anatomy of bhujangasana

Анатомія бхуджангасани

В асані подовжуємо та скорочуємо м’язи (ексцентричний тип м’язового скорочення), котрі розташовані вздовж передньо-серединного меридіану, або переднього м’язового каналу: ▫️передній м’яз шиї; ▫️грудинно-ключично-соскові мʼязи; ▫️великий грудний м’яз; ▫️прямий м’яз живота; ▫️передній великогомілковий м’яз; ▫️довгий розгинач пальців.   Розтягуємо у бхуджангасані: ▫️найширший м’яз спини; ▫️великий круглий м’яз.   М’язи, що стабілізують тіло (перебувають в ізометричному скороченні): ▫️зовнішній та… Читати далі Анатомія бхуджангасани

Бгуджангасана в першоджерелах та сучасних книжках

Гхеранда-самхіта Вогонь травлення в тілі буде постійно збільшуватись, усі хвобороби відступлять, і змієподібна богиня прокинеться (Кундаліні), завдяки виконанню бгуджангасани» (2.43). Такою є найбільш рання згадка пози в тексті «Гхеранда-самхіта», XVII ст. Шрі-таттва-ніддхі Ляжте на живіт, впирайтесь пупком в землю. Підтримуйте тіло двома руками, як стовпами. (12) Ляжте на живіт і покладіть руки на стегна. Зведіть… Читати далі Бгуджангасана в першоджерелах та сучасних книжках

Бгуджангасана — поза змії

Bhujaṅgāsana складена з двох слів bhujaṅga змія та āsana поза. Слово bhujaṅga зі свого боку, теж складене з двох — bhuj рука та aṅga частина тіла або тіло. Пряме значення слова bhujaṅga — «руко-тіла» або «та, чиє тіло — це рука».

Анатомія халасани

У XX сторіччі асану детально описала в книзі «Анатомія йоґи» Леслі Камінофф. Наводимо уривок та ілюстрацію. «Анатомія йоґи» щодо халасани: Мʼязи, що працюють в асані ∎ великий і малий задні прямі мʼязи голови, ∎ верхній і нижній косі мʼязи голови (діють ексцентрично); Мʼязи, що розтягуються ∎ передній зубчастий мʼяз; ∎ дзьобоподібно-плечовий м’яз; ∎ великий і… Читати далі Анатомія халасани

Халасана: згадки у текстах

У тексті «Хатха-Йоґа-Прадіпіка» халасана не описана, як і в інших відомих нам текстах хатха-йоґи. Перші згадки про халасану зустічаємо вже у ХХ столітті у книгах Айєнгара «Світло Йоґи», Шрі Йогендри «Особиста гігієна Йоґа», Шрі Т, Крішнамачарʼї «Йоґа-Макаранда». Такі варіанти халасани у своїй книзі Крішнамачарʼя назвав «Урдхва-мукха-пашчимоттанасана»

Халасана: походження назви

हलासनम् [halāsanam], हल [hala] — плуг, आसन [āsana] — поза   Назву повʼязують із подібністю форми тіла людини в халасані та плугом. Щоб помітити схожість, потрібно знати, як виглядав плуг в Індії. Давньоіндійські зображення халасани ми не знайшли, однак існує зображення людини у схожій позі в Єгипті. Dendera-Hathor temple, Egypt У тваринному світі в подібних… Читати далі Халасана: походження назви

Підпотиличні м’язи — наріжний камінь при виконанні бгуджанґасани

Для входу в бгуджанґасану одні з перших м’язів, які ми залучаємо – підпотиличні м’язи. Що ми знаємо про них? Їх шість пар (усі разом м’язи цієї групи створюють конфігурацію, яка нагадує зірку, тому в ряді джерел їх називають “підпотиличною зіркою”). Вони маленькі та короткі. Вони статичні (структура м’язового волокна така, що вони можуть тривалий час… Читати далі Підпотиличні м’язи — наріжний камінь при виконанні бгуджанґасани

Бгуджанґасана. Ключі до виконання. Відбудова балансів

У попередній статті ми говорили про те, як збудувати задній м’язовий канал на прикладі пози змії. Поступове та рівномірне концентричне скорочення м’язів(примітка¹), що становлять задній м’язовий канал для створення рівномірного натягу по передній поверхні тіла в позі змії – простий та ефективний ключ при виконанні асани. І відразу внесемо невелике уточнення щодо м’язів, що становлять… Читати далі Бгуджанґасана. Ключі до виконання. Відбудова балансів

Прогнись! Прогнись, кажу!

– чую я майже крик фізіотерапевта кудись мені за спину. Обертаюся і бачу гарного чоловіка років до 35, що стоїть у позі «рачки». Він спідлоба дивиться на тренера, тренер дивиться на нього, всі очі в залі зосереджені на ньому і очікують на розвиток подій. – Прогнись у попереку і вигни спину кішкою, кажу тобі, –… Читати далі Прогнись! Прогнись, кажу!

Горить чи підпікає?

— Саша, боляче! — чую я жалібно-вибагливий голос дівчини на сусідньому маті у залі фізіотерапії, звернений до реабілітолога. — Боляче чи горить? — незворушно спокійно уточнює той. Дещо спантеличений тонкий голос невпевнено відповідає: «Горить, напевно…». — Так горить чи ще тільки підпікає? — не ворухнувшись зі свого місця дбайливо підказує Сашко. — Швидше підпікає, —… Читати далі Горить чи підпікає?

Відвезіть мене на ретріт

Незліченні шляхи, якими може рухатися людина. Хоча, очевидно, не всі вони ведуть до розвитку – тобто якісних значущих змін у житті людини і, як наслідок, його близького оточення. Деякі шляхи хоч і здаються привабливими, хоч і привертають увагу блиском рекламних софітів (незвичністю, оригінальністю, швидкістю досягнення результату і т.п.), все ж таки відносяться до «другорядних доріг».… Читати далі Відвезіть мене на ретріт

Ольга Нелина инструктор йоги

Вплив перевернутих асан на організм

Перевернуті асани, про які йтиметься в статі — це халасана (пози плуга), сарвангасана (поза берізки), ширшасана (стійка на голові). Помітивши на собі феномен підвищення ефекту асани, при знанні механізмів впливу асани на тіло і концентрації на відчуттях в зонах, що тренуються, ділюся ефектами перевернених асан: Вплив на голову Попри часті побоювання, збільшення внутрішньочерепного тиску в… Читати далі Вплив перевернутих асан на організм

Практика асан: швидко чи повільно?

Асани (санскр. — зручне положення тіла),  фізичні вправи в системі хатха-йоґи, які насамперед впливають на кістково-м’язовий апарат. Він виконує в організмі опорну та рухові функції, як-от переміщення та утримання тіло в просторі. Стан і функція кісток, м’язів, зв’язок та сулобів контролює центральна нервова система. А саме, її периферична ланка — величезна кількість різноманітного роду рецепторів.… Читати далі Практика асан: швидко чи повільно?