іда35, рахуючи до 16. [Після] нехай кріпко утримує [повітря] таким, що рухається сушумною36, Найліпший знавець йоґи нехай поступово випускає це [повітря] по каналу пінгала, рахуючи до 32. Саме так описують пранаяму знавці мистецтва йоґи.

35 Назва каналу, який бере початок від лівої ніздрі.

36 Назва центрального каналуу, який іде вздовж хребта.

bhūyaḥ bhūyaḥ kramāt tasya abhyāsena samācaret| 19a mātrā-vṛddhi-krameṇa eva samyag dvādaśa ṣoḍaśa||19|| 19b

Нехай йоґін практикує цю [пранаяму], виконуючи [її] з кожним підходом все довше і довше. А саме: нехай поступово збільшує кількість повторень з 12 до 16.

prāṇāyāmo hi dvividhaḥ sagarbhe (sagarbho)37‘garbha eva ca। 20a

japa-dhyānādibhir yuktaṃ sagarbhaṃ taṃ vidur budhāḥ|| 20b

tad apetaṃ (tad-anyaṃ taṃ) vigarbhaṃ ca prāṇāyāmaṃ pare viduḥ| 21a

Пранаяма [буває] двох видів: з сім’ям і без сім’я. Мудрі навчають, що [пранаяма] з сім’ям супроводжується промовлянням мантр, роздумами (дг’яною) та іншими [практиками]. Цю пранаяму також знають як ту, що променіє нектаром.

kramād abhyasataḥ puṃsaḥ dehe sveda-udgamaḥ adhamaḥ|| 21b

madhyamaḥ kampa-saṃyuktaḥ bhūmi-tyāgaḥ paraḥ mataḥ| 22a

uttamasya guṇa-avāptiḥ yāvat śīlanam iṣyate||22b

Поступово внаслідок практики, в тілі людини виділяється піт – це найнижчий [результат пранаями]. Середній [результат] – [викликає] тремтіння. [Відчуття] відрива від землі вважається найвищим [результатом пранаями]. При кращому [результаті] досягаються чесноти, тому бажана [саме така] практика.

37 У цьому місці була виправлена друкарська помилка, також цей рядок присутній не у всіх виданнях.

indriyāṇāṃ vicaratāṃ viṣayeṣu nirargalam| 23a

balādāharaṇaṃ tebhyaḥ pratyāhāraḥ bhidhīyate| (vidhīyate) | 23b

aṅguṣṭha-gulpha-jānu-ūru-sīvanī-liṅga-nābhiṣu| 24a

hṛd-grīvā-kaṇṭha-deśeṣu lambikāyāṃ tataḥ nasi (param)||24b

bhrūmadhye mastaker mūni (mūrghni) dvādaśānte yathāvidhi| 25a

Коли органи чуття безперешкодно блукають по об’єктах, [тоді] із зусиллям [слід] повертати [їх] від цих [об’єктів].

Згідно з приписами пратьяхара виконується в таких місцях: великому пальці ноги, кісточці, коліні, стегні, вуздечці, члені, пупці, серці, шиї, горлі, небі, потім у носі, в міжбров’ї, в голові, на лобі, на краю дванадцяти38.

38 Кінець 12 — dvādaśāntа. Згідно з глосарієм школи Трика існує кілька Двадашант:
(1) Багья-двадашанта, Зовнішня Двадашанта: це точка на відстані 12 пальців від кінчика носа зовні після видиху.
(2) Антар-двадашанта, Внутрішня Двадашанта: це точка на відстані 12 пальців в центрі грудей (тобто точка, в якій закінчується вдих).
(3) Багья-двадашанта на відстані 12 від точки між бровами.
(4) Урдгва-двадашанта — відстань 12 пальців від маківки.

dhāraṇaṃ prāṇa-marutaḥ dhāraṇā iti nigadyate||25b

Утримання вітру прани — так описують дгарану.

samāhitena manasā caitanya-antara-varttinā (caitanya-āntara-varttinā) । 26a

ātmanaḥ abhīṣṭa-devānāṃ dhyānaṃ dhyānam iha ucyate|| 26b

Роздуми про вибрані собі божества, виконані за допомогою зібраного воєдино манаса, що відбувається всередину свідомості — так описують дг’яну.

samatva-bhāvanā nityaṃ jīvātma-paramātmanoḥ| 27a

samādhim āhuḥ munayaḥ proktam aṣṭāṅga-lakṣaṇam|| 27b

Мудрі говорять про самадгі як про відчуття рівностності індивідуального атману³⁹ та вищого атману⁴⁰. Так описані ознаки восьми практик [йоґи].

³⁹Джіватман. ⁴⁰Параматман.

Каналы

ṣaṅ-navati-aṅgulāyāmaṃ śarīram ubhaya-ātmakam । 28a

Тіло [людини], що має природу двох [індивідуального та вищого атману], має довжину 96 пальців⁴¹.

⁴¹ Мається на увазі ширина пальця, тіло людини у висоту дорівнює 96 його ж пальців.

gud-adhvaja-antare kandam utsedhād dvyaṅgulaṃ viduḥ| 28b

tasmāt dvi-guṇa-vistāraṃ vṛtta-rūpeṇa śobhitam| 29a

nāḍyaḥ tatra samud-bhūtāḥ mukhyāḥ tisraḥ prakīrttītāḥ|| 29b

Відомо, що на два пальці вище за канал ануса [знаходиться] вузол-канда42, вище за нього на два витки — спіраль, прекрасна своєю округлою формою. Там беруть свій початок три канали, відомі як головні.

⁴² Або цибулина.

iḍā vāme sthitā nāḍī piṅgalā-dakṣiṇe matā | 30a

tayor madhya-gatā nāḍī suṣumṇā vaṃśam āśritā (vāmam āśritā) || 30b

Іда знаходиться ліворуч. Пінгала відома як та, що справа. Між ними рухається канал сушумна, що спирається на хребет.

pāda-aṅguṣṭha-dvayaṃ yātā śikhābhyāṃ śirasā punaḥ| 31a

brahma-sthānaṃ samāpannā soma-sūrya-agni-rūpiṇī||

[Вниз сушумна] йде до великих пальців ніг двома пучками. У протилежний бік, [проходячи] крізь голову, [вона] досягає місця Брагми, будучи наділеною природою сонця, місяця та вогню43.

⁴³ Також можна перекласти як «будучи втіленням Соми, Сур’ї та Аґні».

tasyāḥ madhya-gatā nāḍī citra-ākhyā yogi-vallabhā| 32a

brahma-randhraṃ viduḥ tasyāṃ (tasyāḥ) padma-sūtra-nibhaṃ param||32b

У її середині рухається канал, відомий як Чітра, улюблений у йоґів. Відомо, що в цій [Чітрі] — найвищий отвір Брагми, подібний до гірлянди лотосів.

ādhārān ca viduḥ tatra mata-bhedād anekadhā| 33a

divya-mārgam (maṅga) idaṃ prāhur amṛta-ānanda-kāraṇam|| 33b

Канали [в тілі] описують також по-іншому, через існування відмінності в доктринах.

Цей [отвір Брагми] називають дорогою божественного, оскільки він викликає блаженство, подібне до нектару безсмертя.

iḍāyāṃ sañcaret candraḥ piṅgalāyāṃ divā-karaḥ| 34a

jñātau yoga-nidāna-jñaiḥ suṣumṇāyāṃ tu tau ubhau|| 34b

Місяць⁴⁴ рухається ідою, сонце⁴⁵ — по пінгалі. Завдяки тим, хто знає суть йоги, відомо [також], що обидві вони [перебувають] у сушумні.

⁴⁴ Місяць – символ парасимпатичної нервової системи, також термін може вказувати на тип енергії.

⁴⁵ Термін “сонце” може вказувати на симпатичну нервову систему.

ādhāra-kanda-madhyasthaṃ trikoṇam atisundaram| 35a

jyotiṣāṃ nilayaṃ divyaṃ prāhur āgama-vedinaḥ|| 35b

Знавці традиції кажуть, що прекрасний трикутник знаходиться всередині вузла-канди в муладгарі, [і він] є чудовою обителлю світла.

tatra vidyut-latā-ākārā kuṇḍalī paradevatā| 36a

parisphurati, sarvātmā suptā-ahi-sadṛśa-ākṛtiḥ|| 36b

У ньому пульсує, немов спалахами блискавок, кундаліні, що має найвищу божественність, будучи природою всього, вона має форму, подібну до сплячої змії.

bibhartti kuṇḍalī-śaktir ātmānaṃ haṃsam āśritā| 37a

haṃsaḥ prāṇa-āśrayaḥ nityaṃ prāṇaḥ nāḍī-samāśrayaḥ|| 37b

Сила кундаліні, чия опора є хамса⁴⁶, живить атмана. Хамса завжди перебуває в прані⁴⁷, прана перебуває у каналах.

⁴⁶ Індивідуальна самість, або одна з енергій людини (Apte Practical Sanskrit-English Dictionary — 1890)

⁴⁷ Одна з енергій людини, можливо — ефірна.

ādhārād udgataḥ vāyur yathāvat sarva-dehinām| 38a

dehaṃ vyāpya svanāḍībhiḥ prayāṇaṃ kurute bahiḥ|| 38b

dvādaśa-aṅgulam ānena tasmāt prāṇaḥ itīritaḥ| 39a

У всіх втілених⁴⁸ вітер⁴⁹, піднявшись з муладгари, як слід заповнивши тіло, виходить назовні по своїх каналах. За допомогою дихання прана поширюється на 12 пальців від цього [тіла].

⁴⁸ Буквально в тексті – наділених тілом.

⁴⁹ Енергія.

Медитації

ramye mṛd-vāsane śuddhe paṭā-jina-kuśā uttare|| 39b

baddhakam āsanaṃ yogī yoga-mārga-paraḥ bhavet। 40a

У красивій чистій земляній хатині, на тканині, шкурі тигра або на траві куша, йоґ, що сидить у бадгака-асані, нехай повністю присвятить себе шляху йоґи.

jñātvā bhūta-udayaṃ dehe vidhivat prāṇa-vāyunā||40b

tat tad bhūtaṃ japed deha-dṛḍhatva-avāptaye sudhīḥ| 41a

Мудрець, належним чином пізнавши поширення першоелементів у тілі за допомогою вітру прани, нехай повторює [мантру] кожного з першоелементів для набуття стійкості тіла.

daṇḍākārā gatir bhūmeḥ
puṭayor ubhayor adhaḥ|| 41b
toyasya, pāvakasya urddhvaṃ gatiḥ
tiryaṅ nabhasvataḥ| 42a

gatir vyomno bhavet madhye bhūtānām udayaḥ smṛtaḥ|| 42b

Відомо таке поширення першоелементів: схожий на палицю шлях землі, води дорога – вниз по порожнинах, спрямований вгору шлях вогню, у повітря ж шлях вихрист, простір – в проміжках.

dhāraṇe codaye kuryāt stambhanaṃ vaśyam ātmavit (vaśya-karma-vit)।43a

śāntikaṃ pauṣṭikaṃ karma toyasya samaye vasoḥ|| 43b

māraṇādīni marutaḥ vipakṣa-uccāṭanādikam| 44a

kṣudrā(kṣveḍā)di-nāśanaṃ śastam udaye ca vihāyasaḥ|| 44b

Під час концентрації та поширення [елементів по тілу], тому, хто знається на діях, підконтрольних [кожному] елементу, слід здійснювати утримання [елемента].

Заспокійливим та живильним є дія води у відповідний для води час.

Умертвіння та інші [дії], що знищують противників, — [належать до першоелементу] вітру.
Знищення низьких [людей] і подібних до них — проголошена [дія першоелементу] простору.

aṅgulībhir dṛḍhaṃ badhvā karaṇāni samāhitaḥ | 45a

aṅguṣṭhābhyām ubhe śrotre tarjanībhyāṃ vilocane || 45b

nāsārandhre madhyamābhyām anyābhir vadanaṃ dṛḍham | 46a

[Практик стає] зібраний, коли він міцно закриває великими пальцями обидва вуха, вказівними [пальцями] закриває очі, ніздрі притискає середніми пальцями, рештою міцно [закриває] рот.

baddha-ātma-prāṇa-manasām ekatvaṃ samanusmaran || 46(1)b

(baddhvā atha prāṇa-manasā karma ekatvam anusmaran ||46(2)b

dhārayen marutaṃ samyag yogo’yaṃ yogi-vallabhaḥ | 47a

Згадуючи, що атман, дихання та манас пов’язані воєдино, нехай [практик] належним чином утримує вітер. Така йоґа, якій віддають перевагу йоґіни.⁵⁰.

⁵⁰Існує ще один варіант перекладу цього рядка:

Згадуючи, що атман, дихання та манас пов’язані воєдино, нехай [практик] належним чином утримує вітер. Така йоґа, якій віддають перевагу йоґіни.

Мантры

nādaḥ sañjāyate tasya kramād abhyasataḥ śanaiḥ|| 47b

matta-bhṛṅga-aṅganā-gīta-sadṛśaḥ prathamo dhvaniḥ| 48a

vaṃśikasya anila-apūrṇa-vaṃśa-dhvani-nibho’paraḥ|| 48b

ghaṇṭārava-samaḥ paścāt ghana-megha-svanopamaḥ (ghana-megha-samo’paraḥ) | 49a

Від покрокової вправи з тим вітром звук стає тихіше. Кращим [є] звук, подібний до пісні п’яної [бажанням] бджілки. Йому поступається —- [звук] сушумни, подібний до звуку флейти, наповненої вітром. Йому ж поступається звук, подібний до звуку дзвона, а перед ним — подібний [звуку] грозових хмар.

evamabhyasataḥ puṃsaḥ saṃsāradhvāntanāśanam|| 49b

jñānamutpadyate pūrvaṃ haṃsalakṣaṇamavyayam| 50a

У людини, яка практикує таким чином, з’являється незмінне стародавнє знання, що знищує темряву самсари і має як ознаку [мантру] хамса.

puṃ-prakṛti-ātmakau proktau bindu-sargau manīṣibhiḥ|| 50b

tābhyāṃ kramāt samudbhūtau bindu-sarga-avasānakau| 51a

haṃsau tau puṃ-prakṛtyākhyau haṃ pumān prakṛtistu saḥ|| 51b

ajapā kathitā tābhyāṃ jīvo’yam upatiṣṭhati| 52a

Насіння і всесвіт мають природу чоловічого та жіночого – так кажуть мудрі. У свою чергу, з них виникли два [склади] «хам» і «са», межі яких — насіння і природа, тому їх називають чоловічим і жіночим. “Хам” – чоловічий, жіночий же – “са” – [так] описана аджапа-[мантра]. Завдяки їм двом з’являється життя.

puruṣaṃ svāśrayaṃ matvā prakṛtirnityamāsthitā||

yadā tadbhāvamāpnoti tadā so’hamayaṃ bhavet। 52b

Визначивши своєю опорою пурушу, пракриті перебуває у ньому завжди. Коли досягається такий стан, тоді виникає [мантра] «со-хам».

sa-kārārṇaṃ (sa-kārañca) ha-kārārṇaṃ (ha-kārañca) lopayitvā tataḥ param| 53a

sandhiṃ kuryāt pūrva-rūpas tadā’sau praṇavo bhavet|| 53b

Виділивши [склад] «са» і [склад] «ха», потім слід [їх] з’єднати. Тоді ця повна форма стане «пранава»[-мантрою].

para-ānanda-mayaṃ nityaṃ caitanya-eka-guṇa-ātmakam| 54a

ātma-abheda-sthitaṃ yogī praṇavaṃ bhāvayet sadā|| 54b

Нехай йоґін завжди творить «пранава»-[мантру], що складається з вищої насолоди, вічну, чия природа має одну якість — свідомість, поєднану з нерозділеним атманом.

āmnāya-vācām atidūram ādyaṃ vedyaṃ svasaṃvedya-guṇena santaḥ| 55a

ātmānam ānanda-rasa-eka-sindhuṃ paśyanti tāra-ātmakam ātmaniṣṭhāḥ|| 55b

Завдяки спонтанно виникаючій якості, мудрі, що перебувають в атмані, бачать, що атман (самість) потрібно розуміти як дуже далекий від слів Вед, єдиний океан вкушання насолоди⁵¹, що має найвищу природу.

⁵¹Ананда-раси.

Медитації з візуалізацією

satyaṃ hetu-vivarjitaṃ śruti-girām ādyaṃ jagat(-)kāraṇaṃ

vyāpya sthāvara-jaṅ-gamaṃ nirupamañ caitanyam antar-gatam। 56a

ātmānaṃ ravi-vahi-candra-vapuṣaṃ tārātmakaṃ santataṃ

nitya-ānanda-guṇa-ālayaṃ sukṛtinaḥ paśyanti ruddhendriyāḥ ॥ 56b

Проникнувши в істину, що не має причин, що залишила мови вед, що є початком, причиною світу, мудрі, чиї органи почуттів проконтрольовані, бачать атмана, рухомого і нерухомого, незрівнянного, що йде в середину свідомості, що має красу сонця, вогню і місяця та природу зірок, вічного, що є місцем перебування якостей вічної насолоди.

tārasya sapta-vibhavaiḥ paricīyam ānaṃ mānair agamyam aniśaṃ śruti-mauli-mṛgyam। 57a

saṃvit-samasta-gama-naśvaram acyutaṃ tat tejaḥ paraṃ bhajata sāndra-sudha-ambu-rāśim|| 57b

Почитайте в якості вищого те світло, що збирається за допомогою [таких] семи станів — найвищого, незмірного, безперервного, такого, що його набувають у корені вед, складно-утримуваного для всіх шляхів свідомості, постійного, стану океану густого нектару.

hiraṇmayaṃ dīptam aneka-varṇaṃ trimūrttī-mūlaṃ nigamādi-bījam| 58a

aṅguṣṭha-mātraṃ puruṣaṃ bhajante caitanyam ānaṃ ravi-maṇḍa-lastham|| 58b

Атмана шанують як такого, що сяє золотим кольором, багатобарвного, [такого], що має корінь у трімурті⁵², з насінням вед та інших текстів, що має розмір з великий палець, подібного свідомості та перебуваючого в колі сонця.

⁵²Брагму, Вішну та Шіву.