Хатха-йоґа-прадіпіка Джйотсна

«Хатха-йоґа-прадіпіка¹» Сватмарами з коментарем «Джйотсна²» Брахмананди

 

Перший розділ

 

 

Стосовно назви «Хатха-прадіпіка», а точніше «Хатха-йоґа-прадіпіка», існує два варіанти її прочитання. Перше — «Висвітлення хатха-йоґи», внаслідок того, що текст проясняє (prakāśakatvāt) хатха-йоґу подібно до лампи. Друге — «Світильник хатха-йоґи», оскільки хатха-йоґа ніби є світильником для раджа-йоґи, підсвічуючи її. Що стосується виразу встановлює «Хатха-прадіпіку», мається на увазі, що Сватмарама створює «Хатха-прадіпіку» як найкращий серед знавців духовного (brahma-vid¹⁶), оскільки досяг сьомого щабля пізнання. Про найкращого серед знавців духовного писання кажуть так: «це той, хто грає з атманом, насолоджується атманом, сповнений активності» (ātma-krīḍaḥ ātma-ratiḥ kriyā-vān).

 

sapta bhūmayaḥ ca uktāḥ yoga-vāsiṣṭhe jñāna-bhūmiḥ śubhecchā-ākhyā prathamā samudāhṛtā | vicāraṇā dvitīyā syāt tṛtīyā tanu-mānasā || sattvāpattiḥ caturthī syāt tataḥ asaṃsakti-nāmikā | parārthābhāvinī ṣaṣṭhī saptamī turyagā smṛtā || asyārthaḥ |

 

Про сім щаблів пізнання в «Йоґа-васіштсі» сказано так:
     Перший щабель пізнання називається Шубхечха¹⁷(śubhecchā).
     Вічарана¹⁸(vicāraṇā) — другий.
     Третій — Тану-манаса¹⁹ (tanu-mānasā).
     Саттва-патті²⁰ (sattvāpatti) — четвертий.
     Після — Асамсакті²¹ (asaṃsakti).
     Шостий — Парартха-абхавіні²² (parārthābhāvinī).
     Сьомий щабель пізнання відомий як Турʼя-ґа²³ (turyagā).

Далі — сенс цих рядків.

 

śubhecchā-iti ākhyā yasyāḥ sā śubhecchā-ākhyā | viveka-vairāgya-yutā śamādi-pūrvikā tīvra-mumukṣā prathamā jñānasya bhūmiḥ bhūmikā udāhṛtā kathitā, yogibhiḥ iti śeṣaḥ |1| vicāraṇā śravaṇa-manana-ātmikā dvitīyā jñāna-bhūmiḥ syāt |2| aneka-artha-grāhakaṃ manaḥ yadā aneka-arthān parityajya sad-eka-arthavṛtti-pravāha-vad bhavati tadā tanu-mānasaḥ yasyāṃ sā tanu-mānasā nididhyāsana-rūpā tṛtīyā jñānabhūmiḥ syād iti śeṣaḥ |3| imāḥ tisraḥ sādhana-bhūmikāḥ | āsu bhūmiṣu sādhakaḥ iti ucyate |

 

Перший щабель пізнання описаний йоґінами як той, назва якого шубгечха, на ньому є сильне бажання визволення (tīvra-mumukṣā). Цей щабель передує спокою (śama) і співвідноситься з вівекою й вайраґʼєю. Вічарана — це другий щабель пізнання, що має природу навчання й роздумів (śravaṇa-manana). Коли розум (manas), що збирає безліч сенсів, відкидає їх і стає подібним до стану потоку, спрямованого єдиною суттю, цей стан є третім щаблем пізнання тану-манаса, що має форму глибоких і повторюваних роздумів (nididhyāsana-rūpā) у тонко-[зосередженому] розумі. Такими є три щаблі [пізнання], що співвідносяться з терміном sādhana. На них [йоґін] називається практик (sādhaka).

 

tisṛbhiḥ bhūmikābhiḥ śuddha-sattve antaḥkaraṇe ‘ahaṃ brahma asmi’ iti ākāra-apekṣa-vṛtti-rūpā sattvāpatti-nāmikā caturthī jñāna-bhūmiḥ syāt | caturthī iyaṃ phala-bhūmiḥ | asyāṃ yogī brahmavid iti ucyate | iyaṃ samprajñāta-yoga-bhūmikā |4| vakṣyamāṇāḥ tisraḥ asamprajñāta-yogabhūmayaḥ | sattvāpatter anantarā sattvāpatti-saṃjñikā ayaṃ bhūmau upasthitāsu siddhiṣu asaṃsaktasya asaṃsakti-nāmikā pañcamī jñāna-bhūmiḥ syāt | asyāṃ yogī svayam eva vyuttiṣṭhate | etāṃ bhūmiṃ prāptaḥ brahma-vid-varaḥ iti ucyate |5| para-brahmātiriktam arthaṃ na bhāvayati yasyāṃ sā parārthābhāvinī ṣaṣṭhī jñāna-bhūmiḥ syāt | asyāṃ yogī para-prabodhitaḥ eva vyutthitaḥ bhavati | etāṃ prāptaḥ brahma-vid-varīyān iti ucyate |6| turyagā nāma saptamī bhūmiḥ smṛtā | asyāṃ yogī svataḥ parataḥ vā na vyutthānaṃ prāpnoti | etāṃ prāptaḥ brahma-vidvariṣṭhaḥ iti ucyate |7|

 

Коли органи чуття (karaṇa) набувають істинно чистого стану (śuddha-sattve) завдяки трьом попереднім щаблям, настає четвертий щабель пізнання — Саттва-апатті, у формі такої активності сприйняття: «Я є Брахма» (ahaṃ brahma asmi). Четвертий — щабель із плодом. На ньому йоґін називається знавцем духовного (brahma-vid). Цей щабель йоґи з розрізненням (saṃprajñāta). Три [наступні] описані щаблі йоґи — без розрізнення. Коли на цьому щаблі здобуті надздібності (siddhi), у байдужого [до них] виникає пʼятий щабель, що називається Асамсакті. На цьому щаблі йоґін набуває сили (vyuttiṣṭhate). Здобувши цей щабель, він вважається найкращим зі знавців духовного (brahma-vid-vara). На шостому щаблі пізнання, який має назву Парартха-абхавіні, практик не актуалізує [інших] обʼєктів, крім Пара-брахмана. Сьомий щабель відомий як Турʼя-ґа. На ньому в йоґіна більше не виникає протилежного стану [від шостого щабля] ні з власних, ні з зовнішніх причин. Досягнувши цього щабля, [йоґін] називається найкращим зі знавців духовного.

 

tatra pramāṇa-bhūtā śrutiḥ atra eva uktā pūrvam | ayam eva jīvan-muktaḥ iti ucyate saḥ eva atra svātmārāma-padena uktaḥ iti alaṃ bahu-uktena || 3 || 

Давні писання проголошують: «Першим визволеним за життя (jīvan-mukta) є зазначений тут Сватмарама». Досить же просторих промов.

 

¹⁶ Буквально, brahma-vid — знавець Брахмана, проте тут brahma може бути вказівкою на найвищі духовні стани.
¹⁷ бажання прекрасного. 
¹⁸ рефлексія. 
¹⁹ витончення розуму.
²⁰ здобуття істини. 
²¹ та, що не має прив’язаностей.
²² та, де немає виникнення інших об’єктів, крім найвищого.
²³ та, що веде до найкращого [стану]. 

 

Шлока 4 #

haṭha-vidyāṃ hi matsyendra-gorakṣa-ādyāḥ vijānate |
svātmārāmaḥ athavā yogī jānīte tat-prasādataḥ || 4 ||

Ґоракша, Матсьєндра та інші [вчителі] осягнули науку хатхи.
Йоґін Сватмарама ж осягнув [її] з ласки цього [Ґоракші].

#

Коментар до 4 шлоки #

mahat-sevitatvād haṭha-vidyāṃ praśaṃsan, svasya api mahat-sakāśād haṭha-vidyā-alābhād gauravaṃ dyotayati haṭha-vidyāṃ hi iti || hi iti prasiddham | matsyendraḥ ca gorakṣaḥ ca tau ādyau yeṣāṃ te matsyendra-gorakṣa-ādyāḥ ādya-śabdena jālandhara-nātha-bhartṛhari-gopīcandra-prabhṛtayaḥ grāhyāḥ | te haṭha-vidyāṃ haṭha-yoga-vidyāṃ vijānate viśeṣeṇa sādhana-lakṣaṇa-bheda-phalaiḥ jānanti iti arthaḥ | svātmārāmaḥ svātmārāma-nāmā | athavā śabda-samuccaye | yogī yoga-vān tat-prasādataḥ gorakṣaprasādāt jānīte ity anvayaḥ | 

 

Вихваляючи науку хатха-йоґи внаслідок власної великої пошани до неї, а також внаслідок здобуття знання хатха-йоґи безпосередньо від великих, [він] виражає повагу — [так слід розуміти фразу] науку хатхи.

[Що стосується фрази] Ґоракша, Матсьєндра та інші [вчителі], слово інші вказує на Джаландхара-натха, Бхартріхарі, Ґопічандру та інших. Вони пізнали науку хатхи, тобто науку хатха-йоґи, у тому сенсі, що вони особливим чином виділяють [хатха-йоґу] за практиками (sādhana), ознаками (lakṣaṇa), частинами (bheda) і плодами (phala).

Слово svātmārāmaḥ є власним іменем. Слово athavā — поʼєднання. Під словом йоґін (yogī) мається на увазі той, хто володіє йоґою. Пізнав з ласки цього (tat-prasādataḥ) означає завдяки прихильності Ґоракші.

 

mparama-mahatā brahmaṇā api iyaṃ vidyā seviti iti atra yogi-yājñavalkya-smṛtiḥ । ‘hiraṇya-garbhaḥ yogasya vaktā na anyaḥ purātanaḥ ।’iti vaktṛtvaṃ ca mānasa-vyāpāra-pūrvakaṃ bhavati iti mānasa-vyāpāraḥ arthāt āgamaḥ । tathā ca śrutiḥ – ‘yan-manasā dhyāyati tad-vācā vadati’ iti | bhagavatā iyaṃ vidyā bhāgavatāḥ anuddhavādīn pratyuktā | śivas tu yogaḥ prasiddhaḥ eva | evaṃ ca sarva-uttamaiḥ brahma-viṣṇu-śivaiḥ sevitā iyaṃ vidyā |

 

Цю науку шанував навіть у найвищій мірі великий Брахма, про що сказано в «Йоґі-яджнявалкʼя-смріті»: «Йоґу проголосив Брахма (hiraṇya-garbha), а не хтось інший із давніх». Проголошення є таким, чому передує активність розуму, відповідно, [у нього] передбачається активність розуму, оскільки й Веди (śruti) вказують: «Про що [людина] в розумі думає (dhyāyati), те вона й говорить словами»²⁴. Вішну (bhagavatā) проголосив цю науку своїм послідовникам, починаючи з Уддхави. Але також і Шива прославлений як йоґін. Таким чином, усі верховні [божества], а саме Брахма, Вішну й Шива, шанували цю науку.

 

na ca brahma-sūtra-kṛtā vyāsena yogī nirākṛtaḥ iti śaṅkanīyam | prakṛti-svātantrya-vidbhiḥ bheda-aṃśamātrasya nirākaraṇāt | na tu bhāvanā-viśeṣa-rūpa-yogasya | bhāvanāyāḥ ca sarva-saṃmatatvāt tāṃ vinā sukhasya api asambhavāt |

 

Також слід піддати сумніву таке твердження: «Йоґа була відкинута Вʼясою, творцем “Брахма-сутри”²⁵» . [Цей сумнів виникає] внаслідок відкинення Вʼясою частини [санкхʼї], а саме [ідеї] незалежності природи (prakṛti)²⁶. А також це не так у контексті практики [внутрішнього] споглядання йоґи (bhāvanā), внаслідок того, що вона (bhāvanā) узгоджується з усім і внаслідок неможливість щастя без неї.

 

yathā-uktaṃ bhagavad-gītāsu²⁷

na asti buddhir ayuktasyana ca ayuktasya bhāvanā ।
na ca abhāvayataḥ śāntiḥ aśāntasya kutaḥ sukham || 

А також у «Бгаґавад-ґіті» говориться:
     Незосереджений не володіє [усталеним] розумом.
     У незосередженого немає [внутрішнього] споглядання.
     Той, хто не здатний споглядати, не має спокою.
     Звідки ж щастя в того, хто не здобув [внутрішнього] спокою?

 

iti nārāyaṇa-tīrthaiḥ apy uktam

svātantrya-satyatva-mukhaṃ pradhāne satyaṃ ca cid-bheda-gataṃ vākyaiḥ |
vyāsaḥ nirācaṣṭa, na bhāvanā-ākhyaṃ yogaṃ, svayaṃ nirmita-brahma-sūtraiḥ ||ʼ

api ca

ātma-pradaṃ yogaṃ vyākarot matimān svayam |
bhāṣyādiṣu tataḥ tatra ācāryaḥ pramukhaiḥ mataḥ || 

 

Також сказано й Нараяна-тіртхою²⁸:

У своїх «Брахма-сутрах» Вʼяса спростовує незалежну реальність праматерії (pradhāna), а також спростовує невідокремленість від свідомості (cid)²⁹, однак йоґу, що називається [внутрішнім] спогляданням (bhāvanā-ākhya), він не спростовує.

А також:

Сам мудрець [Вʼяса] пояснив йоґу як ту, що дарує атман, у коментарі «Бгашʼя» до «Брахма-сутр» — [такої думки] дотримуються видатні вчителі.

 

mataḥ yogaḥ bhagavatā gītāyām adhikaḥ anyataḥ | kṛtaḥ śuka-ādibhiḥ, tasmād atra santaḥ atisādarāḥ | iti vedeṣu yajñeṣu tapaḥsu ca eva dāneṣu yat-puṇya-phalaṃ pradiṣṭam atyeti | tat sarvam idaṃ viditvā yogī paraṃ sthānam upaiti ca ādyam | iti bhagavad-ukteḥ kiṃ bahunā jijñāsuḥ api yogasya śabda-brahmaḥ ativartate iti vadatā bhagavatā yoga-jijñāsoḥ apy autkṛṣṭyaṃ varṇitaṃ, kim uta yoginaḥ | nārada-ādi-bhaktaśreṣṭhaiḥ yājñavalkya-ādi-jñāni-mukhyaiś ca asyāḥ sevanād bhakta-jñānināṃ apy aviruddhā ity uparamyate |

«Бгаґавадґіта» стверджує йоґу як ту, що перевершує інші [шляхи]. Її практикували Шука та інші [мудреці], тому мудреці шанують [її]. Так стверджував Володар (Вішну), він указував перевагу того, хто [лише] бажає пізнати йоґу, над тим, хто практикує ритуали Вед (śabda-brahma). Наскільки ж більша перевага йоґіна, [який уже опанував йоґу]!

Отже, Нарада та інші видатні бгакти, а також Яджнявалк’я та інші провідні мудреці вважають, що служіння цієї [науки хатха-йоґи] не є забороненим³⁰ ні для цих бгактів (bhakta), ні для мудреців (jñānin) — такий висновок.

 

²⁴ Аргумент про те, що Брахма міркував про йогу, адже він її проголосив.
²⁵ «Брахма-сутри» — текст, що викладає основи веданти. У «Брахма-сутрах» вказані такі способи звільнення, як пізнання (jñāna), медитація (dhyāna), дія (karma), але не описані практики йоги.
²⁶ Йдеться про те, що веданта відкидала ідею дуальності, яка була базовою для йоґи (санкх’ї). 
²⁷ Шлока 2.68, згідно з виданням Лакшманджу.
²⁸ Цитата з «Бгава-пракашіки» (bhāva-prakāśikā) — коментаря Нараяна-Тіртхи на «Брахма-сутри».
²⁹ Тобто відкидає концепцію дуальності санкх’ї.
³⁰ Тобто є прийнятним. 

 

Шлоки 5-9 #

śrī-ādinātha-matsyendra-śābara-ānanda-bhairavāḥ |
caurāṅgī-mīna-gorakṣa-virūpākṣa-bileśayāḥ || 5 ||
manthānaḥ bhairavaḥ yogī siddhir-buddhaś ca kaṇṭhaḍiḥ ||
koraṇṭakaḥ surānandaḥ siddhipādaś ca carpaṭiḥ || 6 ||
kānerī pūjyapādaś ca nityanātho nirañjanaḥ |
kapālī bindunāthaś ca kākacaṇḍīśvarāhvayaḥ || 7 ||
allāmaḥ prabhudevaś ca ghoḍācolī ca ṭiṇṭiṇiḥ ||
bhānukī nāradevaś ca khaṇḍaḥ kāpālikas tathā || 8 ||
ity-ādayo mahā-siddhā haṭha-yoga-prabhāvataḥ |
khaṇḍayitvā kāla-daṇḍaṃ brahmāṇḍe vicaranti te || 9 ||

Шрі Адінатх, Матсієндра, Шабара, Ананда-Бхайрава, Чаурангін,
Міна, Горакша, Вірупакша, Білеша, йогіни Мантхана-Бхайрава,
Сиддгі-буддха, Кантхаді, Корантака, Сурананда, Сиддгіпада,
Чарпаті, Канері, Пуджьяпада, Нітьянатх, Ніранджана, Капалі,
Біндунатх і Кака-чандішвара, Аллама-Прабхудева,
Гхода-чолі, Тінтіні, Бхануки, Нарадева, Кханда, Капаліка.
Ці та інші великі сиддги³¹ завдяки силі хатха-йоґи,
знищивши кайдани³² часу, мандрують всесвітом (brahmāṇḍe³³).

#

Коментар до шлок 5-9 #

haṭhayoge pravṛttiṃ janayituṃ haṭhavidyayā prāpta-aiśvaryān siddhān āha — śrī ādināthā ity ādinā | ādinātha śivaḥ sarveṣāṃ nāthānāṃ prathamaḥ nāthaḥ | tato nāthasaṃpradāyaḥ pravṛttaḥ iti nātha-saṃpradāyinaḥ vadanti | matsyendra-ākhyaś ca ādinātha-śiṣyaḥ | atra eva kiṃvadantī — 

Щоб пробудити прагнення до хатха-йоґи, [Сватмарама] перелічує сиддгів (siddhān), які досягли могутності за допомогою науки хатха-йоґи, починаючи зі Шрі Адінатха. Адінатх — це Шива, перший серед натхів. Від нього походить традиція натхів — так стверджують послідовники традиції натхів. А учень Адінатха був відомий як Матсьєндра. Про нього існує така легенда.

kadācid ādinātha kasmiṃścid dvīpe sthitaḥ tatra vijanam iti matvā girijāyai yogam upadiṣṭavān | tīra-samīpa-nīra-sthaḥ kaścana matsyaḥ taṃ yogopadeśaṃ śrutvā ekāgra-cittaḥ niścala-kāyaḥ atisthe | taṃ tād-ṛśaṃ dṛṣṭvā anena yogaḥ śruta iti taṃ matvā kṛpālur ādinātha jalena prokṣitavān | sa ca prokṣaṇa-mātrād divya-kāyo matsyendraḥ siddho’bhūt| tam eva matsyendra-nātha iti vadanti|

Одного разу Адінатх перебував на якомусь острові і, вважаючи те місце безлюдним, передавав настанови з йоґи Парваті. Якась риба у воді поблизу берега почула ці настанови, і її свідомість стала односпрямованою, а тіло нерухомим. Побачивши її такою, милосердний Адінатх подумав: «Вона почула йоґу» — і окропив її водою. І лише від цього окроплення вона стала сиддгом Матсьєндрою з божественним³⁴ тілом. Саме його й називають Матсьєндра-натх.

śābara-nāmā kaścit siddhaḥ | ānanda-bhairava-nāmānyaḥ | eteṣām itaretara-dvandvaḥ | chinnahasta-pādaṃ puruṣaṃ hindusthāna-bhāṣāyāṃ caurāṅgī iti vadanti | kadācid ādināthāl labdhayogasya bhuvaṃ paryaṭato matsyendra-nāthasya kṛpāvalokana-mātrāt kutracid araṇye-sthitaś caurāṅgī aṅkurita-hasta-pādo babhūva | sa ca tat-kṛpayā saṃjāta-hasta-pādo aham iti matvā tatpādayoḥ praṇipatya mamānugrahaṃ kuru iti prārthitavān | matsyendro’pi tam anugṛhītavān | tasyānugrahāc caurāṅgī iti prasiddhaḥ siddhaḥ so’bhūt |
mīno mīna-nāthaḥ, gorakṣo gorakṣa-nāthaḥ, virūpākṣa-nāmā bileśaya-nāmā ca | caurāṅgīprabhṛtīnāṃ dvandva || 5 ||

[Далі] згадуються сиддги, один на ім’я Шабара, а другий — Ананда-Бхайрава. Наступний — Чаурангін, говором Індостану так називають людину з відрізаними ногами і руками. Одного разу, коли Матсіендра-натх вже отримав йоґу від Шиви, він мандрував по землі і побачив в одному лісі Чаурангіна. Лише від його співчутливого погляду у каліки відросли руки і ноги. «Я отримав ноги й руки завдяки його милості!» подумавши так, [той] вклонився ногам Масьєндри й сказав «Будь прихильний до мене!» І Матсьєндра виявив прихильність, внаслідок чого Чаурангін також став відомим сиддгом.

[Далі у шлоках перераховуються] Міна, тобто Міна-натх, Горакша, тобто Горакша-натх, Вірупакша і Білеша; починаючи з Чаурангіна імена перераховуються парами [в одному складному слові].

manthāna iti || manthānaḥ bhairavaḥ yogī iti manthāna-prabhṛtīnāṃ sarveṣāṃ viśeṣaṇam || 6 || kānerī iti || kāka-caṇḍīśvara ity-āhvayo nāma yasya sa tathā anye spaṣṭāḥ || 7 || allāma iti || tathāśabdaḥ samuccaye || 8 || ity-ādaya iti pūrvoktā ādayo yeṣāṃ te tathā | ādi-śabdena tārānāthādayo grāhyāḥ | mahāntaś ca te siddhāś ca apratihataiśvaryā ity-arthaḥ | haṭha-yogasya prabhāvāt sāmarthyād iti haṭha-yoga-prabhāvataḥ | pañcamyās tasil |

Bhairavaḥ³⁵ yogī є епітетом для всіх, починаючи з Мантхани. Також у тексті вказані Кака-Чандішвара і так далі. Ці та інші вказує на Тара-натху та інших [великих сиддгів³⁶]. Великі сиддги — це непереможні володарі.

Завдяки величі хатха-йоґи, тобто через силу хатха-йоґи, що виражено відкладним значенням суфікса taḥ у слові prabhāvataḥ.

kālo mṛtyuḥ tasya daṇḍanaṃ daṇḍaḥ deha-prāṇa-viyoga-anukūlo vyāpāraḥ taṃ khaṇḍayitvā chittvā | mṛtyuṃ jitvety-arthaḥ | brahmāṇḍa-madhye vicaranti viśeṣeṇa avyāhata-gatyā carantītyarthaḥ | tad-uktaṃ bhāgavate – yogeśvarāṇāṃ gatim āhur antar-bahis-trilokaḥ pavanāntar-ātmanām’ iti || 9 ||

[У словах] знищили кайдани часу (kāla-daṇḍaṃ) час означає смерть, її кайдани — [це інструмент] покарання, а саме — активність, спрямована на роз’єднання тіла з життєвою енергією (prāṇa). Під їх знищенням мається на увазі їх розрубання. Тобто вони перемогли смерть. Мандрують по всесвіту в сенсі особливим чином переміщуються, не маючи перешкод. Про це сказано в «Бгагаваті³⁷»:
Вважається, що шлях владик йоґи, чий атман входить у вітер — всередині і зовні трьох світів.

³¹ Згідно з «Wilson Sanskrit-English dictionsry» siddha — “a divine personage of undefined attributes or character; a sort of demigod or spirit, inhabiting, together with the Vidyādharas, Munis, &c. the middle air, or the region between the earth and sun.” (“Божествена особа з невизначеними атрибутами чи характером; свого роду напівбог чи дух, що живе разом із відьядхарами, муні тощо в серединному повітрі — або в просторі між землею та сонцем”.)
³² В тексті kāla-daṇḍaṃ, буквально палиця часу, де daṇḍa — це палиця для покарань, тобто підкреслюється покаральна функція часу, тому ми обрали слово кайдани. 
³³ Буквально — яйце Брахми.
³⁴ Ім’я matsyendraḥ перекладається як володар над рибами. 
³⁵ Тут слово bhairavaḥ може як бути частиною імені (Мантана-Бхайрава), так і мати окреме значення і тоді
перекладатися як той, що викликає острах (ознака до yogī). 
³⁶ Мається на увазі список 84 сиддгів.
³⁷ «Бгаґавата-пурана» 2.23. 

 

Шлока 10 #

aśeṣa-tāpa-taptānām samāśraya-maṭhaḥ haṭhaḥ ||
aśeṣa-yoga-yuktānām ādhāra-kamaṭho haṭhaḥ || 10 ||

Хатха — це обитель, яка є притулком
для змучених усіма стражданнями.
Хатха — це черепаха, яка є основою³⁸
для тих, хто практикує всі [види] йоги.

#

Коментар до шлоки 10 #

haṭhasya aśeṣa-tāpa-nāśakatvam aśeṣa-yoga-sādhakatvaṃ ca maṭha-kamaṭharūpakeṇāha aśeṣeti | aśeṣāḥ ādhyātmika-ādhibhautika-ādhidaivika-bhedena tri-vidhāḥ | tatrādhyātmikaṃ dvividham śārīraṃ mānasaṃ ca | tatra śārīraṃ duḥkhaṃ vyādhi-jaṃ mānasaṃ duḥkhaṃ kāmādijam | ādhibhautikaṃ vyāghra-sarpādi-janitam | ādhidaivikaṃ grahādi-janitam | te ca te tāpāś ca tais taptānāṃ santaptānāṃ puṃsāṃ haṭho haṭhayogaḥ samyag āśrīyata iti samāśrayaḥ āśrayabhūtaḥ maṭhaḥ maṭha eva | 

[Слово] maṭhaḥ (оселя, школа) через метафори оселі та черепахи вказує [відповідно] на повне знищення всіх страждань і на досягнення всіх практик йоги. Усі [страждання] бувають трьох видів, а саме: внутрішні (ādhyātmika), зовнішні (ādhibhautika), божественні (ādhidaivika)³⁹.

Внутрішні [страждання, у свою чергу], бувають двох видів — тілесні (śārīraṃ) і ментальні (mānasaṃ). Що стосується тілесних страждань, вони виникають через хвороби. Ментальні виникають через бажання та інше⁴⁰. Зовнішні страждання — ті, що породжуються тиграми, зміями та іншим⁴¹. Божественні страждання виникають через планети (graha) тощо⁴².

Для людей, змучених усіма цими типами страждання, хатха, тобто хатха-йога є тим, до чого вдаються повністю (āśrīyata), тобто [хатха слугує їм] притулком (samāśrayaḥ) і прихистком (āśrayabhūtaḥ), тобто оселею (maṭhaḥ), місцем перебування (maṭhaḥ).

tathā haṭhaḥ aśeṣayogayuktānāṃ aśeṣayogayuktāḥ mantra-yoga-karma-yogādi-yuktās teṣām ādhāra-bhūtaḥ kamaṭhaḥ evaṃ | tri-vidhatāpataptānāṃ puṃsām āśrayo haṭhaḥ yathā ca | viśvādhāraḥ kamaṭha evaṃ nikhilayoginām ādhāro haṭha ity arthaḥ. 

А також, хатха — це схожа на черепаху (kamaṭha) опора (ādhāra-bhūtaḥ) для тих людей, які занурені в усі види йоги, а саме в мантра-йогу, карма-йогу та інші. [Далі вказується на порівняння, що існує між двома частинами шлоки, а саме:]

подібно до того, як хатха є притулком для людей, що страждають⁴³ трьома типами
страждання, так само вона є опорою для всіх йогінів, наче черепаха, яка є опорою для
всього світу.

Таким є сенс шлоки.

 

³⁸ Буквально, черепаха, що підтримує.
³⁹ Подібний поділ наведено в «Сушрута-самхіті» (Suśrutasaṃhitā, Sutrasthāna, розділ XXIV). 
⁴⁰ Згідно із «Сушрута-самхітою» (Suśrutasaṃhitā, sūtrasthāna 1),

mānasās tu krodha-śoka-bhaya-harṣa-viṣāda-īrṣyā-abhyasūyā-dainya-mātsarya-kāma-lobha-prabhṛtayaḥ icchā-dveṣa-bheda-bhair bhavanti ||
Ментальні [хвороби] відбуваються внаслідок: гніву (krodha), печалі (śoka), страху (bhaya), радісного збудження (harṣa), зневіри (viṣāda), заздрості (īrṣyā), недоброзичливості (abhyasūyā), самознищення (dainya), пристрасних бажань (kāma), жадібності (mātsarya), пристрасних бажань (kāma), жадібності (lobha).

⁴¹ Травми від боротьби, напади диких звірів, укуси отруйних змій, укуси комах.
⁴² Згідно із «Сушрута-самхітою» (Suśrutasaṃhitā, sūtrasthāna 24.4-6),

kāla-bala-pravṛttā ye śītoṣṇa-vāta-varṣātapa-prabhṛti-nimittāḥ daiva-bala-pravṛttā ye deva-drohād abhiśaptakā athāvarṇa-kṛtopasarga-jāḥ ca | te ‘pi dvividhāḥ vidyud-aśani-kṛtāḥ piśācādi-kṛtāḥ ca | svabhāvabala-pravṛttā ye kṣut-pipāsā-jarā-mṛtyu-nidrā-prabhṛtayaḥ। ete ādhidaivikāḥ
[Хвороби], причиною яких є сила часу, холод, спека, вітер, дощі, сонячна спека тощо,
[Хвороби], що виникають від вищих сил: гніву богів, такі як прокляття, що походять від магічних впливів. Вони ще [поділяються на такі] два різновиди: викликані блискавкою-громом і демонами-пішачами,
[Хвороби], причиною яких є сила власної природи: голод, спрага, старість, смерть, сон та інші. Це [три типи страждань категорії] ādhidaivika [хвороби].

⁴³ Буквально, спалених.

 

Шлока 11 #

haṭhavidyā paraṃ gopyā yogināṃ siddhim icchatā |
bhaved vīryavatī guptā nirvīryā tu prakāśitā || 11 ||

Той йогин, що бажає успіху набути,
нехай зберігає в таємниці науку хатха-йоги,
допоки прихована вона, в ній є могутність,
безсилою стає розкрита.

#

Коментар до шлоки 11 #

athākhila vidyāpekṣayā haṭhavidyāyā atigopyatvam āha — haṭhavidyeti | siddhim aṇimādyaiśvarya icchatā yad vā siddhiṃ kaivalya-siddhim icchatā vāñchatā yoginā haṭha-yoga-vidyā param atyaṃtaṃ gopyā gopanīyā gopanārhāstīti | tatra hetum āha — yato guptā haṭhavidyāvīryavaty apratihataiśvarya-janana-samarthā syāt | kaivalya-janana-samarthā kaivalya-siddhijanana-samarthā vā syāt | atha yogādhikārī | 

Наука хатха-йоги повинна зберігатися в повній таємниці, на відміну від [інших] наук. Далі — пояснення. [Що стосується слова] успіх (siddhi), [його можна розуміти як] досконалості, такі як aṇimā та інші⁴⁴, або ж [його можна розуміти як] успіх у звільненні (kaivalya-siddhi). Той йогін, що бажає, тобто прагне набути успіху, слід суворо, тобто повністю приховувати науку хатха-йоги, тобто зберігати її в таємниці. Причина цьому така — будучи прихованою, наука хатха-йоги має могутність, тобто здатна породжувати непереможне панування, а також здатна породжувати звільнення, тобто здатна привести до успіху у звільненні. Далі — про те, яким є той, хто отримує посвячення в йогу (yogādhikārī):

Далі — про те, яким є той, хто отримує посвячення в йогу (yogādhikārin)⁴⁵:

jitākṣāya śāṃtāya saktāya muktau
vihīnāya doṣair asaktāya muktau |
ahīnāya doṣetarair uktakartre
pradeyo na deyo haṭhaś cetarasmai ॥

Тому, хто приборкав органи чуття, заспокоєному, прив’язаному до звільнення,
[Або] позбавленому вад, не прив’язаному до звільнення,
[Або] не позбавленому [характеристик], окрім вад, тому, хто виконує призначене,
[Одному з] таких слід передавати [вчення] хатхи, не іншому.

yājñavalkyaḥ —

vidhyukta-karma-saṃyuktaḥ kāma-saṃkalpa-varjitaḥ |
yamaiś ca niyamair yuktaḥ sarva-bhaṃga-vivarjitaḥ ॥
kṛtavidyo jita-krodhaḥ satya-dharma-parāyaṇaḥ |
guru-śuśrūṣaṇa-rataḥ pitṛ-mātṛ-parāyaṇaḥ |
svāśrama-sthaḥ sad-ācāro vidvadbhiśca suśikṣitaḥ || iti |

«Яджнявалк’я» [каже про те, кому слід передавати йогу]:

Той, хто здійснює дії згідно з приписами, вільний від прагнень і бажань,
Той, хто виконує ями і ніями⁴⁶, вільний від усіх прив’язаностей⁴⁷,
Той, хто оволодів знанням, переміг гнів, відданий дгармі істини,
Старанно слухняний вчителю, відданий батькові й матері,
Той, хто перебуває у відповідному ашрамі⁴⁸, чия поведінка доброчесна, добре
навчений мудрецями.

śiśnodara-ratāyaiva na deyaṃ veṣadhāriṇe’

iti kutracit |

А також десь [сказано]:

Тому, хто лише носить одяг [аскета] (veṣadhāriṇe), залишаючись відданим харчовим і плотським насолодам, не слід давати [це вчення].

atra yoga-cintāmaṇi-kārāḥ yadyapi:

brāhmaṇa-kṣatriya-viśāṃ strī-śūdrāṇāṃ ca pāvanam |
śāṃtaye karmaṇām anyad-yogān nāsti vimuktaye ॥

Згідно з авторами «Йогачінтамані»,

Очищення (pāvanam) заспокоює [плоди] діянь брахманів, кшатріїв, вайш’їв, жінок і шудр. [Але] немає іншого [засобу], окрім йоги, для [досягнення] звільнення.

ityādi purāṇa-vākyeṣu prāṇimātrasya yoge’dhikāra upalabhyate | tathāpi mokṣarūpaṃ phalaṃ yoge
viraktasyaiva bhavati | atastasyaiva yogādhikāra ucitaḥ |
tathā ca vāyusaṃhitāyām

dṛṣṭe tathānuśravike viraktaṃ viṣaye manaḥ |

yasya tasyādhikāro`smin yoge nānyasya kasyacit ॥

[Незважаючи на те, що] ці та інші давні висловлювання [вказують], що посвячення в йогу можуть отримати всі живі істоти, плід йоги у вигляді звільнення здобуває лише той, чий розум вільний від прив’язаності. Тому право на йогу [належить] саме йому. Також сказано й у «Ваю-самхіті»:

Чий розум не прив’язаний до пізнаних і вивчених об’єктів органів почуттів (viṣaye) —
Тому [дають] посвячення в йогу, а не комусь іншому.

sureśvarācāryāḥ

ihāmutra viraktasya saṃsāraṃ prajihāsataḥ |
jijñāsoreva kasyāpi yoge’sminnadhikāritā ||

ityāhuḥ | vṛddhair apyuktam

naitad deyaṃ durvinītāya jātu jñānaṃ guptaṃ taddhi samyak phalāya |
asthāne hi sthāpyamānaiva vācāṃ devī kopān nirdahen no virāya ||

iti ॥ 11 ॥

Вчитель Сурешвара каже:

Тому, хто не прив’язаний до цього світу й інших світів та бажає залишити сансару,
Тому, хто бажає пізнавати — саме йому [надається] право на йогу.

Старші також кажуть:

Ніколи не можна давати невихованому це сокровенне знання — адже [саме так] воно
приносить плід. Бо богиня мови, поміщена на неналежне місце, з гніву спалить нас
заради вогню⁴⁹.

 

⁴⁴ Згідно з «Бгаш’єю» до «Йога-сутри» (3.45), aṇimā — здатність ставати атомарно малим, laghimā — ставати легким як пір’їнка, mahimā — ставати нескінченно великим, prāpti — здатність досягати чого завгодно, prākāmya — здійснення будь-якого бажання, vaśitva — контроль над природними силами, īśitva — божественне панування, kāmā-vasāyitā — підкорення пристрастей.
⁴⁵ Той, хто отримує передачу (yogādhikārin). 
⁴⁶ «Йоґа-сутра», розділ 2:
ahiṃsāsatyāsteyabrahmacaryāparigrahā yamāḥ ॥ 30॥
jātideśakālasamayānavacchinnāḥ sārvabhaumā mahāvratam ॥ 31॥
śaucasaṃtoṣatapaḥsvādhyāyeśvarapraṇidhānāni niyamāḥ ॥ 32॥
⁴⁷ У цьому місці в тексті можливими є два тлумачення: bhaṃga (хвороба) або saṃga (прив’язаність).
⁴⁸ Чотири ашрами життя — послідовні стадії життя брахмана: 1) brahmacārin, учень брахмана; 2) gṛhin, той, хто живе в будинку; 3) vānaprasthа, буквально «той, хто пішов у ліс»; 4) bhikṣu, той, хто живе на милостиню.
⁴⁹ У наявній санскритській редакції «Хатха-прадіпіка-джйотсна» Kṣemarāja – Ṡrīkṛṣṇadāsa стоїть слово virāya, що перекладається як заради вогню, проте форма vira вогонь — з ведійського санскриту й зазвичай не зустрічається в текстах хатхa-йоги. В онлайн-виданні Malinson-Hanneder — acirāya (миттєво, швидко).