Коли ми визналии, що перебуваємо в мудховому стані, тоді в нас зʼявляється змога активізувати розум, або хоча би припинити діяльність, яка вже не є корисною. Можливо дійсно є втомилення і варто змінити вид діяльності або просто відпочити, а після продовжити. Цікаво, але багато соціальних інститутів насаджують цей стан і «тренують» людей перебувати в ньому. Наприклад, у системі освіти очевидно присутнє перевантаження зайвою інформацією, що «тренує» засинати на лекціях. Так само діє телевізор вдома».
Зворотню зміну — зміну стану свідомості під дією пранаям — було б неможливо здійснити в рамках наукового методу, адже неможливо об’єктивізувати стан свідомості. Тому тут ми, подібно до прадавніх йоґів, залишаємось емпіриками у довірі своєму досвіду, який у згоді з Патанджалі каже — коли вирівнюється дихання, свідомість стає більш зібраною.
Слово «медитація» є одним із брендів, який у масовій свідомості нерозривно пов’язаний із йоґою, духовними практиками і розвитком людини. І це справедливо, йоґа без психопрактики — це нейоґа. Адже ще в Хатха-йоґа-прадіпіці сказано: «Все в хатха-йозі існує для раджа-йоґи».
В одній із попередніх статей цього блогу я зазначив фундаментальний аспект розуміння медитації (дг’яни).
А саме, той факт, що «медитація — це питання». В тому сенсі, що справжнє медитування є спробою знайти відповідь на певне питання. Відповідь виводить людину в метаконтекст відносно ситуації, яку вона розглядає, і змінює емоційну оцінку самої ситуації.
Самадгі Патанджалі часто плутають з іншими зміненими станами свідомості: від фізіологічних трансів кататонічного типу до релігійного екстазу. Я вирішив, можливо, читачу буде легше орієнтуватися в темі, якщо він познайомиться з розгорнутою теорією змінених станів свідомості. Тому без жадібності виклав цілий розділ моєї третьої монографії «Психопрактики в містичних традиціях: від архаїки до сучасності», що присвячений цьому питанню.
Переклад статті С’юзани Н’юкомб, проєкт«YogaScience». «Вміння літати, здатність читати думки, левітація, астральні подорожі, вміння контролювати сили природи, вміння входити в інше тіло за власним бажанням; вміння долати старість та смерть; вміння вбивати ворогів на відстані… Усе це й багато іншого — спокусливі обіцянки «екстраординарних здібностей, яких можна досягти крізь медитацію та концентрацію» в індійських традиціях.
Книга містить комплексне, ретроспективне дослідження феномену психопрактик: їхніх цілей, методів, філософських обґрунтувань, еволюції та взаємодії з іншими формами духовного життя.
Книга присвячена йоґічній медитації — дг’яні. Книга народилась у рамках першої дисертації з йоґи в Україні. Стиль дослідження — деконструкція поняття.
Показано, як зміни в значенні поняття «дг’яна» впливали на різноманітні вчення йоґи та на практику йоґінів, і по-різному формулювали уявлення щодо такого звичного для сучасної людини поняття як «мислення».
Rubin Daily — англомовний проєкт, створений Музеєм Гімалайського мистецтва Rubin на час карантину 2020. Цей музей наповнений мистецтвом Сходу. У проєкті музей поширює ідеї та практики, які можуть бути використані в умовах сучасного Заходу.
Нижче — опис кількох експонатів проєкту. Це мандали й танаки, які демонструють різні божества. Архетип за кожним божеством — той стан, який має виникнути в людини, що медитує. У йозі схожу медитацію знайдемо під назвою «бгавана».