Терапевтичні комплекси асан #

З огляду на наведену вище чакральну концепцію хвороб, можна зрозуміти принцип побудови терапевтичних комплексів. Завданням такого комплексу є «вирівнювання» поля, енергетизація пригнічених чакр і заспокоєння збуджених (усунення надлишку енергії). Якщо причиною збудження чакри є її ригідність, накопичена нереалізована енергія, то потрібно також астрально працювати з відповідними проблемними ситуаціями, тобто використовувати астральні техніки в асані — стогнати, відреаговувати біль тощо. Наступний етап — це прочищення каналів на етерному рівні. Критерієм успіху в цій справі є виникнення певного комплексу відчуттів: поколювання, оніміння, вібрації, відчуття вивільнення тепла з відповідної частини. Після цього можна переходити безпосередньо до роботи з чакрами.

Зверніть увагу, що якщо чакра пригнічена, то на відповідному рівні етерного тіла попереду «дірка», а позаду «бугор». Тобто необхідно виконувати такі вправи, які будуть працювати як із діркою, так і з бугром. Загальний принцип перекачування дірки в бугор той самий, що ми використовували у звичайних комплексах: енергія рухається зі стиснутих частин у розтягнені. Для того щоб перекачати бугор у дірку, необхідно розтягувати в районі дірки та стиснути в районі бугра.

Якщо чакра пригнічена, то для того щоб простимулювати її, тобто заповнити попереду, необхідно виконати передньо-розтягуючі вправи на цю чакру. Це може бути бгуджангасана або уштрасана з акцентом на цю чакру.

Якщо у вас чакра збуджена, позаду в етерному тілі «дірка», а попереду «бугор», то слід виконати комплекс нахилених вправ, які б «стискали» збуджену зону етерного тіла.

В розділі «Силові пози» раніше згадувалося, що свіжонакачана чакра рихлішає, тобто енергія з неї легко губиться. Особливо якщо людина не усвідомлює причини у своїй поведінці, що спричинили хворобу, та не зняла «хвости». Для того, щоб накачана в «дірку» (неважливо, перебувала вона попереду чи позаду) енергія там і залишилася, тобто вправи мали тривалу дію, необхідно ущільнити її силовими асанами, що впливають на цю зону.

Ефект від виконання асан закріплюється ритмічним диханням та іншими пранаямами. Якщо чакри пригнічені, пранаями має сенс робити перед терапевтичним комплексом для залучення в організм додаткової енергії. Рекомендовано пранаями, що тонізують, типу бхастрик. Ідеально, якщо під час дихання задіюються м’язи проблемної зони. Якщо робота йде над збудженою чакрою — має сенс виконувати повне дихання йоґів у розслабленому стані після комплексу.

Отже, мінімальний терапевтичний комплекс, спрямований на стабілізацію чакри, включає три вправи: розтягуючі, ущільнюючі та пранаями. Подібну зв’язку слід повторювати кілька разів поспіль в одному темпі.

Ефект від зв’язки можна трохи підсилити, додавши скручену позу з акцентом на зоні, що проробляється. Скручені пози підсилюють енергопотік, тому корисні як для збуджених, так і для пригнічених чакр.

Взагалі всілякі захворювання, пов’язані з остеохондрозом, неважливо шийний, грудний чи поперековий (він же радикуліт), в основному лікуються за допомогою ардхаматсієндрасани й інших скручених поз (за умови правильно вибудованої спини).

| УВАГА! Ардхаматсієндрасана, виконана з кривою спиною, сприяє утворенню остеохондрозу. Причому дуже швидко. Це відбувається внаслідок травмування міжхребцевих дисків за умови одночасного скручування та здавлювання (на фізіологічному рівні), а також застрягання енергії в зоні кривої спини (на енергетичному рівні).

У менш запущених випадках, коли чакра є рихлою або ригідною, але ще не пригніченою або збудженою, можна обмежитися меншою кількістю вправ. Мінімальний комплекс у цьому разі виглядає наступним чином.

Для рихлої чакри — силова поза й інтенсивна пранаяма (бхастрика) для усунення надлишкової напруги (якщо її було спричинено).

Для ригідної чакри — розтягуюча поза на глибокому (на муладхарній збірці) ритмічному диханні з емоційним відреагуванням (простогненням), і плавне дихання для розподілу енергії, що вивільнилася з-під вставки.

Стабілізація чакр за допомогою дихання #

Пригніченість та збудженість чакр впливає на насиченість вдиху й видиху під час дихання відповідною зоною. Так, якщо чакра пригнічена, людина має тенденцію до більш активного видиху. Така людина ніби «позбувається» повітря. Прикладом є глибоке «зітхання» грудьми людиною із пробитою пригніченою анахатою (тобто така людина перебуває в депресії). Цей погляд підтверджується думкою професора, доктора медичних наук Анатолія Петровича Зільбера: «…здебільшого у «дихальних хроніків» особливо у разі переваги в них обструктивних¹ розладів (тобто пов’язаних із прохідністю повітря — примітка А.С.) спостерігається паттерн дихання з активним видихом, коли потрібна його пасивація».

Навпаки, людина зі збудженою чакрою має тенденцію до більш активного вдиху. Їй ніби важко розлучитися з повітрям.

Стабілізувати чакру можна за тим самим принципом, змінивши звичний дихальний патерн, тобто активуючи вдих і зменшуючи видих для пригніченої чакри, і зменшуючи вдих і активуючи видих для збудженої. Зрозуміло, що максимальний ефект надасть робота з дихальними м’язами на рівні проблемної чакри.

Найпростіше цей засіб використовувати під час ритмічного дихання. Однак в принципі його можна об’єднати з будь-якими пранаямами, зокрема інтенсивними.

Примітки

     1. Подібного типу розлади якраз і пов’язані з пригніченням чакр.↑