Зміст сторінки
Відео виконання бхуджангасани а також статті про різні аспекти бхуджангасани, а саме про походження назви бхуджангасани
про згадування бхуджангасани в першоджерелах, анатомію бхуджангасани та йоґатерапевтичні дослідження бгуджангасани.
Початкове положення
Лягти на підлогу обличчям вниз, голову обперти на чоло або підборіддя, з’єднати п’ятки, носки натягнути. Долоні поставити на підлогу трохи попереду голови пальцями вперед, відстань між долонями приблизно 20 см. Тіло, особливо лопатки, максимально розслабити.
Техніка виконання
Вдихаючи, доцільно повільно вигнути спину назад, поступово й почергово піднімати хребець за хребцем, починати від верхніх шийних хребців до попереку. Зафіксувати тіло в досягнутому положенні, продовжувати ритмічне дихання. Виходити з асани потрібно на видиху у зворотній послідовності. Тобто з виходом поступово, немов змія, спочатку опускати поперекові хребці, потім грудні й шийні, останньою опустити голову на підлогу.
Примітка
Під час перебування в основній частині асани варто підтримувати відчуття натяжіння вздовж усього меридіану. «Відпускання» натягу хоча б на одній ділянці повністю нівелює ефект асани.
Bhujaṅgāsana складена з двох слів bhujaṅga змія та āsana поза. Слово bhujaṅga зі свого боку, теж складене з двох — bhuj рука та aṅga частина тіла або тіло. Пряме значення слова bhujaṅga — «руко-тіла» або «та, чиє тіло — це рука».
В асані подовжуємо та скорочуємо м’язи (ексцентричний тип м’язового скорочення), котрі розташовані вздовж передньо-серединного меридіану, або переднього м’язового каналу: ▫️передній м’яз шиї; ▫️грудинно-ключично-соскові мʼязи; ▫️великий грудний м’яз; ▫️прямий м’яз живота; ▫️передній великогомілковий м’яз; ▫️довгий розгинач пальців. Розтягуємо у бхуджангасані: ▫️найширший м’яз спини; ▫️великий круглий м’яз. М’язи, що стабілізують тіло (перебувають
В книзі Light on yoga Айєнгар наводить два варіанти бгуджангасани — простіший та складніший, проте обидва варіанти потребують гнучкості високого рівня.
Гхеранда-самхіта Вогонь травлення в тілі буде постійно збільшуватись, усі хвобороби відступлять, і змієподібна богиня прокинеться (Кундаліні), завдяки виконанню бгуджангасани» (2.43). Такою є найбільш рання згадка пози в тексті «Гхеранда-самхіта», XVII ст. Шрі-таттва-ніддхі Ляжте на живіт, впирайтесь пупком в землю. Підтримуйте тіло двома руками, як стовпами. (12) Ляжте на живіт і
Воістину, санскрит – мова прикметників. У тому сенсі, що часто найцікавіша інформація міститься в яскравих епітетах та описах, які ми, виховані на канцеляриті та інфостилі, звикли пропускати. Вчора у цьому в черговий раз переконався. Зацікавився маловідомим текстом про чакри – Чакра-каумуді (на європейські мови не перекладався (або ж я не
Термін «чакра» та назви конкретних чакр мають альтернативи. Щодо першого, то в текстах у близькому контексті зустрічаються терміни «адхара», «стхана» (Горакша-паддхаті), «грантха». Втім, у одниих текстах ці слова позначають різне, а в деяких, як, наприклад, в Нетра-тантре виділяють різну кількість чакр, архар, грантх і т.д. ṛtucakraṃ svarādhāraṃ trilakṣyaṃ vyomapañcakam ||
Існує думка, що концепція чакральної системи та практики з нею — продукт середньовічної йоґи. Це не так. Уперше термін «чакра» в контексті, що нас цікавить, зустрічається вже в «Йоґа-сутрі». nābhi-cakre kāya-vyūha-jñānam ॥3.29॥ [Завдяки сам’ямі] на набхі-(пупковій) чакрі [з’являється] знання будови тіла. Перші переклади англійською (і перші зображення на Заході) Перше
У попередній статті я визначив концептуально своє бачення ішварапранідгани. Тепер я спробую розглянути це питання з більш «практичної» точки зору, під кутом того, як саме формувати цей стан і з яких елементів він складається. Як методологію розгляду я візьму концепцію чакральної системи людини. І для того, щоб не виникало непорозумінь
Варто ще раз повернутися до анатомічних особливостей будови шийного відділу хребта. В нас є 7 шийних хребців. Поперечні відростки кожного мають так званий хребетно-артеріальний отвір. Сукупно ці отвори утворюють канал. Водночас невеликий зсув окремого хребця змінює траєкторію каналу, оскільки це не єдине кісткове утворення, а послідовне чергування отворів. У каналі
Бгуджанґасана (поза змії) та споріднена до неї сарпасана – пози, які максимально інтенсивно залучають м’язи шийно-потиличної та грудної зон. Необхідним рухом в обох асанах є нахил шиї назад і одночасне її витягування – тільки в цьому виконанні асана включає передньосередній меридіан та впливає на організм (Сафронов А.Г. «Йога: фізіологія,
Що ще цікавого відбувається під час практики бгуджанґасани з нашим тілом? Наприклад, цікаві процеси відбуваються з нашою серцево-судинною системою. По-перше, перерозподіл крові з цікавою динамікою. На першій хвилині виконання асани з допомогою УЗД сканера ми бачимо знижений приплив крові до серця. Це закономірно — ми підняли голову над поверхнею
Для входу в бгуджанґасану одні з перших м’язів, які ми залучаємо – підпотиличні м’язи. Що ми знаємо про них? Їх шість пар (усі разом м’язи цієї групи створюють конфігурацію, яка нагадує зірку, тому в ряді джерел їх називають “підпотиличною зіркою”). Вони маленькі та короткі. Вони статичні (структура м’язового волокна така,
У попередній статті ми говорили про те, як збудувати задній м’язовий канал на прикладі пози змії. Поступове та рівномірне концентричне скорочення м’язів(примітка¹), що становлять задній м’язовий канал для створення рівномірного натягу по передній поверхні тіла в позі змії – простий та ефективний ключ при виконанні асани. І відразу внесемо невелике
