Людина, яка прочитала перше речення новою мовою, відчуває подолання гори. Людина, яка гортає сторіз в інстаграмі, відчуває легкість ковзання. Але обидва випадки ми називаємо “читання”…
Шукає забави увага, що мимохідь гортає рядки; шукає ідеї, аргументи, доводи увага, що проростає в речення. Такі різні… побіжне та повільне читання.
Повільне читання потребує часу, знань та здатності до тривалої концентрації. Особливо якщо об’єкт читання — першоджерела йоґи. За ці зусилля читач, що подорожує простором ідей, знаходить плід — розуміння. Ми знаємо, як приємно зрозуміти відчуття та думки однієї людини, як же зворушливо розуміння ідей та метафор іншої культури?
Тонка, точна, двохсотрічна мова Хатха-Прадіпіка Джйотсна — місце моїх подорожей цього літа.
Переклад лише перших трьох шлок приніс безліч плодів — від гіпотези про те, звідки взялася ідея сходинок йоґи, до самовизначення філософів:
Філософ — це той, хто сповнений дії, грає з атманом та насолоджується атманом.
Продовжу публікувати переклад на сторінках. Бібліотеки йоґи та запрошую мандрувати зі мною знаннями санскриту на курсі “Санскрит для початківців“. Незабаром деталі 😉
Тетяна Приходько