Перший розділ
Шлока 1 #
Вітаю великого Адінатха1, викладача тієї науки хатха-йоґи, яка наче драбина полегшує шлях охочому піднятися до піднесеної раджа-йоґи.
Коментар «Джйотсна»2 до 1 шлоки #
Привітавши самого вчителя Шиву, Брахмананда освітлює шлях йоґи за допомогою [коментаря] «Джйотсна3». Завдяки старанній практиці в головному з [викладеного] Меру-шастрином4, я пізнав серце вчення Горакші. Тепер я проясню прихований зміст «Хатха-йоґа-прадіпіки», щоб полегшити її розуміння сучасникам. Наділений найвищим милосердям владика йоґів Сватмарама5 побажав створити «Хатха-йоґа-прадіпіку» такою, що призводить до звільнення й підходить тим людям, які прагнуть осягнути його за допомогою раджа-йоґи. Тому для усунення перешкод [у своєму починанні]6 він уклав першу шлоку так, щоб висловити привітання великому Адінатху, творцю хатха-йоґи.
1 Одне з імен Шиви.
2 Буквально haṭha-pradīpikā перекладається як світло або висвітлення хатхі.
3 Буквально назва коментаря jotsnā перекладається як місячне світло.
4 Вчитель Брахмананди.
5 Сватмарама – верогідний автор Хатха-йоґа-прадіпікі.
6 Тут і далі у квадратних дужках ми вставляємо слова, які маються на увазі, але відсутні в тексті через специфіку санскритського наукового стилю, що вимагає викладу думки максимально стисло.
[Щодо слів] вітаю великого Адінатха7. Якщо Адінатх (ādinātha) — це складне слово8 типу прикметник+іменник9, в якій слово ādi перекладається як перший, первісний, а nāthā — володар, то ādināthaḥ перекладається як Передвічний владика, тобто володар всього, тобто Шива. Щодо слова śrī, у цьому випадку перекладається як уславлений. Тобто, в такому випадку текст присвячений Уславленому Шиві. Проте śrī-ādinātha може бути складним словом типа бахувріхі, тоді śrī-ādināthā — володар над Шрі та іншими, тобто чоловік Шрі (одне з імен Лакшмі), тобто Вішну. І в такому разі текст присвячений Вішну.
Отже, Адінатх виклав Парваті науку хатха-йоґи. Щодо терміну хатха-йоґа — його слід розуміти як поєднання ха і тха. Під складами ха і тха слід розуміти сонце та місяць, тобто прану10 та апану11. Те, що характеризується поєднанням прани та апани, – це пранаяма12. Тобто хатха-йоґа – це пранаяма. Так слід розуміти термін хатха-йоґа.
Шодо цього наводжу цитату Горакша-натха із «Сіддха-сіддханта-паддхаті»: «Склад ха позначає сонце, тха – місяць. Термін хатха-йоґа походить від поєднання сонця та місяця».
Знання, яке це пояснює, – наука хатха-йоґи. Саме цю науку, відому серед інших великих йоґа-шастр, Шива виклав Парваті.
[Що стосується слів] піднесена [раджа-йога] (pronnata-rāja-yogam), мається на увазі найвищою мірою визначна, тобто та, що перебуває на вищому ступені відносно мантра-йоги, хатха-йоги та лайя-йоги. Раджа-йога, яка має ознаку контролю всіх станів свідомості (sarva-vṛtti-nirodha), підходить для стану, що перевищує пізнання. [Що стосується слів шлоки] охочому піднятися до піднесеної раджа-йоги мається на увазі той, хто прагне звільнення.
[Що стосується слів] наче драбина полегшує шлях, мається на увазі, що [практик] ніби підіймається за її допомогою по східцях, які світяться, тобто освітлюють [шлях]. Подібно до того, як драбина існує для того, щоб охочий безперешкодно піднявся на вершину замку, так і «Хатха-йога-прадіпіка» існує для охочого безперешкодно освоїти піднесену раджа-йоґу.
Перша шлока складена розміром індра-ваджра.
7 Тут і далі виділяємо ті слова основного тексту «Хатхайога Прадіпіки», які пояснюються в конкретному пасажі коментаря «Джйотсна».
8 Самаса.
9 Карма-дхарая.
10 Бахувріхі-самаса.
11 Вдих або тип енергії.
12 Видих або тип енергії.
13 У даному контексті prāṇāyāma може означати контроль життєвої енергії.
Шлока 2 #
Привітавши великого вчителя Натха, йогін Сватмарама викладає науку хатха-йоги [як таку, що існує] виключно для раджа-йоги.
#
Коментар до 2 шлоки #
Замість безлічі присвят [різним учителям] [Сватмарама] склав одну, присвячену найвищому вчителю, оскільки одна ця шлока запобігає безлічі перешкод.
[Після] йогін Сватмарама привітав, тобто вклонився з глибокою відданістю своєму вчителю, тим самим окреслюючи тему і призначення цього тексту14.
Вчителем Сватмарами був уславлений Натх. Під йогіном [у зверненні до Сватмарами] мається на увазі той, чий[стан] — йога.
З приводу слів шлоки «наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги» мається на увазі, що наука хатха-йоги викладається тільки для раджа-йоги. Тобто головний плід хатха-йоги — це раджа-йога, але не надздібності (сіддхі). Надздібності лише супроводжують раджа-йогу. Тому темою цього тексту є хатха-йога, невід’ємна від плоду у вигляді раджа-йоги. Плодом тексту є звільнення методом раджа-йоги. Бажання цього плоду – це мотив. Коли [практик] пізнає те, що слід пізнати у цьому тексті, поєднуються текст і [його] тема. При виконанні практик [тексту], текст співвідноситься зі звільненням. При вдосконаленні цих практик виникає зв’язок між назвою твору, звільненням і плідною йогою.
Шлока 3 #
Сватмарама, сповнений милосердя, встановлює Хатха-прадіпіку для тих, у кого немає знання раджа-йоги через сум’яття темрявою безлічі думок.
Коментар до шлоки 3 #
Існує такий сумнів — «Що користі від викладу хатха-йоги для звершення в раджа-йозі, [звершення в раджа-йозі досягають] лише завдяки мантра-йозі, сагуна-дгʼяні, ніргуна-дґʼяні, мудрам та подальшим практикам». Ця книжка каже наступне: «Ті йоґіни, що не змогли досягти звершення в раджа-йозі за допомогою мантра-йоги, дг’ян і мудр, досягнуть успіху в раджа-йозі завдяки хатха-йозі» — такою є безліч думок. Сум’яття — це невігластво, що виникає у глибокій темряві безлічі думок з приводу мантра-йоги та наступних практик. Тому, хто бажає опанувати раджа-йоґу, та заради цього практикує всі ці вправи, [Сватмарама далі] наголошує «без хатхи немає раджа-йоґи».
Сповнений милосердя — це або той, хто діє через милосердя, або той, хто має милосердний вигляд, тобто стан милосердя. Отже, причина [створення Прадіпіки] позначена як співчуття до незнання.
Сватварама — той, що насолоджується своїм атманом.
З приводу назви «Хатха-прадіпіка» є два варіанти трактування. Перший — «та, що немов лампа освітлює хатха-йоґу». Другий варіант — «хатха є світильником для раджа-йоґи, оскільки підсвічує її».
Що стосується виразу «встановлює Хатха-прадіпіку», мається на увазі, що Сватмарама створює Хатха-прадіпіку як найкращий серед філософів, оскільки досяг сьомого ступеня пізнання.
Найкращого філософа шруті12 описують так — це той сповнений активності, хто грає з атманом та насолоджується атманом.
Про сім ступенів пізнання сказано в «Йоґа-васіштсі»: Перший ступінь пізнання називається Шубхечха (бажання прекрасного). Вічарана (рефлексія) – другий. Третій – Тануманаса (тонке зосередження розуму). Саттва-патті (набуття істини) — четвертий. Після — Асамсакті (без прихильності). Шостий — Паратха-абхавіні (не виникнення інших об’єктів, крім найвищого). Сьомий ступінь пізнання відомий як Турья-га (що веде до найкращого [стану]).
Значення цих шлок наступне: Перший ступінь пізнання йоґіни описують як той, чиє ім’я Шубхечха, на ньому є бажання звільнення від насильства. Цей ступінь передує спокою і співвідноситься з вівекою та вайраґʼєю. Вічарана — це другий ступінь пізнання, що має природу навчання та роздумів. Третій ступінь пізнання Тану-манаса — це глибока медитація, що знов і знов виконується за допомогою тонко-[зосередженого] розуму, подібного до потоку, що прагне єдиного істинного об’єкта, коли відкинуто решту об’єктів. Такими є три ступені [пізнання]. На них [йоґін] називається «садхака» (практик). Три [перші] описані щаблі йоґи — без розрізнення. Після четвертого буде п’ятий ступінь, званий Асамсакті, на якому виникає байдужість до набуття здібностей. На цьому щаблі йогін повертається до себе. Здобувши цей щабель він вважається кращим із філософів. Коли органи чуттів перебувають у саттвічно-чистому стані, завдяки трьом попереднім щаблям, настає четвертий ступінь пізнання, Саттва-апатті. Він проявляється у формі такої активності сприйняття: «я є брахман». Четвертий ступінь — із плодом. Коли йоґін опановує цей щабель, його називають філософом. Це ступінь йоґи з розрізненням. На тому шостому ступені пізнання, що має назву Пара-артха-абхавіні, практик не актуалізує [інших] об’єктів крім Пара-брахмана. Сьомий ступінь відомий як Турья-га13 . На ньому йоґін вже не відрізняється від вищого [об’єкта], а також від себе. Досягши цього ступеня [йогін] називається найкращим із філософів.
Так вважали давні писання. Тепер ми називаємо [такого практика] дживан-мукта — звільнений за життя. Досить же розлогих промов.
12 Тексти ведійського періоду.
13 Відсилання до рядка Шіва-сутри jāgrat-svapna-suṣupti-bhede turyā-bhoga(saṃvit)sambhavaḥ — насолода четвертим станом (турʼя) полягає в розрізненні пробудження, сну та глибокого сну.