Для цього познайомимося ближче з мовою йоґи – санскритом, стародавньою літературною мовою Індії.
Санскрит належить до тієї ж мовної групи, що більшість європейських мов, включаючи українську, російську, англійську, німецьку. І ми зможемо спиратися на схожість у наших мовах для розуміння йоґівського словника.
Наприклад, у Триконасані нескладно впізнати «позу трикутника» від koṇa – «кут» і числівника tri – «три».
Ім’я кожної вправи йоґи підказує нам, на чому в ній робити акцент.
Сукхасана – це зручна поза від слів sukha – «щасливий, задоволений, зручний» і āsana – «сидіння, поза, положення тіла». І мета асани – саме влаштуватися сидячи так, щоб можна було комфортно утримувати рівну поставу.
Ще один важливий момент – розшифровувати назви асани потрібно від кінця до початку.
Адхо Мукха Шванасана – поза собаки мордою вниз, утворене від śvan – «собака», mukha – «обличчя, морда, рот» і adhas – «вниз».
А Хаста Уттанасана – поза витягування рук нагору: hasta – “рука, кисть”, “ud/ut – нагору” і “tan – тягнути, розтягувати”.