“Пристрасті цей світ зобов’язаний, пристрастю він звільняється”.
«Хеваджратантра»
Тема, винесена до заголовка цього розділу, насправді складна й, безумовно, заслуговує на окрему книжку, тому ми вкажемо лише декілька загальних зауваг, точніше, застереженнь, які допоможуть практикам уникнути найзначніших неприємностей.
У ставленні до сексу в сучасних близьких до йоґи колах зустрічається два зовсім протилежних підходи. Деякі, особливо індійські джерела, характеризуються вкрай негативним ставленням до сексу, проповідують так звану брахмачар’ю — повну або часткову (позашлюбну або не пов’язану із зачаттям дітей) статеву помірність. Такий погляд породжений впливом на йоґу релігійних доктрин, своєрідним «орелігійнюванням» йоґи, що досить сильно спотворює її справжній дух. Усі сучасні релігії так чи інакше демонізують секс, оскільки, блокуючи людям свадхіштхану, релігійні егрегори підживлюються сексуальною енергією, яку люди не реалізують. Прадавні релігії ставилися до сексу менш драматично, хоча також використовували сексуальну енергію у своїх, переважно магічних, цілях. У всіх народів існували свята родючості, пов’язані із груповими оргіями, бурхливими сексуальними проявами, табуйованими у повсякденному житті. Згадаємо, наприклад, Таїс Афінську, яка віддалася на зораній землі для підвищення родючості. Подібні ритуали були й у слов’ян, котрі використовували свадхіштханну енергію, що накачується в процесі сексуальних ігор та групового сексу, щоб викликати дощ у сільськогосподарський період (Івана Купала).
Вивчаючи прадавні індійські джерела, наприклад Махабхарату, або менш давні, такі як «Океан сказань» Сомадеви (приблизно V століття н. е.), можна помітити, що в них немає властивого сучасним індійським школам пуританізму. Йоґи й аскети в цих описаннях живуть в ашрамах разом із дружинами, закохуються в апсар або просто гарних жінок тощо. Схоже поводяться Боги індійського пантеону. Секс не фетишизується, але й не демонізується в давньоіндійській культурі. Ставлення до нього природне, хоча його сила усвідомлюється й використовується. Зокрема в магічних цілях:
«Воістину, жінка — це вогонь. Лоно — його паливо. Волоски — дим. Дітородні частини — полум’я. Введення всередину — вугілля. Насолода — іскри. На цьому вогні боги приносять у жертву сім’я».
«Бріхадараньяка-упанішада»
Цікаво й те, що термін «брахмачар’я», який майже завжди інтерпретується як «статева помірність», у дійсності перекладається як «брахманське учнівство» або «навчання у брахмана» (ачар’я з саскриту «учень») та не пов’язаний безпосередньо зі статевою помірністю.
Звідки ж узявся нездоровий пуританізм сучасних індійських шкіл? Відповідей на це запитання, вочевидь, декілька. По-перше, позначився вплив ісламу, а потім і християнства в періоди завоювання Індії. По-друге, на цьому відобразилося сприйняття сучасної західної людини, що переломлює всі індійські ідеї через свою власну призму. І, нарешті, об’єктивна проблема де-езотеризації йоґи, ширший доступ охочих у раніше закриті школи, що змусило сховати найбільш ефективні техніки роботи, замінивши їх, щоб уникнути серйозних наслідків, зрозумілою пересічній людині «релігійною жуйкою».
Існує й інша галузь «вивчення» сексуальних практик. Кожна більш-менш освічена людина «знає», що Тантра — це йоґа сексу (хоча насправді це не так), читала «Камасутру», яка в її свідомості стосується Тантри (хоча це теж не так), думає, що на Сході є духовні практики, що використовували секс (на ділі вони є в усіх культурах, включно з європейською). Хтось чув про «Дао кохання» й китайські техніки сексу без сім’явилиття. Хтось його навіть практикує, одночасно плутаючи цю техніку з індійською ваджролі-мудрою. У простіших варіантах сучасної «тантри» сексуальна практика сприймається як практика сексуального прояву, що саме по собі прекрасно, але спирається, мабуть, на ідеї психотерапії, а не езотерики та йоґи. Вище наведене є проблемою й інших згадуваних поглядів. Те, що помилково приймається неофітами за прадавні практики, насправді (у найкращому випадку) є їхнім відлунням або гранично спрощеними формами, позбавленими справжнього сенсу. Велика кількість із них мають пастки. Наприклад, псевдо даоські практики сексу без сім’явилиття з підйомом енергії призводять до того, що заняття сексом стає досить механістичною та етерно-орієнтованою процедурою. «5 тисяч любовних поштовхів» нічим не відрізняються від ранкової пробіжки або будь-якої іншої навантажувальної вправи. Втрачається емоційний (астральний) компонент заняття сексом, що призводить до швидкого руйнування свадхіштхани і збідніння астрального тіла. Зникає бажання займатися сексом… Даоси, звісно, знали, як уникнути цієї проблеми, але чомусь «забули» сказати. Це все ж таки езотеричні техніки. Інша пастка пов’язана з тим, що без компенсаторних вправ (щонайменше наулі) практика сексу без еякуляції може викликати застійні явища в простаті, які рано чи пізно, можуть призвести до простатиту. Ще одна пастка цієї техніки полягає в тому, що вона блокує природний енергопотік між чоловіком та жінкою. Чоловік не випромінює енергію, а жінка, віддаючи енергію, швидко старіє. Виникають кармічні борги…
Аналогічна ситуація має місце й із сучасною «тантрою». Класична тантра — це техніка розвитку астрального тіла. В усіх ритуалах тантри й не тільки сексуальних, культивується вміння відчувати, вміння випробовувати різні емоційні стани, причому в пікових формах. Тантричні техніки не призначені для здійснення контролю над сім’явиверженням, вони спрямовані на викликання максимально гострих відчуттів, уміння їх переживати й у цьому стані залишатися усвідомленим.
Під час тантричного ритуалу роблять те, що зазвичай не роблять: п’ють вино (правовірні індуси вино не вживають, для них це як для нас пити сечу), потім їдять м’ясо, рибу, курять марихуану та займаються груповим сексом. Людина переживає пікові стани, що породжені порушенням табу. Але чи відчуває подібні пікові стани сучасна людина, яка й так їсть м’ясо, п’є вино тощо? Для неї подібний ритуал не буде носити пікового характеру і стане лише засобом «відтягнутися». Помилково плутати тантру з розпустою. Різниця в тому, що в тантричних ритуалах пікові стани призначені для того, щоб навчитися ставити енергію цих станів під свідомий контроль. Внаслідок розпусти у людини не виникає досвід контролю відповідних енергій.
Ступінь контролю людиною будь-яких астральних енергій визначається здатністю залишатися свідомою, причому не тільки в думках, а й у діях, у ситуаціях, коли ці енергії проявляються. Наприклад, ви можете вважати, що ви дотримуєтеся «брахмачар’ї», сидячи в ізольованому місці, у холодній та сирій келії. Та якщо навколо запах пахощів та оголені жінки, то ця думка може й не підтвердитися.
Те ж саме стосується й інших чакр. Людина контролює свої стани доти, доки на якійсь чакрі енергії не виявилося більше за ту кількість, з якою вона може впоратися. Тому для розвитку чакри необхідно працювати з піковими станами. Чим, власне, і займається справжня тантра. Зрозуміло, необхідні додаткові практики «окультурення» досвіду подібних станів, гармонійного «внесення» їхніх результатів у повсякденне життя. У тантрі вони були, а чи є вони в сучасних «тантристів»¹?
Яке ж реальне ставлення йоґи до проблеми сексу? Воно, з очевидністю, випливає із самої суті йоґи: йоґа — це керування енергією. Зокрема й сексуальною, що включає керування бажанням, відчуттями й оргазмом.
Для чоловіка останнє передбачає можливість правильно піднімати сексуальну енергію вгору без сім’явилиття, для жінки — піднімати цю енергію вгору довільно, тобто викликати в себе оргазм. Рівень контролю енергії чоловіком визначається тим, наскільки довго він спроможний займатися сексом. Для жінки полягає у зворотному — наскільки швидко вона в змозі відчути оргазм під час занять сексом. І те й інше залежить від чистоти каналів і здатності до сублімації енергії вгору. Контроль етерної енергії для чоловіка характеризується умінням підняти її задньосерединним меридіаном, а для жінки — здатністю контролювати свої рухи під час оргазму, не «втрачаючи» його.
Однак контроль сексуальної енергії не пов’язаний тільки із сексом. Сексуальна енергія мотивує людину до великої кількості вчинків. Усвідомлення, виділення цих мотивів — також елемент керування такою енергією.
Якщо сексуальну енергію використовувати за призначенням, вона надає велику кількість сіддх. Сексуальною енергією можна притягти будь-яку людину, тому що на неї реагують практично всі. «Той, хто щодня розмірковує над Свадхіштханою, стає владикою кохання та обожнювання», — стверджує «Шивасамхіта».
Сексуальна енергія впливає на тварин. Якщо в людини хоча б трохи відкрита свадхіштхана, то вона знаходить контакт із тваринами. Наприклад, собака протилежної статі припиняє на неї гавкати, вона перестає для собаки бути агресивним об’єктом. Впливає ця енергія й на рослини². Крім того, вона є майже універсально зцілювальною енергією та пов’язана, як зазначено вище, зі стихією води.
Важливим аспектом сексуальних практик у йозі та тантрі є обмін між партнерами енергією, причому не тільки етерною, а й астральною. Чоловік та жінка є носіями принципово різних типів астральних енергій. Чоловік несе в собі тип духовно-структуруючої енергії, тоді як жінка несе енергію активності. Взаємне наповнення учасників пари цими енергіями може суттєво гармонізувати кожного з них, однак можливі й несприятливі варіанти енергообміну, у яких баланс енергії суттєво порушується в той чи інший бік. Надлишок «чоловічих» енергій робить секс занадто прісним та «розумним». На фізичному рівні це втілюється в тому, що жінка (а за нею й чоловік) матимуть страх проявити свої бажання. Надлишок «жіночих» енергій призведе до того, що чоловік «втратить розум». Його накриють емоції (не завжди позитивні), і пара втратить духовні засади. Та сама проблема стосується сексу між декількома партнерами.
Секс чоловіка з кількома жінками буде енергетично вигідний усім учасникам (та відповідно емоційно приємний) тільки у тому випадку, якщо «чоловічого» стрижня партнера достатньо, щоб контролювати сумарну емоційність усіх партнерок. Навпаки, сексуальне бажання жінки, що практикує секс із декількома чоловіками, має бути сильніше за їхнє підсвідоме суперництво один з одним. У разі недотримання цих умов можуть бути енергетичні (і не тільки) проблеми.
Звертаю увагу, що це правило стосується не тільки групового сексу, тобто прямого й одночасного обміну енергією між учасниками, а й ситуації, коли людина має декілька незнайомих між собою сексуальних партнерів.
Важливим складником езотеричної тантри є практика сексу в трансперсональних станах свідомості, що сприяє розвитку астрального тіла.
Хатха-йоґа для свадхіштхани #
Ноги, особливо те, наскільки вони розтягнені, пов’язують зі свадхіштханою. Авжеж, якщо в людини «легка» емоційна сфера, то в неї ноги розтягнені. Якщо в неї легко «розпускається» поле свадхіштхани, то їй не важко сісти на шпагат, зробити падахастасану. Якщо навпаки, то це означає, що стосовно проявів свадхіштхани існує емоційна напруга. Розтяжка сприяє розкриттю поля свадхіштхани.
Для «розкручування» поля свадхіштхани гарною вправою є обертання, що виконується стегнами. Причому обертання стегнами може бути різним. Коли ми обертаємо ними максимально, на муладхарній збірці, так, щоб відчувався натяг в кожній точці оберту, тоді через певний час у животі виникає жар. Іншою подібною вправою є обертання стегнами, але потрібно «посилати» стегна так, щоб вони оберталися автоматично, ніби незалежно від вас. Ви розкрутили, а потім відпустили й вони крутяться за інерцією. Ця вправа сприяє здатності свадхіштхани працювати незалежно від третього ока. Для людей із сильним третім оком коштує зусиль навчитися тому, щоб ваша емоційна сфера текла сама собою, відпускати емоційну сферу.
Наприклад вправа, що називається «Тибетський маятник». Вона будується за тим же принципом. Обертання стегнами йде не по колу. Людина стає прямо, затискає кулаки, начебто фіксує їх в одній точці, і починає зворотно-поступальні рухи нижньою частиною корпуса. Вправу слід виконувати довго — до півгодини поспіль. Інерційно запускається ритм, підіймаючи енергію вгору.
Для всіх згаданих вправ важливо, щоб поштовх до обертання стегнами йшов «від землі», а не від корпусу. Якщо це не так, це свідчить, що під час сексу людина залучає не природну енергію, а енергію своєї свідомості, тобто займається сексом не через власне бажання. Такий секс виснажує.
Очищення свадхіштхани від нереалізованих бажань досягається для чоловіків уштрасаною, а для жінок — віпарітакарані. Уштрасана також сприяє вмінню продовжити статевий акт та інше. У чоловіка нереалізована сексуальна енергія відкладається на передній частині стегон, а в жінок — на задній, у районі сідниць. Якщо в жінки місця на сідницях болючі, то це свідчить про нереалізовану сексуальну енергію.
Примітки
1. Про змінені стани свідомості та проблеми їхнього окультурення можна прочитати в моїй монографії «Релігійні психопрактики в історії культури». ↑
2. Щоб переконатися в цьому, достатньо поставити квітку, що погано росте, коло ліжка. ↑