Не «a team», а саме teaming — цей термін у своїй роботі 2012 року запропонувала професорка Гарварду Емі Едмондсон. Вона показала, як поняття команди змінюється у ХХІ столітті, і чому замість сталого іменника точніше вживати живий герундій.
Вона звернула увагу: сучасний світ кидає нам виклики, які неможливо вирішити силами лише однієї професії чи однієї точки зору. Все більше з’являється складних і незвичних проєктів, куди збираються люди різних професій, досвідів і навіть способів мислення. Щоб врятувати шахтарів із завалу в Чилі, довелося працювати пліч-о-пліч археологам, рятувальникам, дизайнерам взуття, хімікам, які розробляють асфальт, і ще безлічі консультантів.
Часто люди стають учасниками кількох команд одночасно. Інколи це триває лічені години — як у випадку медиків, яким потрібно швидко й точно узгодити проведення складної операції.
Тому, пише Едмондсон, справа вже не в тому, щоб «натренувати команду», а в тому, щоб розвивати командність як стан. Культуру спілкування, здатність домовлятися, уміння навчатися разом.
Стають важливими вміння відчувати інших, переглядати власний світогляд і свою вагу в групі, контролювати емоції.
Я бачу навчання в групах йоги саме як співпраця, the teaming. Експертність у своїх питаннях зробить вас цікавішим для інших. В групі через інших учнів можна відкрити для себе такі частини соціуму, про які ви навіть не знали. Обмін досвідом збагачує всіх учасників.
Вчитель також продовжує практику, бо світ динамічний і щедрий на нові пригоди, щоб зупиняти власну практику й навчання
