На просторах Мережі зустрів кумедну статтю, яка пропонує ідею про грецькі корені хатха-йоґи. Шукати посилання зараз не буду, але зміст у тому, що після походу Олександра Македонського Грецька та Індійська культури взаємодіяли (особливо в районах нинішнього Пакистану, що безсумнівно правильно) і індуси так були приголомшені міццю грецьких воїнів, що запозичили у них систему тренувань (Грецьку гімнастику), яка і стала основою хатха-йоґи. До цього всі «вправи» індусів були лише тупою аскезою і умертвінням плоті. Гіпотеза безсумнівно смілива, але легко спростовується. У мене є кілька хвилин до заходу на посадку і висловлю свою точку зору.
1. У Патанджалі ніяких згадок про Хатха-йоґу і тренування тіла немає. Детальніше тут.
2. За часів В’яси – першого відомого коментатора Патанджалі (а це приблизно 6 століття), під асанами мались на увазі медитативні не-силові пози. Їх чи що запозичили індуси у греків? Абсурд. (див. також тут).
3. У найдавніших текстах про хатха-йоґу (нещодавно перекладений Дж. Маллінсоном — Амрітасіддха (11-12 ст), а також моїм хорошим знайомим Нільсом з Хейдельберга — Горакша-йоґа-шастра) впадає в очі, що розвиток Хатха-йоґи йшов не від вправ для рухових м’язів, подібних грецькій гімнастиці, а від мудр і бандх, тобто вправ для внутрішньої мускулатури, які володіють терапевтичним потенціалом, але не естетичним. Аспект вправ тренуючих тіло виникає лише до 14-15 століття. Грецьке коріння всі ці роки спало в піску чи що?
4. Але навіть ці вправи були статичними. Динамічна гімнастика з’являється лише в текстах 17-18 ст (див.роботи Бірча). Ви бачили статичні пози у греків?
5. Ідея про те, що вправи древньої йоґи були лише тупою аскезою не вірна, оскільки хоч у нас немає згадок про асани в давнину, але є чіткі згадки про пранаями. Наприклад, в Ману-смріті, Швєташватара-Упанішаді і Бхаґаватґіті. Причому у всіх цих текстах відчувається, що практика пранаям по-перше добре розвинена, а по-друге глибоко обгрунтована і має на увазі і психотехнічний і терапевтичний результат.
6. І нарешті спрямованість. Грецькі гімнастичні вправи – це відверто похідна від бойового мистецтва. Тренування бійця, потенційного захисника поліса. Йоґа – спочатку практика, яка використовувалася або брахманами або відлюдниками-саньясинами. На тому етапі їм не потрібно було ні від кого нічого захищати. Тому акцент вправ зроблений на роботі з психікою або в пізній період — підтримці здоров’я. Причому обидві цілі багаторазово проговорені в текстах. А війною займалися кшатрії у яких були свої системи тренування – Дханур-шастра. Чи вплинули греки на ці системи тренування — не знаю. Питання вимагає ретельного вивчення.
7. У Апулея є розповідь (переказую по пам’яті) про те, що Олександр Македонський привіз з собою з індійського походу якихось гімнософістів – голих мудреців. Один з них по досягненню деякого терміну життя по своїй волі зійшов на похоронне багаття і незворушно згорів, не видавши ні звуку. Якщо ця історія вірна треба визнати наступне. Ким би не був цей мудрець він володів деякою ефективною системою психопрактик. Однією мудрістю або переконаннями вегетативні реакції не придушиш. А значить такі системи вже були до приходу Олександра.
8. Список можна продовжувати, але оголосили посадку).
Висновок — я впевнений, хоч це і не доведено науково, що був взаємний вплив філософії Індії та Греції. Безсумнівно був вплив у релігійній та політичній сферах. Я дивився на зображення греків у Сарчі. Але Хатха-йоґа — вибачте. Це продукт індійської думки.