Ми вже приїхали?

— Ми вже приїхали? — Ні. — Ми вже приїхали? — Поки ні. — А зараз приїхали? — Ні… — Вже приїхали? — Ні! — А тепер приїхали? — Так. — Чесно? — Ні!!! (с) Осел з мультика «Шрек». Алюзія на цей діалог — це короткий зміст комунікації з деякими людьми, які прагнуть чогось навчитися.… Читати далі Ми вже приїхали?

Мистецтво маленьких звершень

Є особливість у деяких людей: не бажаючи того, лякати нас лякаючими розмірами власних справ. Тобто ми, дивлячись з боку на досягнення людини, уявляємо собі, що ось раз – і диво! Він успішний чи супер популярний, він зробив ремонт чи знайшов роботу. І виглядає це так, що людина страшно щаслива і з фортуною на «ти», чи… Читати далі Мистецтво маленьких звершень

Страх насилля

«Роби завжди тільки те, що хочеться». «Якщо робота вимагає напруження — змінюй роботу». «Ми створені для задоволень, будь-яке насильство над собою — руйнівне» тощо. Це добре знайомі твердження, що досить часто зустрічаються зараз про те, що напружуватися – це несучасно, це жорстокість і взагалі насильство по відношенню до себе. За ними легко йти, їм хочеться… Читати далі Страх насилля

Професійний розвиток

Виходжу з дому на двір. На лавці біля під’їзду сидить бабуся, поряд лежить собака і поскулює. “Хм”, – подумала я і пройшла повз. Наступного дня виходжу — та сама картина. На третій день не витримала і питаю: — Бабуся, собака ваша? — Так, — каже, — моя. — А чого вона скиглить? — Так на… Читати далі Професійний розвиток

Прогнись! Прогнись, кажу!

– чую я майже крик фізіотерапевта кудись мені за спину. Обертаюся і бачу гарного чоловіка років до 35, що стоїть у позі «рачки». Він спідлоба дивиться на тренера, тренер дивиться на нього, всі очі в залі зосереджені на ньому і очікують на розвиток подій. – Прогнись у попереку і вигни спину кішкою, кажу тобі, –… Читати далі Прогнись! Прогнись, кажу!

Естетика каменю: притулок краси, що вислизає

Вчора у стрічці потрапила на сторіз, де чоловік ліпив з глини обличчя жінки у реальних розмірах. З якою ж приголомшливою ніжністю та зосередженістю, турботою та суворою відточеністю рухів, він проводив пальцями та інструментом по ще м’якій глині її вилиць. Створював людину… Мені згадалися образи кам’яних статуй, які доводилося зустрічати (і, зізнаюсь, часом обережно торкатися) у… Читати далі Естетика каменю: притулок краси, що вислизає

Горить чи підпікає?

— Саша, боляче! — чую я жалібно-вибагливий голос дівчини на сусідньому маті у залі фізіотерапії, звернений до реабілітолога. — Боляче чи горить? — незворушно спокійно уточнює той. Дещо спантеличений тонкий голос невпевнено відповідає: «Горить, напевно…». — Так горить чи ще тільки підпікає? — не ворухнувшись зі свого місця дбайливо підказує Сашко. — Швидше підпікає, —… Читати далі Горить чи підпікає?

Ми вже приїхали?

— Ми вже приїхали? — Ні. — Ми вже приїхали? — Поки ні. — А зараз приїхали? — Ні… — Вже приїхали? — Ні! — А тепер приїхали? — Так. — Чесно? — Ні!!! (с) Осел з мультика «Шрек». Алюзія на цей діалог — це короткий зміст комунікації з деякими людьми, які прагнуть чогось навчитися.… Читати далі Ми вже приїхали?

Відвезіть мене на ретріт

Незліченні шляхи, якими може рухатися людина. Хоча, очевидно, не всі вони ведуть до розвитку – тобто якісних значущих змін у житті людини і, як наслідок, його близького оточення. Деякі шляхи хоч і здаються привабливими, хоч і привертають увагу блиском рекламних софітів (незвичністю, оригінальністю, швидкістю досягнення результату і т.п.), все ж таки відносяться до «другорядних доріг».… Читати далі Відвезіть мене на ретріт

Танці під час війни

4 роки без сцени. Спочатку два роки з ковідом, а потім жахлива війна. Останній концерт ми зробили у Львові у грудні 2019 року. Наша група розлетілася на війні хто куди, а наші чоловіки взяли зброю в руки. Мені здавалося що зібратися в Україні та станцювати, можливо, але в день нашої перемоги. Тому що коли я… Читати далі Танці під час війни

Війна та йоґа: на часі!

У екстрених критичних ситуаціях я відчула справжню опору на напрацювання та практики йоґи, яким я навчаюсь вже практично 20 років — з 2004-го. Тому я не зупиняла проведення зайнять, з першого дня війни підтримувала своїх учнів, допомагала їм у адаптації на нових місяцях. Я провела цикл майстер-класів і семінарів в різних країнах Європи та в… Читати далі Війна та йоґа: на часі!

Життя чи road trip?

Коли ми вирушаємо в путь — обираємо напрямок. Керуємося глибинними бажаннями, заправляємо бак енергією на їх реалізацію. Тоді подорож стає драйвовою, наповненою, унікальною. Чим точніше відчуваємо і розуміємо, чого хочемо, тим менше буде з’їздів і блукань путівцями. Тут стане в нагоді відточена рефлексія та навичка відрізняти глибинне від нашарованого (емоційного, запозиченого, не свого). Наврядчи шлях… Читати далі Життя чи road trip?

Тут і зараз: міти та реальність

Фраза “бути тут і зараз” раніше нагадувала про усвідомленість, а сьогодні все частіше стає девізом втечі від реальності. Ця практика зародилася в йогічній традиції і згадана в “Катха Упанішаді”. Ця одна з найдавніших упанішад розповідає історію про померлого хлопчика, що розмовляє зі смертю про важливі духовні питання. Текст пропонує визначення йоги як контролю органів чуття.… Читати далі Тут і зараз: міти та реальність

Йога для вагітних: запитання та відповіді

Прасу-йоґа — йога для вагітних, спрямована на підтримку ментального і фізичного стану вагітної жінки. У цьому дописі ми зібрали найбільш поширені запитання, що їх ставлять майбутні мами під час запису на заняття. Навіщо вагітним займатися йоґою? Грамотно складені прасу-комплекси асан і пранаям дають можливість зміцнити здоров’я жінки та підготувати тіло до навантажень, пов’язаних з виношуванням… Читати далі Йога для вагітних: запитання та відповіді