Як вже було відзначено в розділі «Типи вправ йоґи та механізми їхнього впливу», медитацію можна розглянути не лише із психологічної, але й з енергетичної точки зору. У цьому варіанті медитація по суті є вправою для астрального (рідше ментального — таких медитацій мало) тіла. Серед цілей такої вправи можна виділити наступні:
1. Залучення до енергообігу незалученої частини астрального поля. Ця мета еквівалентна розширенню свідомості й очищенню підсвідомості, що вже обговорювалися раніше.
2. Пошук власних «ключів» для роботи з енергією.
3. Маніпуляції полями чакр та «вистрою».
Пояснимо останню мету докладніше. Існує два граничні стани астрального поля кожної чакри: стан граничного ущільнення та стан граничного розширення астрального поля чакри.
Наприклад, стан граничного ущільнення анахати досягається за допомогою медитації «на розототожнення з чужими емоційними станами». На енергетичному рівні практик «викидає» зі свого поля всі стани, які, навіть перебуваючи в його полі, не є його власними, те, що він почерпнув ззовні: дратівливість, поспіх, інші чужі емоції та ін. Ущільнення аджни є розототожненням з активацією критичного мислення , позбавленням від станів деперсоніфікації. Ущільнення маніпури дає готовність за необхідністю розраховувати тільки на себе, свадхіштхани — чітке відчуття власних бажань тощо.
Протилежний стан — розширення поля анахати, у ньому ви можете відчути стан іншої людини — емпатія. Стан граничного розширення поля анахати — це коли людина здатна відчути емоційний стан будь-якої людини, місця або егрегора, при цьому відчути наче свій. Розширення поля верхніх чакр є творчість, розширення аджни — здатність до сприйняття «знаків світу», одержання інформації від різних егрегорів, вішуддхи — вміння спиратися на чужий погляд як на свій, маніпури — використовувати ситуації й ресурси світу та ін.
Значущість розширених станів полягає в тому, що тільки в розширеному стані чакра набирає енергію. Людина, нездатна до розширення поля якоїсь чакри (що відповідає її ригідності), рано чи пізно прийде до знеструмлення цієї чакри.
У жодному з граничних станів жити не можна, ці стани досягаються тільки в медитації.
Зміст практики ущільнення-розширення поля полягає в тому, щоб тренувати свою здатність у досягненні граничних станів та збільшувати доступний діапазон станів на кожній чакрі. Подібна емоційно-психологічна гнучкість дозволяє знайти та сформувати стан поля, що буде оптимальним для поточної життєвої ситуації.
Практика медитації — це і є створення ієрархії станів від граничного ущільнення до граничного розширення астрального поля та знаходження свого стану рівноваги, а також напрацювання вміння брати той стан, який найбільше відповідає ситуації.
Крім розширення та ущільнення полів існує значна кількість так званих «вистроїв» кожної чакри — специфічних станів конфігурації поля, що певним чином впливають на оточення. Деякі вистрої мають патогенний характер, наприклад, вистрої, «які чіпляють», що викликають негативне ставлення навколишніх людей. Прикладом вистрою, що чіпляє, є стан «ну… хто на мене…», який сприймається навколишніми як виклик, тому рано чи пізно призведе до конфлікту. Існують корисні вистрої, наприклад, стан «керівника», який сприймається як авторитетна людина не тільки своїми підлеглими, але й усіма навколо, навіть якщо вони не знають цю людину особисто. Умовно вистрої можна розділити на такі, що дають, беруть і нейтральні. Останні дають можливість людині залишатися непоміченою.
Кожен вистрій, що свідомо досягається людиною, є сіддхою. Завданням йоґи на вищих (ніж розглянуті в даній книзі) ступенях, є формування здатності до досягнення якомога більшої кількості вистроїв.