Чи зручно образитися, якщо тобі не подобається те, що робить людина?
Ця стратегія виглядає дуже спокусливою – адже здається, що насупившись і гордо відвернувшись до стіни, можна проманіпулювати іншим. І бути у своїх очах при цьому чомусь правим та благородним.
Зсередини при цьому не завжди помітно, як агресивно та інфантильно виглядає така поведінка. Адже бажаний ефект від холодного ігнорування – це позбавити іншу людину своєї прихильності і цим змусити її вчинити так, як ти хочеш.
І можна поставити питання, а чи покращить така форма спілкування з близькими в довгостроковій перспективі? Адже, поклавши руку на серце, нам і самим не завжди приємно, коли на нас тиснуть і агресують. Чому ж ми чекаємо, що наша злісна емоція образи повинна народити в душі співрозмовника теплі почуття на нашу адресу і бажання йти назустріч? Виходить, що не так і добре ми ставимося до тих людей, на яких дозволяємо собі право ображатися.
А виринувши з дитячих уявлень про те, що інші люди нам щось винні апріорі, можна побачити та напрацювати зріліші та здоровіші форми реалізації своїх бажань. І ефективніші.
Як писав один з моїх улюблених письменників Макс Фрай, дві добрі люди завжди можуть між собою домовитися. Особливо коли ти сам налаштований доброзичливо, розраховуєш на себе і готовий робити перший крок. І чесно платити ресурсами, якщо хочеться щось отримати. Так можна навчитися цінувати близьких людей.
Позбавляйтеся шкідливих звичок) І заводьте корисні: наприклад, заняття йоґою