Про цінність дихальних практик (пранаям) у тренувальному процесі танцюристів

Тіло танцюриста ─ унікальний інструмент, який дає змогу говорити з глядачем мовою пластики, тонко та точно передавати емоції, розповідати історії.

Для реалізації цих завдань у повному обсязі необхідно, з одного боку, тонке володіння тілом. З іншого, необхідне знання того, як гармонійно використовувати й відновлювати ресурси тіла: як у рамках одного тренувального заняття, так і в довготривалій перспективі.

Один з інструментів у роботі з тілом, який може забезпечити ефективне виконання озвучених вище задач, — це дихальні практики хатха-йоги, або пранаями. Пранаями використовують органи дихання як інструмент; впливають вони на всі органи й системи організму.

Ключові ефекти, які можуть бути цікаві в тренувальному процесі для танцюристів:

1. Відновлення і підтримання нормальної роботи основних м’язів корпуса; координація м’язів вдиху і видиху; формування м’язових синергій для ефективнішого дихання.

1. Відновлення та підтримання нормальної роботи основних м’язів корпусу; координація м’язів вдиху та видиху; формування м’язових синергій для ефективнішого дихання.

Наприклад, шипляче дихання сприяє зняттю затисків плечової зони (трапецієподібного м’яза).

Повне йогівське дихання синергетизує всі (!) дихальні м’язи тіла. Ці ж м’язи є ключовими м’язами тулуба. При опануванні повного йогівського дихання ми узгоджуємо різні частини тіла, а отже, ними легко буде керувати в танці.

Бхастрика синтергетизує м’язи області живота і попереку, а також діафрагму. Практикуючи бхастрику, танцюрист забезпечує можливість ювелірного управління диханням на сцені; а отже, можна більше думати про стан, що передається, й менше – про задишку.

Також пранаями забезпечують можливість гармонійного залучення в дихання “королівського” м’яза людського тіла ─ діафрагми.

Низка дихальних практик дають змогу керувати тонусом м’язів рота й носогорла, а від їхнього стану залежить, чи працюватимуть інші дихальні м’язи.

2. Відновлення та підтримання еластичності зв’язок хребетного органу.

3) Напрацювання навички усвідомленого управління процесом дихання.

Танцюрист, який може свідомо контролювати дихання, легко впорається з хвилюванням перед виступом.

Також контроль дихання дає можливість опрацювання задишки, яка заважає виконанню складних рухових патернів і тонкій передачі емоцій танцю.

4. Опрацювання психосоматичних затисків.

Навичка усвідомленого контролю дихання лежить в основі опрацювання психосоматичних м’язових затисків, а це є запорукою пластичності тіла танцюриста.

5. Підвищення еластичності легеневої тканини.

6. Поліпшення вентиляційно-перфузійного індексу, забезпечення необхідною кількістю кисню при виражених м’язових навантаженнях.

Збільшення кількості кисню, що надходить в організм, стає співмірним кількості крові, яка проходить через легені. Збагачена киснем кров надходить до м’язів, що працюють.

7. Тренування серцево-судинної системи.

8. Забезпечення ефективної роботи мікроциркуляторного річища. Різні пранаями впливають на різні ланки мікроциркуляторного річища.

Регулярна практика черевного дихання тренує преартеріоли. Це ─ частина ефективної профілактики гіпертонічної хвороби.

Практика зворотного черевного, або шиплячого дихання дає змогу в рази збільшити приплив крові в мікроциркуляторне річище. Цей ефект можна використовувати як розігрівальний у розминці, і як ефективно відновлювальний після інтенсивної м’язової роботи.

9. Нормалізація тонусу як артеріального, так і венозного відділів ССС.

10. Посилення ефективності роботи як симпатичної, так і парасимпатичної нервової системи відповідно до завдань; гармонізація їхньої взаємодії в рамках роботи вегетативної нервової системи.

Практика дихання правою ніздрею стимулює симпатичні процеси (активізує), лівою ㅡ парасимпатичні (заспокоює).

11. Тренування адекватного забезпечення процесу дихання з боку нервової системи.

Схожим потенціалом володіє, наприклад, очисне дихання.

Пранаями як йогівські практики містять у собі унікальний потенціал: вони синергетизують роботу різних органів і систем людського тіла, а це — основний показник здоров’я. Здоров’я ж є ресурсом, який вкрай необхідний для забезпечення якісної та довготривалої танцювальної практики.

Доповідь Олени Ахрамєєвої на Другому Міжнародному конгресі у сфері дослідження танцю від Міжнародної Ради Танцю при ЮНЕСКО.
Львів, 2019 р