Брахмачар’я: значення терміна без упереджень щодо сексу

Сьогодні я побачив коментар однієї з викладачок йоги щодо брахмачар’ї. Йшлося про її успішну відмову від сексу як одну з практик, описаних у «Йога-сутрах» Патанджалі. Судячи з лайків, ці погляди поділяють ще декілька практикуючих викладачів. Мене ж насторожило її висловлювання. Такий погляд — груба помилка. Уявляючи, скільки енергії й часу ця дівчина витрачає на те, щоб позбавити себе яскравості життя без жодних на те підстав, а також скількох людей вона може втягти в цю оману, я надихнувся написати це пояснення.

1. Етимологія терміна «брахмачар’я», та й його значення в ранніх упанішадах зовсім інакші, ніж у сучасних перекладах.

«Чар’я» походить від кореня «чар» — 1) ходити, блукати, 2) жити [1]. «Чар’я» означає «практикуючи» або «виконуючи» (to be practiced or performed) [2]. Тобто дослівно «брахмачар’я» — це «практикуючи Брахму» або «слідуючи Брахмі».

Щоб побачити більш давнє значення брахмачар’ї (до «Йога-сутр», II–V ст. н.е.), звернімося, наприклад, до Чхандог’я-упанішади (VIII–VI ст. до н.е.). Наводжу приклад перекладу Сиркіна (VIII.5.1 – VIII.5.4):

1. І те, що називається жертвопринесенням, — це і є учнівство (брахмачар’я), бо лише учнівством (брахмачар’я) знаходить цей [світ Брахмана] знавець. І те, що називається принесеним у жертву, — це і є учнівство (брахмачар’я), бо лише здійснивши жертвопринесення учнівством (брахмачар’я) він знаходить Атмана.
2. І те, що називається саттраяною, — це і є учнівство (брахмачар’я), бо лише учнівством (брахмачар’я) він знаходить спасіння свого єства. І те, що називається обітом мовчання, — це і є учнівство (брахмачар’я), бо лише учнівством (брахмачар’я) він знаходить Атмана і розмірковує.
3. І те, що називається постом, — це і є учнівство (брахмачар’я), бо не гине Атман, якого він знаходить учнівством (брахмачар’я). І те, що називається життям у лісі, — це і є учнівство (брахмачар’я). Адже, воістину, і Ара, і Нья — океани у світі Брахмана в третьому небі звідси. Там — озеро Айраммадія, там — смоківниця, що точить сому, там — фортеця Брахмана — Апараджита, золотий [палац], збудований Владикою.
4. Хто учнівством (брахмачар’я) знаходить і Ару, і Нья — ці океани у світі Брахмана, — тим і належить світ Брахмана, ті здатні діяти як забажають у всіх світах.

У цьому випадку під брахмачар’єю мається на увазі учнівство. Більше того, чітко описані практики брахмачар’ї: жертвопринесення (яджня), процедура жертвопринесення (саттраяна), обітниця мовчання (мауна), піст (анасакяяна), життя в лісі (араньяяна). Зрозумілі й плоди дотримання таких настанов: знаходження своєї духовної сутності — Атмана (в упанішадах Атман розглядається як духовне осердя, що коріниться в усіх свідомих істотах [3]). Целібат узагалі не згадується, хоча чітко видно техніки, що приборкують мовлення (мауна), харчування (анасакяяна) тощо.

2. Патанджалі як брахмачар’ю розуміє лише Яму, тобто контроль [4]. А у першого з відомих коментаторів, В’яси, дається визначення: Брахмачар’я — це контроль (сам’ЯМА) прихованих чуттів (гупта індрія) [5]. Тут також не йдеться про целібат. Контроль — це, звісно, не «відмова від», а все ж таки здатність керувати, у даному випадку — «прихованими індріями» (докладно про історію плутанини навколо брахмачар’ї в «Йога-сутрах» та в пізніших коментарях у статті Андрія Сафронова).