Мабуть, жодна тема не є настільки заплутаною й суперечливою, як здорове харчування. З одного боку, очевидно, і це легко перевірити на власному досвіді, спосіб харчування впливає на стан (і фізичний, й емоційний). З іншого — тільки перелік нинішніх систем «здорового харчування» зайняв би кілька сторінок. Найсумніше, що багато з них радикально суперечать одна одній. До того ж, мені відомо багато випадків, коли система харчування, що прекрасно підходила одній людині, що давала їй силу і здоров’я, виявлялася вкрай руйнівною для іншої. Люди все ж таки різні й харчуватися повинні по-різному. Отже, не існує єдиної системи харчування — універсальної, що пасує всім. Однак є принципи, спираючись на які, можна побудувати власну систему харчування.

Принцип насичування всіх тіл #

Як уже говорилося, йоґа виділяє вісім тіл людини, з яких чотири «смертні» тіла, що руйнуються після смерті людини, потребують харчування.

Фізичне тіло харчується жирами, білками, вуглеводами, мікроелементами, вітамінами й іншими речовинами, які мають бути правильно збалансовані.

Етерне тіло підживлюється етерною енергією, зокрема, що міститься в їжі. Для того, щоб їжа була багатою на етерну енергію, вона має бути «живою», тобто максимально природною, яка пройшла мінімальну кількість циклів обробки та зберігання. Наприклад, зелень, вирощена на грядці без добрив, «живіша», ніж «гідропонна». Свіже м’ясо «живіше», ніж заморожене, і тим паче консерви (зовсім мертвий продукт). Визначити ступінь «живості» продукту можна помацавши розмір і якість його етерного поля — у живих продуктів він, як правило, більший та щільніший. Існує легший спосіб. Живі продукти псуються повільніше, ніж такі ж мертві (якщо останні не піддавалися спеціальній обробці — у цьому випадку їх вживати взагалі не можна). Наприклад, зелень, зірвана безпосередньо з грядки, може лежати 2-3 дні без шкоди для себе, а гідропонна, зірвана зранку, до вечора виглядає тьмяною — етерного тіла вже немає.

Недостатнє підживлення етерного тіла призводить до його виснаження, тобто зниженої вітальности й підвищеної хворобливості людини. На мою думку, це є проблемою сучасної цивілізації, як синдром хронічної втоми, алергічні хвороби тощо — усе це наслідки недокорму етерного тіла.

Астральне тіло підживлюється враженнями на різний смак. Колись дієтологи ставили експеримент: годували людину збалансованою, але односмаковою їжею. Людина почала хворіти, тому що астральне тіло не підживлювалося. Саме тому людство протягом усієї історії приділяло чималу увагу смачності їжі. Саме тому їжа в ресторані, накручена астральними полями персоналу, специфічно подана, дорожче, ніж домашня (хоча остання може бути смачнішою).

Є також їжа, що має лише астральний складник, але не має етерного чи фізичного, наприклад спеції, смакові добавки, напої типу «Кока-коли», отримані хімічним шляхом.

Розуміння принципу підживлення тіл пояснює один із коренів ще однієї значущої проблеми сучасного світу — ожиріння. Середньостатистична людина позбавлена досить яскравих та різноманітних вражень і відчуває специфічний емоційний голод. Один із засобів втамування такого голоду — їжа. Але тут виявляється, що в їжі є не тільки астральний, а й фізичний складник… З огляду на сказане, стає зрозумілим, що один із методів боротьби із зайвою вагою — заповнення свого життя досить якісними й різноманітними враженнями. І бажано не тільки «консервованими» (з екрана).

Ментальне тіло харчується думками та ідеями. «Знання є їжею», — стверджує «Шивасутра». Чому людство створює все нові страви (старих мало, чи що?), а найдорожчим в ресторані є блюдо «від шеф-кухаря»? Тому, що в ці страви вкладена ментальна енергія, енергія творчості. Утім, загалом ментальне тіло підживлюється все-таки не їжею, а інформацією та ідеями.

Принцип відповідності їжі до конституційного типу людини #

Як вже згадувалося вище, різні люди мають харчуватися по-різному. В «Законах Ману» представникам різних каст пропонувалася різна дієта й різні харчові обмеження. Однією зі схем, що допомагають підібрати свій тип харчування, є аюрведична схема трьох дош.

Доші (दोष [doṣa] — порушення співвідношення елементів у тілі, दुष् [duṣ] — бути нечистим, поганим, хибним) — один з головних принципів індо-тибетської медицини. Вата (वात [vāta] — вітер), пітта (पित्त [pītta] — жовч), капха (कफ [kapha] — слиз) — три основи людського тіла. Співвідношення цих дош визначає тип тілесної конституції. Знання власного типу дозволяє людині регулювати свій спосіб життя, дієту, індивідуальну практику, щоб досягти ідеального балансу. В індо-тибетській медицині вважається, що вата виникла від злиття Вітру (вайю, वायु [vāyu] — вітер, повітря) й Етеру (акаша, आकाश [ākāśa] — простір), пітта з Вогню (агні, अग्नि [agni] — вогонь) й Води (апо, आपस् [āpas] — вода), капха — з Води (апо) й Землі (прітхві, पृथ्वी [pṛthvī] — земля). Перевагу доші, навіть їхнє процентне співвідношення, можна визначити за конституційним типом людини. Для кожної з переважающих дош в аюрведі рекомендований свій тип харчування.

Принцип використання гун #

Як відомо, в індійській традиції виділялося 3 базових стани (гуни), в яких може перебувати будь-яка система, зокрема й людина. Ці стани називалися саттва (सत्त्व [sattva] — існування, реальність, від кореня अस् [as] — бути, існувати), раджас (रजस् [rajas] — пристрасть, від кореня रञ्ज् [rañj] — бути забарвленим) і тамас (तमस् [tamas] — тьма, невігластво, від кореня तम् [tam] — бути виснаженим).

До саттвічних належать: свіжі фрукти, овочі, зелень, пророщені зерна, свіжі натуральні молочні продукти, природні (без додавання цукру) солодощі.

До раджастичних належать: спеції та прянощі, страви з їхнім вмістом, свіже (парне) м’ясо, певні види алкоголю (якісний коньяк, текіла).

До тамасичних належать: усі консервовані продукти, коренеплоди (картопля), м’ясо, сало, алкогольні напої типу пива тощо.

Вживання в їжу продуктів, що належать до кожної із груп, впливає на стани відповідні до гун. Деякі індійські тексти, особливо релігійної спрямованості, пропонують вживання тільки саттвічних продуктів. Однак у житті трапляються ситуації, для вирішення яких має переважати зовсім не саттва. Наприклад, активні дії вимагають надлишку раджаса. Іноді після занадто інтенсивних духовних вправ або підвищеної активності людині необхідно «заземлитися», і в цьому може допомогти тамас.

Слід також враховувати, що належність людини до тієї чи іншої варни також визначає найбільш сприятливий тип харчування. Так, переважною гуною в харчуванні брахмана (передбачається, що людина займається діяльністю, що відповідає її касті) має бути саттва, кшатрія — раджас, вайш’ї — раджас і тамас, шудри — тамас.

Відрізняється за кастовою ознакою і структура харчування. Так, брахман має їсти мало, але різноманітно, а шудра — щільно й щедро.

Принцип відповідності їжі до місця й часу #

Наш організм — результат багатомільйонорічної еволюції. У процесі цієї еволюції ми пристосувалися харчуватися відповідно до сезонів природного сонячного циклу. Сто років винайшли холодильники, інші досконалі методи зберігання — і дієта вперше перестала безпосередньо залежати від пори року. Але організм, як і раніше, налаштований на інше. Тому за основу раціону краще брати те, що на цей час родить природа вашого регіону. Якщо надворі весна — це свіжа зелень, літо — ягоди, овочі та фрукти, осінь — зернові й коренеплоди, зима — м’ясні блюда. Це важливо також і тому, що «живі» продукти, які ви їсте, енергетично пов’язані зі своїми «родичами». Пам’ятаю наступний випадок: в один із років був чудовий урожай сніжного кальвіну, і залишки врожаю вдалося зберегти в льосі до пізньої весни. Однак у день, коли зацвіли яблуні, увесь залишок торішнього врожаю згнив, відразу увесь. Це ще раз показує, що їжа, яку ми їмо, містить свою інформацію та живе своїм життям. І це треба враховувати.

Аналогічно оптимальною для людини є їжа, що виросла в її регіоні¹. Природа — взаємозалежна гомеостатична система, яка забезпечує власних дітей усім необхідним саме там, де це потрібно. Тому саме вирощена на вашій землі їжа містить ті речовини й енергії, які необхідні для вашого життя. Я, зрозуміло, не закликаю відмовитися від бананів та апельсинів, однак пропоную враховувати цей принцип.

Принцип слідування за природними бажаннями #

Зрозуміло, що організм людини є надзвичайно складною самоорганізованою системою і, здавалося б, сам може визначити корисні, необхідні або шкідливі для себе продукти. У ранньому дитячому віці так і відбувається. Відомий експеримент — маленькій дитині запропонували (помістили в одну кімнату з нею) велику кількість різноманітних продуктів. Дитина повзала кімнатою й куштувала. Коли потім підрахували кількість з’їденого, виявилось, що обрана дієта була ідеально збалансована, хоча смакові комбінації були жахливими з погляду дорослої людини. Куди ж зникає подібна здатність у дорослому віці? Вона руйнується стереотипами харчування, що нав’язуються у процесі виховання². Тому якщо  старша за 5 років, та ще й обтяжена хворобами людина вирішила дотримуватися принципу «їсти все, що хочеться», вона не тільки не допомагає своєму організму, а тільки збільшує свої проблеми. Для того, щоб мати можливість повернутися до природного харчування, потрібно добре очистити свій організм — фізичне тіло від харчових шлаків, психіку від харчових звичок, переконань щодо того, як «треба» харчуватися. Останнім часом стало необхідно чистити й астральне тіло від індукованих рекламою бажань «з’їсти те» або «спробувати інше». 

Одним з найкращих засобів очищення тіла та психіки є голодування. Після правильного виходу з голодування тіло на певний час повертає здатність до визначення ступеню корисності для себе тих чи інших продуктів. Найчастіше після голоду страви, що зазвичай приваблювали (наприклад, вишукані тістечка), викликають відразу одним своїм виглядом. Однак згодом організм знову забруднюється й починає вимагати дедалі більш збочених продуктів.

Цей критерій, до речі, слід враховувати під час визначення, чи не час голодувати. Якщо хочеться «чогось такого з’їсти, а чого, не знаю…», то це організм терміново вимагає голодування.

Крім голодування в йозі є маса так званих «очищень» організму, на яких ми не плануємо зупинятися в межах цієї книги, оскільки вони чудово описані в книзі Ар Еддара «Трактат про харчування». Наведемо тут лише головні принципи оздоровчого голодування.

Принципи оздоровчого голодування #

     1. Голодування найкраще проводити на повний або молодий місяць.

     2. У день перед голодуванням не переїдати. Бажано утримуватися від м’яса. Увечері повечеряти нежирним кефіром та поставити клізму.

     3. Під час голодування не можна: 

          • чистити зуби (особливо під час тривалого голоду);

          • приймати ліки;

          • курити, вживати алкоголь тощо;

          • переобтяжуватися.

     4. Під час голодування обов’язково: 

          • пити воду (2-3 літри на день);

          • ставити клізму щовечора;

          • чистити язик й ротову порожнину;

          • гуляти на свіжому повітрі.

     5. Під час голодування рекомендується: 

          • займатися йоґою (краще в першій половині дня);

          • якщо холодно, то прийняти гарячу ванну (якщо сильне серце) або душ;

          • якщо болить голова, то поставити додаткову клізму або очистити шлунок (викликати блювоту).

     6. Вихід із голодування за тривалістю повинен дорівнювати строку голодування. Неправильно здійснений вихід руйнує позитивний ефект голодування. Вихід здійснюється в три етапи, приблизно рівні за часом: 

          • уживання розведених соків (відсоток води поступово зменшувати). Не вживати соки із сіллю, соки помаранчевих фруктів та моркви. Бажано не вживати сирі соки, використовувати термічно оброблені або пастеризовані;

          • овочеві салати (не заправляти);

          • каші (без солі й масла).

Після виходу з голодування утримуватися від вживання м’ясних та недієтичних продуктів протягом часу, рівного тривалості голодування.

Примітки

     1. Непрямим підтвердженням цього принципу є такий медичний факт: здебільшого харчова алергія у мешканців середньої смуги буває на цитрусові та шоколад, тобто продукти, вирощені на інших континентах, тоді як у жителів африканського континенту, ніколи не буває алергії на цитрусові.  ↑ 

     2. Наприклад, до 6 місяців на язику немає сольових рецепторів, але якщо їжу починати підсолювати — вони формуються дуже швидко. Інколи батькам ніколи готувати їжу, тому на першому році часто-густо дають консервовану дитячу їжу замість здорової сільської, усе це сприяє формуванню спочатку монокомпонентної, а потім і полікомпонентної харчової алергії. Надалі вона прогресує в нейродерміти, полінози і бронхіальну астму. Цікаво, що якщо батьки суворо виконують лікарські рекомендації й не дають алергенний продукт протягом 6-12 місяців, організм дуже часто «забуває» про алерген і надалі на цю їжу немає ніякої реакції.  ↑