«Хатха-йоґа-прадіпіка1» Сватмарами з коментарем «Джйотсна2» Брахмананди
Перший розділ
Шлока 1 #
śrī-ādi-nāthāya namaḥ astu tasmai yena upadiṣṭā haṭha-yoga-vidyā |
vibhrājate pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor adhirohiṇī iva || 1 ||3
Привітання великому Адінатху, завдяки настановам якого наука хатха-йоґи, мов сходи, полегшує шлях тому, хто бажає піднятися до найвищої раджа-йоґи.
Коментар «Джйотсна» до 1 шлоки #
guruṃ natvā śivaṃ sākṣāt brahmānaṃdena tanyate ॥ haṭha-pradīpikā jyotsnā yoga-mārga-prakāśikā ॥ idānīṃ-tanānāṃ subodha-artham asyāḥ suvijñāya gorakṣa-siddhāṃta-hārdam । mayā meruśāstri-pramukhya-abhiyogāt sphuṭaṃ kathyate atyaṃta-gūḍhaḥ api bhāvaḥ ॥
Віддавши шану самому вчителеві Шиві, Брахмананда освітлює шлях йоґи за допомогою [коментаря] «Джйотсна». Завдяки ревній практиці головного з [викладеного] Меру-шастріном4, я пізнав серце вчення Ґоракші. Тепер я проясню сокровенний сенс «Хатха-йоґа-прадіпіки», щоб полегшити її розуміння сучасниками (idānīṃtana).
mumukṣu-jana-hita-arthaṃ rāja-yoga-dvārā kaivalya-phalāṃ haṭhapradīpikāṃ vidhitsuḥ parama-kāruṇikaḥ svātmārāma-yogi-īṃdraḥ tat-pratyūha-nivṛttaye haṭhayoga-pravartaka-śrīmadādinātha-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ tāvad ācarati śrī ādināthāya iti ādinā || tasmai śrī ādināthāyanamahastu iti anvayaḥ ।
Сповнений найвищого милосердя володар йоґінів Сватмарама5 забажав створити таку «Хатха-йоґа-прадіпіку», яка приводить до визволення (kaivalya-phala) і яка підходить людям, що бажають досягти визволення (mumukṣu-jana-hita-artha), за допомогою раджа-йоґи. Для усунення перешкод [у своєму починанні]6 він склав першу шлоку саме так, щоб висловити привітання великому Адінатху7, творцеві Хатха-йоґи8.
ādiḥ ca asau nāthaḥ ca ādi-nāthaḥ sarva-īśvaraḥ śivaḥ iti arthaḥ | śrīmān ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya | śrī-śabdaḥ ādiḥ yasya saḥ śrī-ādiḥ śrīḥ ādiḥ ca asau nāthaḥ ca śrī-ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya | śrī-nāthāya viṣṇave iti vā arthaḥ |
[Що стосується слів] великому Адінатху9. Якщо Адінатх (ādi-nātha) — це складене слово типу карма-дхарая10, у якому слово ādi перекладається як первинний, початковий, а nātha як володар, то ādi-nāthaḥ перекладається як первинний володар, тобто володар над усім, тобто Шива. Що стосується слова śrī, у цьому разі воно перекладається як прославлений. Тобто текст присвячено Прославленому Шиві. Однак śrī ādi-nātha може бути самасою типу бахуврихи, тоді śrī-ādi-nātha [перекладається як] володар над Шрі (одне з імен Лакшмі) та іншими, тобто чоловік Шрі, тобто Вішну. У цьому разі текст присвячено Вішну.
yena ādi-nāthena upadiṣṭā giri-jāyai haṭha-yoga-vidyā ha-śca ṭha-śca haṭhau sūrya-candrau tayor yogaḥ haṭha-yogaḥ etena haṭha-śabda-vācyayoḥ sūrya-candrākhyayoḥ prāṇāpānayoḥ aikya-lakṣaṇaḥ prāṇāyāmo haṭha-yoga iti haṭha-yogasya lakṣaṇaṃ siddham | tathā ca uktaṃ gorakṣa-nāthena siddha-siddhānta-paddhatau | ha-kāraḥ kīrtitaḥ sūryaḥ ṭha-kāraś candraḥ ucyate | sūryā-candramasor yogād haṭha-yogaḥ nigadyate | iti | tat-pratipādikā vidyā haṭha-yoga-vidyā haṭha-yoga-śāstram iti yāvat | giri-jāyai ādi-nātha-kṛto haṭha-vidyopadeśo mahākāla-yoga-śāstrādau prasiddhaḥ |
Отже, Адінатх виклав Парваті науку хатха-йоґи. Термін хатха-йоґа слід розуміти як поєднання ха і тха. Під складами ха і тха мається на увазі сонце й місяць, тобто прана11 й апана12. Те, що характеризується поєднанням прани й апани — це пранаяма13. Тобто хатха-йоґа — це пранаяма. Так слід розуміти цей термін. З цього ж приводу цитата Ґоракша-натха з «Сіддха-сіддханта-паддхаті»:
«Склад ха позначає сонце, тха — місяць. Термін хатха-йоґа походить від поєднання сонця й місяця. Знання, що пояснює це поєднання — знання хатха-йоґи, тобто наука хатха-йоґи. Саме цю науку, відому серед інших великих йоґа-шастр, Шива виклав Народженій-від-гори14».
prakarṣeṇa unnataḥ pronnataḥ mantra-yoga-haṭha-yoga-ādī-nāma-dhara-bhūminām uttara-bhūmitvāt rājayogaḥ yaḥ pronnatatvam | rāja-yogaḥ ca sarva-vṛtti-nirodha-lakṣaṇaḥ asamprajñāta-yogaḥ | tam icchor mumukṣor adhirohiṇī iva adhiruhyate anayā iti adhirohiṇī niḥśreṇi iva vibhrājate viśeṣeṇa bhrājate śobhate | yathā pronnata-saudham āroḍhum icchor adhirohiṇī anāyāsena saudha-prāpikā bhavati evaṃ haṭhapradīpikāpi pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor anāyāsena rāja-yoga-prāpikā bhavati iti upamālaṅkāraḥ | indravajrākhyaṃ vṛttam |
[Під словами] найвищої [раджа-йоґи] (pronnata) мається на увазі у найвищій мірі видатна, тобто та, що знаходиться на вищому щаблі стосовно мантра-йоґи, хатха-йоґи й лайя-йоґи. Раджа-йоґа, маючи ознаку контролю всіх станів свідомості (sarvavṛtti-nirodha-lakṣaṇa), підходить для стану, що перевищує пізнання (asamprajñāta). [Що стосується слів шлоки] тому, хто бажає піднятися до найвищої раджа-йоґи,
має на увазі той, хто прагне до визволення.
[Фраза] мов сходи, полегшує шлях (adhirohiṇī iva … vibhrājate) позначає, що [практик] ніби піднімається (adhiruhyate) за допомогою раджа-йоґи по драбині, яка світиться, тобто освітлює [шлях]. Подібно до того, як сходи існують для того, щоб бажаючий піднятися на саму вершину замку зробив це безперешкодно, так само і «Хатха-йоґа-прадіпіка» існує для бажаючого безперешкодно опанувати найвищу
раджа-йоґу.
Перша шлока складена розміром індра-ваджра.
1 Буквально haṭha-pradīpikā перекладається як світло або висвітлення хатхі.
2 Буквально назва коментаря jotsnā перекладається як місячне сяйво.
3 Тут і далі в санскритському тексті знято сандгі та розділено слова у складених словах.
4 Вчитель Брахмананди.
5 Сватмарама – ймовірний автор «Хатха-йоґа-прадіпіки».
6 Тут і далі у квадратних дужках ми вставляємо слова, які маються на увазі, але відсутні в тексті через специфіку санскритського наукового стилю для того, щоб викладати думку максимально коротко.
7 Одне з імен Шиви.
8 У цьому випадку Хатха-йоґа з великої літери, оскільки вказується система знань, чиїм творцем тут вказується Шива.
9Тут і далі виділяємо ті слова основного тексту «Хатха-йоґа-прадіпіки», які пояснюються у конкретному пасажі коментаря «Джйотсна».
10Іменник і прикметник.
11Вдих або тип життєвої енергії.
12Видих або тип життєвої енергії.
13 У даному контексті prāṇāyāma може означати контроль життєвої енергії.
14Girijā Народжена-від-гори — одне з імен Парваті.
Шлока 2 #
praṇamya śrī-guruṃ nāthaṃ svātmārāmeṇa yoginā |
kevalaṃ rāja-yogāya haṭha-vidyā upadiśyate || 2 ||
Привітавши великого вчителя Натха, йоґін Сватмарама зазначає, що наука хатха-йоґи [існує] виключно для раджа-йоґи.
#
Коментар до 2 шлоки #
Замість безлічі присвят [різним учителям] [Сватмарама] склав одну, присвячену найвищому вчителю, оскільки одна ця шлока запобігає безлічі перешкод.
[Після] йогін Сватмарама привітав, тобто вклонився з глибокою відданістю своєму вчителю, тим самим окреслюючи тему і призначення цього тексту14.
Вчителем Сватмарами був уславлений Натх. Під йогіном [у зверненні до Сватмарами] мається на увазі той, чий[стан] — йога.
З приводу слів шлоки «наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги» мається на увазі, що наука хатха-йоги викладається тільки для раджа-йоги. Тобто головний плід хатха-йоги — це раджа-йога, але не надздібності (сіддхі). Надздібності лише супроводжують раджа-йогу. Тому темою цього тексту є хатха-йога, невід’ємна від плоду у вигляді раджа-йоги. Плодом тексту є звільнення методом раджа-йоги. Бажання цього плоду – це мотив. Коли [практик] пізнає те, що слід пізнати у цьому тексті, поєднуються текст і [його] тема. При виконанні практик [тексту], текст співвідноситься зі звільненням. При вдосконаленні цих практик виникає зв’язок між назвою твору, звільненням і плідною йогою.
Шлока 3 #
Сватмарама, сповнений милосердя, встановлює Хатха-прадіпіку для тих, у кого немає знання раджа-йоги через сум’яття темрявою безлічі думок.
Коментар до шлоки 3 #
Існує такий сумнів — «Що користі від викладу хатха-йоги для звершення в раджа-йозі, [звершення в раджа-йозі досягають] лише завдяки мантра-йозі, сагуна-дгʼяні, ніргуна-дґʼяні, мудрам та подальшим практикам». Ця книжка каже наступне: «Ті йоґіни, що не змогли досягти звершення в раджа-йозі за допомогою мантра-йоги, дг’ян і мудр, досягнуть успіху в раджа-йозі завдяки хатха-йозі» — такою є безліч думок. Сум’яття — це невігластво, що виникає у глибокій темряві безлічі думок з приводу мантра-йоги та наступних практик. Тому, хто бажає опанувати раджа-йоґу, та заради цього практикує всі ці вправи, [Сватмарама далі] наголошує «без хатхи немає раджа-йоґи».
Сповнений милосердя — це або той, хто діє через милосердя, або той, хто має милосердний вигляд, тобто стан милосердя. Отже, причина [створення Прадіпіки] позначена як співчуття до незнання.
Сватварама — той, що насолоджується своїм атманом.
З приводу назви «Хатха-прадіпіка» є два варіанти трактування. Перший — «та, що немов лампа освітлює хатха-йоґу». Другий варіант — «хатха є світильником для раджа-йоґи, оскільки підсвічує її».
Що стосується виразу «встановлює Хатха-прадіпіку», мається на увазі, що Сватмарама створює Хатха-прадіпіку як найкращий серед філософів, оскільки досяг сьомого ступеня пізнання.
Найкращого філософа шруті12 описують так — це той сповнений активності, хто грає з атманом та насолоджується атманом.
Про сім ступенів пізнання сказано в «Йоґа-васіштсі»: Перший ступінь пізнання називається Шубхечха (бажання прекрасного). Вічарана (рефлексія) – другий. Третій – Тануманаса (тонке зосередження розуму). Саттва-патті (набуття істини) — четвертий. Після — Асамсакті (без прихильності). Шостий — Паратха-абхавіні (не виникнення інших об’єктів, крім найвищого). Сьомий ступінь пізнання відомий як Турья-га (що веде до найкращого [стану]).
Значення цих шлок наступне: Перший ступінь пізнання йоґіни описують як той, чиє ім’я Шубхечха, на ньому є бажання звільнення від насильства. Цей ступінь передує спокою і співвідноситься з вівекою та вайраґʼєю. Вічарана — це другий ступінь пізнання, що має природу навчання та роздумів. Третій ступінь пізнання Тану-манаса — це глибока медитація, що знов і знов виконується за допомогою тонко-[зосередженого] розуму, подібного до потоку, що прагне єдиного істинного об’єкта, коли відкинуто решту об’єктів. Такими є три ступені [пізнання]. На них [йоґін] називається «садхака» (практик). Три [перші] описані щаблі йоґи — без розрізнення. Після четвертого буде п’ятий ступінь, званий Асамсакті, на якому виникає байдужість до набуття здібностей. На цьому щаблі йогін повертається до себе. Здобувши цей щабель він вважається кращим із філософів. Коли органи чуттів перебувають у саттвічно-чистому стані, завдяки трьом попереднім щаблям, настає четвертий ступінь пізнання, Саттва-апатті. Він проявляється у формі такої активності сприйняття: «я є брахман». Четвертий ступінь — із плодом. Коли йоґін опановує цей щабель, його називають філософом. Це ступінь йоґи з розрізненням. На тому шостому ступені пізнання, що має назву Пара-артха-абхавіні, практик не актуалізує [інших] об’єктів крім Пара-брахмана. Сьомий ступінь відомий як Турья-га13. На ньому йоґін вже не відрізняється від вищого [об’єкта], а також від себе. Досягши цього ступеня [йогін] називається найкращим із філософів.
Так вважали давні писання. Тепер ми називаємо [такого практика] дживан-мукта — звільнений за життя. Досить же розлогих промов.
12 Тексти ведійського періоду.
13 Відсилання до рядка Шіва-сутри jāgrat-svapna-suṣupti-bhede turyā-bhoga(saṃvit)sambhavaḥ — насолода четвертим станом (турʼя) полягає в розрізненні пробудження, сну та глибокого сну.